Класифікація кредитів КБ

Залежно від форми, в якій кошти передаються кредитором пози­чальнику, розрізняють дві форми кредиту — товарний і грошовий.

У товарній формі виникають кредитні відносини між продав­цями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу.

В умовах ринкової економіки типовим є грошовий кредит.

Залежно від суб'єктів кредитних відносин, їх організації та ці­льового призначення позичок кредит поділяється на ряд видів: внутрішньо економічний, або нац, та зовнішньоек, або міжнародний і банківський, державний; виробничий та споживчий (видається відповідно на вироб­ничі та споживчі цілі).

Провідним є банківський, тобто кредит, котрий надають і одержують банки. Б анківський креди т — це двосторонній рух грошових кош­тів на засадах повернення.

В економічній літературі не існує єдиної думки щодо класифіка­ції кредитів. Так деякі економісти, змішуючи різні критерії та озна­ки класифікації, виділяють такі види кредитів: банківський, комерцій­ний, лізинговий, іпотечний, споживчий, бланковий, консорціумний.

Комерційний кредит — це товарна форма кредиту, яка визна­чає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кре­диті регулюють свої господарські відносини і можуть створюва­ти платіжні засоби у вигляді векселів — зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані то­вари, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем на­дається відстрочка платежу. Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом: сплати боржником за векселем передачі векселя відповідно до чинного зак-ва ін юр особі (крім банків та інших кредитних установ); переоформлення комерційного кредиту на банківський.

Лізинговий кредит — це відносини між юр особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладан­ням лізингової угоди. Лізинг є формою майновою кредиту.

Об'єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транс­портні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (бу­динки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно. Суб'єктами лізингу можуть бути лізингодавець., користувач, виробн.

Іпотечний кредит — це особливий вид ек відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеці­альні іпотечні компанії, а також КБ. Позичальниками можуть бути юр тафіз ос, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використо­вувати: житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.

Споживчий кредит — кредит, який надається тільки в націо­нальній грошовій одиниці фіз особам-резидентам Укр. на придбання споживчих товарів тривалого користування та по­слуг і який повертається в розстрочку, якщо ін не передбачене умовами кредитного договору. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних до­ходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредиту­вання, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10 років з дня його надання.

Фіз особи погашають кредити шляхом перерахування ко­штів з особистого вкладу, депозитного рахунка, переказами через пошту або готівкою.

Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення, тільки під зобов'язання повернути кредит) із засто­суванням підвищеної % ставки та тільки надійним по­зичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

Консорціумний кредит може надаватися позичальнику банків­ським консорціумом такими способами: шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;  шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється залежно від потреби в кредиті; шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кре­дитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

Кредитні операції — це відносини між кредитором і дебіто­ром (позичальником) з приводу наданих (одержання) у тимчасове користування коштів, їх повернення й оплати.

Кредитні операції банків, поділяються на: активні і пасивні.

Позичкові операції — це дії робітників банку (кредитних за­снувань) з надання і (або) одержання кредитів, їх повернення й оплати відповідних процентів, а-депозитні операції — дії тих же робітників з розміщення і (або) залучення до себе внесків, їх по­вернення й оплати %.

Основний предмет позичкових операцій — кредит (позичка) як визначена сума грошей, що видається (утворюється), поверта­ється, оплачується; відповідно депозитних операцій — внесок (депозит) як сума грошей і (або) інших цінностей (цінних папе­рів), що поміщається (застосовується), повертається, у необхід­них випадках оплачується.

Кредити комерційних банків можна класифікувати за різними ознаками та критеріями. Найбільш зручною є така класифікація банківських кредитів: за основними категоріями позичальників кредити поділяються на ті, що надаються: галузям народного господарства; населенню; державним органам влади.

За цільовим спрямуванням кредити поділяються на:

а) виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів); б) споживчий (споживчі цілі населення).

Залежно від кількості кредиторів розрізняють кредити:

а) надані одним банком; б) консорціальні; в) паралельні, що передбачають участь у їх наданні кількох банків.

За характером і способом сплати процентів: а) з фіксованою процентною ставкою; б) з плаваючою процентною ставкою;

в) зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів; г) зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (ди­сконтний кредит).

За строками користування: а) короткостроков — до 1 року;

б) середньострокові — до 3 років; в) д/стр — понад 3 роки.

К/стр кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу, не забезпеченими надходженнями коштів у відповідному періоді.

С/стр кредити можуть надаватись на оплату облад­нання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Д/стр кредити можуть надаватись для формування ос­новних фондів.

За забезпеченням: а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінни­ми паперами); б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи); в) з ін забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхо­вої організації); г) незабезпечені (бланкові).

За ступенем ризику: а)стандартні кредити; б) кредити з підвищеним ризиком.

За методами надання: а) у разовому порядку; б) відповідно до відкритої кредитної лінії; в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, зі стягненням комісії за зобов'язання).   

  Залежно від порядку погашення:   а)водночас; б) у розстрочку; в) достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника); г) з регресією платежів;

д) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).