Факторинг: цілі, види, механізм здійснення

Факторинг - придбання банком права вимоги на ви­конання зобов'язань у грошовій формі за поставлені това­ри чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання та­ких вимог і приймання платежів. Як правило, банк купує неоплачені розрахункові доку­менти на поставлені товари чи надані послуги.

Елементи факторингу: 1) стягнення (інкасування) дебіторської заборгованості боржника (покупця); 2) короткострокове кредитування продавця; 3) переобрання ризику продавця щодо неотримання
платежу за поставлені товари та надані послуги.

Основною метою факторингу є одержання продавцем коштів негайно або в строк, визначений договором. У ре­зультаті продавець не залежить від платоспроможності покупця. Під час укладання договору факторингу банк має перевірити кредитоспроможність продавця і покупця і визначити граничну суму за операцією факторингу.

Види факторингу: 1)за місцем проведення: 1.1. внутрішній, 1.2. міжнародний; 2)за способом обліку рахунків: 2.1. фактор-агентські, 2.2. з партіями товарів; 3)за способом кредитування постачальника: 3.1. попередня оплата, 3.2. оплата вимог на певну дату; 4)за хар-ром частки боржників в угоді: 4.1. відкритий, 4.2. закритий; 5)за способом розрахунків з постачальниками: 5.1. з правом регресу, 5.2. без права регресу.

Факторинг здійснюється в такий спосіб: банк-фактор купує у продавця право на стягнення дебіторської заборго­ваності боржника і протягом двох – трьох днів перерахо­вує на його поточний рахунок 80-90% суми дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію відповідно до платіжних документів на момент їх пред'явлення, надаю­чи таким чином кредит продавцю. Потім банк-фактор стя­гує суму дебіторської заборгованості безпосередньо з борж­ника. Після одержання платежу від боржника банк-фак­тор перераховує постачальнику суму, що перевищує суму кредиту, за винятком відсотків і комісії.

Схема факторин­гової операції: 1) відвантаження продукції; 2) акцепт платіжних документів; 3) подання платіжних документів банку-фактору; 4) оплата платіжних документів банком-фактором; 5) оплата платіжних документів боржником; 6) повернення продавцю суми, що перевищує суму кредиту, за винятком відсотків і комісії.

Універсальною системою обслуговування клієнтів бан­ками є конвенційний (відкритий) факторинг. За цією схе­мою банк-фактор може не тільки надати кредит продавцю до моменту погашення дебіторської заборгованості борж­ником, а й надати йому послуги щодо бухгалтерського, ін­ф-ційного, рекламного, страхового, юр-чного і ін­шого обслуговування. Фактично за продавцем зберігають­ся лише вир-чі ф-ції.

Конфіденційний (закритий) факторинг є прихованим джерелом коштів для кредитування операцій продажу то­варів постачальників, бо переуступка рахунків-фактур банку не потребує згоди інших контрагентів. У цьому випадку банк платника перераховує платіж на рахунок постачальника, після чого одержувач платежу повинен перерахувати зазначену договором частину банку-фактору в рахунок погашення заборгованості за отриманим кре­дитом.