Міжнародна система одиниць

Наявність численних систем одиниць фізичних вели­чин, а також значної кількості позасистемних одиниць спричинило багато незручностей при переході від однієї системи одиниць в іншу, а отже, потрібно було якнайшвид­ше уніфікувати одиниці вимірювання. Необхідна була єди­на система одиниць фізичних величин, яка була б зручною для практичних вимірювань у різних галузях вимірювань та зберігала б принцип когерентності.

Так, система МКГСС успішно використовувалася у ме­ханіці та прикладних науках, але не узгоджувалась з прак­тичними електричними одиницями. Розміри одиниць сис­теми СГС широко використовувалися у фізиці, але були занадто незручні для використання у техніці.

У 1954 році X Генеральна конференція з мір і ваги вста­новила шість основних одиниць (метр, кілограм, секунда, ампер, градус Кельвіна, свічка) практичної системи одиниць для міжнародних відносин. На цей час членами Метрич­ної конференції стали близько 40 найрозвинутіших дер­жав. Одночасно Міжнародний комітет з мір і ваги створив комісію щодо розробки єдиної Міжнародної системи оди­ниць. Система одержала назву Міжнародної системи оди­ниць, скорочено СІ (81 — початкові букви французької назви буваєте Іпіетаііопаї).

Ухвалення Міжнародної системи у 1960 році IX Гене­ральною конференцією з мір і ваги було важливим про­гресивним актом, який закріпив велику багаторічну робо­ту з цього питання і узагальнив досвід роботи наукових організацій з метрології, стандартизації, фізики й електро­техніки.

Міжнародна система одиниць прийнята Міжнародним союзом фізиків, Міжнародною електротехнічною комісією та іншими міжнародними організаціями. Організація об'єд­наних націй з освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) закли­кала усі країни ухвалити Міжнародну систему одиниць. Сьогодні 115 держав приєдналися до Метричної конвенції, і в більшості країн система СІ визнана чинною законодавчо.

У 1981 році в СРСР уведено в дію стандарт ГОСТ 8.417—81 "Одиниці фізичних величин", у якому за основу взято Міжнародну систему одиниць, і затверджено до обов'язко­вого виконання.

У 1997 році Держстандарт України ухвалив постанову про введення у державі Міжнародної системи одиниць ДСТУ 3651.097 "Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні назви, положення та позначення".

Перевагами Міжнародної системи одиниць СІ слід ви­значити такі:

• універсальність, що забезпечує її використання в на-„ уці, техніці і господарстві;

• уніфікованість одиниць для всіх видів вимірювання. Так, замість кількох одиниць тиску (атм., мм. рт. ст., мм. вод. ст,, бар та інші) у СІ визнана єдина одиниця тиску — паскаль (Па); замість кількох одиниць роботи й енергії ухвалена одиниця — джоуль (Дж);

• когерентність (узгодженість) системи: коефіцієнти про­порційності у фізичних рівняннях для визначення похідних величин дорівнюють одиниці;

• використання зручних для практичних вимірювань ос­новних та похідних одиниць;

• чітке розмежування одиниць маси (кілограм) і сили (ньютон);

• спрощений запис рівнянь і формул завдяки відсутнос­ті перехідних коефіцієнтів переведення з однієї системи в іншу;

• позбавлення необхідності визначати всі системи одиниць;

• сприяння розвитку міждержавних науково-технічних та економічних зв'язків.

 

Основні одиниці системи СІ

У 1954 році X Генеральна конференція з мір і ваги за­твердила основні одиниці Міжнародної системи одиниць, які мають охоплювати всі галузі науки і техніки, бути основою для утворення похідних одиниць, забезпечувати зручність для практичних вимірювань і відтворюватися за допомогою установок і еталонів з найбільшою точністю.

У 1971 році XIV Генеральна конференція з мір і ваги за­твердила сьому основну одиницю кількості речовини — моль.

Основні одиниці системи СІ зі скороченими позначен­нями українськими та латинськими буквами наведені у табл. 2.1.

  Таблиця 2.1. Основні одиниці системи СІ

Величина	Одиниця вимірювання	Скорочені позначення одиниць
		Українські	Латинські
Довжина	метр	м	m
Маса	кілограм	кг	кg
Час	секунда	с	s
Сила електричного струму	ампер	А	А
Термодинамічна температура	кельвін	К	К
Сила світла	кандела	кд	кd
Кількість речовини	моль	моль	mol

 

Визначення основних одиниць відповідно до рішення Генеральної конференції з мір і ваги:

метр — довжина шляху, який проходить світло у ва­куумі за 1/29979245 частину секунди;

кілограм — одиниця маси, що дорівнює масі Міжнарод­ного прототипу кілограма;

секунда — 9 192 631 770 періодів випромінювання пе­реходу між двома надтонкими рівнями основного стану лтома цезію-133;

ампер — сила незмінного струму, який, проходячи через лип паралельних прямолінійних провідники нескінченної доижини і занадто малого круглого перерізу, що розміщені ні і підстані метра один від одного у вакуумі, утворив би між провідниками силу в 2-10~⁷Н на кожний метр довжини;

кельвін — одиниця термодинамічної температури — І /273,16 частини термодинамічної температури потрійної точки води;

кандела — сила світла, що випромінюється з площі у І /і»00 000 м² перерізу повного випромінювача у перпенди­кулярному до цього перерізу напрямку при температурі иітнердіння платини та тиску 101 325 Па;

моль — кількість речовини, яка вміщує стільки ж мо-н і Vл (атомів, частинок), скільки вміщується атомів у ну-Ц щді вуглецю-12 масою в 0,012 кг.