Основні загальнотеоретичні засади інтегральної циклічно-висхідної цивілізаційної концепції філософії історії

Загально-філософські засади інтегральної циклічно-висхідної цивілізаційної концепції (постмарксистський інтегрально-функціональній матеріалізм): всеохоплююча матеріальність світу, двуєдиність матерії (речова (тілесна) і неречова (нетілесна) форми існування матерії), свідомість як форма існування неречової матерії, пізнаванність і детермінованість світу, закони матеріалістичної діалектики тощо).

Фундаментальні проблеми філософії історії у інтегральній циклічно-висхідній цивілізаційної концепції:Матеріальна єдність суспільного буття і суспільної свідомості. Первинність суспільного буття перед суспільною та одноосібною свідомістю. Пізнаванність історії. Діалектика історії людства. Людське буття як рух-дія чи як процес. Просторово-часовий вимір історичного руху чи процесу. Детермінованість (причинно-наслідковість) історії. Закономірність та випадковість в історії. Суб’єкт та об’єкт історичного процесу (людина-людство і світ). Первинність чи вторинність суб’єкту історії – людини. Активність чи пасивність суб’єкту історії. Структура суб’єкту історії (людина – рід – громада – нація – народ – людство). Роль суспільної групи (страти) в історії (сім’ї, роду, племені, громади, народу, нації, суспільного класу, класової групи, протокласу, самостійної суспільної верстви). Багаторівневості історичного процесу (історія окремої особистості, історія родини-роду, історія громади, історія народу (людності, нації), історія цивілізації, історія людства). Проблема рушійних сил в людській історії та її місце у філософії історії. Моноцентричність чи всесвіто(еко)центричність суспільної історії. Характер історичного процесу (поступальність чи переривчастість, зворотність чи незворотність, якісна поступальність (прогрес чи регрес) чи кількісна поступальність). Філософія історії та проблема прогресу. Зворотність чи незворотність історичного прогресу. 18. основні рушійні сили історії, їх взаємодія та рольова ієрархія (ієрархія впливів). Основна мета: виживання людства як біологічного виду. Основний засіб виживання людства як біологічного виду: виробництво суспільних благ (суспільне благо – те, що сприяє виживанню окремої особистості і всієї спільноти). Структура суспільного виробництва: продуктивні сили і виробничі відносини. Еволюція і революція в історичному процесі як форми реалізації активності рушійних сил історії. Місце особистості в історичному русі.

Основні системоутворюючі поняття інтегральної циклічно-висхідної цивілізаційної концепції: матерія, суспільне буття, суспільна свідомість, людина, суспільство, цивілізація, продуктивні сили, виробничі відносини, засоби виробництва, знаряддя праці, економічний базис, історичний процес, час, простір, історична епоха, коротка цивілізаційна хвиля, довга цивілізаційна хвиля, суспільно-економічна формація, суспільно-економічна над формація, революція, суспільна еволюція, суспільне протиріччя, суспільне буття, сім’я, рід, община, громада, плем’я, народність, нація (типологізована за історичними епохами та цивілізаційними хвилями), суспільний клас, самостійна суспільна верства, суспільна страта, протоклас, постклас, класова група, праця, спосіб виробництва, суспільно-політична надбудова, соціальна структура, громадсько-політична структура (система), рушійні сили, інтереси, потреби, об’єктивні фактори, суб’єктивні фактори, саморух суспільства, циклічність, лінійність, прогрес, регрес тощо.

Часово-просторовий вимір суспільної історії.

Загальна характеристика часово-просторового виміру суспільної історії в світлі інтегральної циклічно-висхідної цивілізаційної концепції. Періодизація світової історії від найвпливовіших філософсько-історичних теорій сьогодення. Інтегральна циклічно-висхідна періодизація світової суспільної історії. Спрямованість історичного саморуху суспільства (прогрес регрес) і форми переходу від одного якісного ступеня функціонування цивілізації до іншого (еволюція, революція, контрреволюція). Типологія революцій.

Основні універсальні характеристики суспільного життя на певному якісному етапі історичного процесу (в умовах короткої цивілізаційної хвилі розвитку, довгої цивілізаційної хвилі, історичної епохи): визначення, внутрішня структура, внутрішній саморозвиток та зовнішні природні і соціальні чинники та їх співвідношення як визначальні фактори існування локальних та глобальної цивілізацій тощо.

Інтегральна циклічно-висхідна цивілізаційна концепція про цивілізаційні хвилі та історичні епохи (основні філософсько-історичні характеристики).

Субстанціональне визначення короткої цивілізаційної хвилі (суспільно-економічної формації), довгої цивілізаційної хвилі (суспільно-економічної формації), історичної епохи, їх взаємного співвідношення та місця в загальному історичному саморусі людства.

Загальна характеристика історичних епох (аграрної та індустріальної), довгих цивілізаційних хвиль (первіснообщинної, корпоративно-сословної, капіталістичної) та коротких цивілізаційних хвиль (первісної, общинно-родової, рабовласницької, феодальної, буржуазної, бюрократичної).

Внесок інтегральної циклічно-висхідної цивілізаційної концепції у розвиток філософсько-історичної думки до становлення.

Місце філософії історії доби інформаційно-індустріального суспільства  в еволюції філософії історії.