Планування праці в бізнес-плані

Вільне підприємництво й жорстке конкурентне середовище при ринкових відносинах змушують підприємства прогнозувати й планувати свою діяльність, розробляти виробничі плани з урахуванням кон'юнктури ринку й своїх ресурсних можливостей, включаючи ресурси праці. При цьому вирішується три групи завдань:

1. визначення потреби в робітниках, фахівцях, службовців,
 керівниках за спеціальностями, професіям, рівні кваліфікації з урахуванням підбора, підготовки, перепідготовки й підвищення їхньої кваліфікації;

2. мобілізація колективу на підвищення продуктивності і якості праці;

3. обґрунтування фонду споживання, установлення розмірів заробітної плати й інших виплат з фонду споживання.

При ринкових відносинах, вільному підприємництві виробничі плани служать інструментом реалізації окремих угод або їхньої сукупності з метою забезпечення максимально можливого прибутку. Так, план-програма з необхідними економічними обґрунтуваннями одержала назву бізнес-плану, що передує початку підприємницької діяльності, є обґрунтуванням при розрахунку очікуваного результату виробництва або доцільності ведення якої-небудь справи, укладання певної угоди.

З огляду на серйозні зміни плануванні за останні роки й відсутність регламентуючих нормативних документів по бізнес-планах, виходячи із практики можна виділити наступні найбільше часто зустрічаємі розділи бізнес-плану:

• цілі й завдання підприємницької угоди;

• характеристика продукції (послуг), планованої до випуску.
Розділи, у яких знаходять висвітлення трудові показники:

• основні показники бізнес-плану;

• ресурси для реалізації угоди;

• програма дій, організаційний план;

• очікуваний економічний ефект.

У бізнес-плані вказують потребу у фахівцях (з урахуванням профілю, освіти, досвіду) для успішної роботи підприємства, можливий розмір заробітної плати; розглядають можливість користування послугами служб зайнятості, залучення фахівців на постійну роботу або як сумісників.

При підготовці плану для вже діючого підприємства складаються короткі довідки про співробітників, де повинні бути відбиті їхня кваліфікація, досвід роботи, доцільність подальшого їхнього використання.

Багато фірм терплять крах через організаційну плутанину: не завжди чітко визначені ролі, взаємодія служб одна з одною, координація й контроль їхньої діяльності. Тому бізнес-план повинен включати й організаційну схему підприємства.

У бізнес-плані виділені питання найму й оплати праці керівників, участі в прибутках.

Поточне планування враховує наступні трудові показники: продуктивність праці; чисельність робітників; чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП); трудомісткість продукції; середня заробітна плата одного працівника ПВП, одного працівника підприємства в цілому.

За ПВП планують витрати праці на одиницю продукції; продуктивність праці одного робітника, одного працівника ПВП; темпи зростання продуктивності праці; приріст обсягу продукції за рахунок зростання продуктивності праці; чисельність ПВП; чисельність основних і допоміжних робітників; фонд оплати праці за всіма категоріями персоналу; середню заробітну плату за всіма структурними підрозділами.

По непромисловій групі (НП) планують чисельність працівників, фонд оплати праці й середню заробітну плату.

Планування виробництва усередині підприємств при ринкових відносинах сприяє розвитку фірм, збільшенню їхніх доходів і доходів окремих працівників, поліпшенню використання робочої сили.