Огляд життя і творчості Миколи Руденка

Влітку 1992 року Микола Руденко побував у рідному з дитинства краї, на Луганщині. В обласній бібліотеці відбувся літературний вечір. Незабутніми залишилися зустрічі з рідними та знайомими людьми.

У 1993 році за роман «Орлова балка» та поетичну збірку «Поезії» Микола Руденко був відзначений Державною премією України імені Тараса Шевченка. Коли на Луганщині в 1998 році проходило Міжнародне Шевченківське свято «В сім’ї вольній, новій», наш славний земляк був його почесним гостем. До 80-річного ювілею талановитий письменник і видатний громадський діяч був удостоєний звання Героя України.

Ще одна постать, про яку ми не можемо не згадати. Василь Іванович Голобородько. Його називають посівальником доби, відносять до представників Київської школи поезії, які пропагували «триєдність свободи» (свободу творення, свободу особистості і свободу народу).

7.Співцем степового Донбасу називають м’якого й проникливого лірика Івана Миколайовича Світличного. Іван Миколайович Світличний народився 7 серпня 1924 року в селі Нещеретове Білокуракинського району Луганської області в сім ї службовця.

Все своє свідоме житття проживає в Старобільську. У 1943 році, намагаючись разом з іншими підлітками підірвати німецьку техніку, лишився без пальців на обох руках. Але закінчив середню школу із золотою медаллю. Згодом фізико-математичний факультет учительського інституту у Харкові. Його однокурсниця згадувала: «Всі ми ставилися до Івана з глибокою симпатією, дехто називав його «свєтлой личностью». Це пов'язувалося не стільки з прізвищем, скільки з тим, що він, як правило, був усміхненим, привітним, випромінював доброзичливість. По закінченню освіти вчителював у селах Старобільщини. 1949-1951 рр. Обіймав посаду директора Лозовівської семирічної школи. Працюючи, постійно спілкувався з людьми, вивчав життя. Тоді ж народилися і рядки його перших віршів. Спочатку друкувався у Старобільській районній газеті, де працював відповідальним секретарем. При редакції газети керував літературним об єднанням, яке згуртувало початкуючих літераторів. В 50 роках почав активно друкуватись в обласних та республіканських газетах і журналах. В 1961 році вийшла перша збірка поезій “Пісні над Айдаром”. У співдружності з місцевими композиторами написав понад 40 пісень, більшість яких присвячено рідному краю. Декілька з них відзначено обласними преміями. Член Спілки письменників України з 1967 року, автор 10 книг.

СТАРОБІЛЬСЬКИЙ ЕТЮД

Пахне вишнями хата на тихім осонні,

Обліпив подорожник стежину вузьку.

А вітри тугокрилі, мов злякані коні,

Понесли на леваду тривожне ку-ку.

Тихо-тихо навкруг.

Дідів бриль на баштані

Жовтим соняхом сонно пливе до зірниць.

Ген хмарини, що зліплені наче з кришталю,

Задивилися в денця глибоких криниць.

Ніби з пір я жар-птиць полуниці червоні

На узліссі у теплій пахучій траві.