Методика одержання експериментальних швидкісних і механічних характеристик електродвигунів

 

Студентам необхідно мати на увазі, що у виробничих умовах електродвигун навантажується моментом опору, який змінюється згідно з технологічним процесом. У той же час для експериментального одержання характеристик треба точно дозувати навантаження та його вимірювати. В лабораторних умовах для цього використовується навантажувальний пристрій (рис.1.1), побудований за системою генератор-двигун.

Вал досліджуваної машини (ДМ)* М3 механічно зв’язаний з валом навантажувальної машини (НМ) М2 постійного струму з незалежним збудженням, живленої від генератора (ГНМ) G з приводним двигуном (ПДГНМ) М1. Обмотка збудження LG генератора підключена до джерела керованої напруги (ДКН) UV через реверсуючий перемикач (ПР) SA. За ДКН тут використовується автотрансформатор типу “ЛАТР” з випрямлячем на виході або тиристорний перетворювач напруги. Система дозволяє плавно змінювати значення та керувати напрямом струму збудження генератора, отже, регулювати навантаження на валу досліджуваної машини.

Рисунок 1.1- Принципова схема навантажувального пристрою

Для успішного виконання лабораторних робіт необхідно чітко усвідомити методику одержання експериментальних точок статичних характеристик досліджуваної машини (рис1.2).

Наприклад, треба одержати точки 1,2,…,6 механічної характеристики двигуна постійного струму з незалежним збудженням (див.рис.1.2,а). З цією метою за допомогою навантажувальної машини М2 необхідно створити електромагнітний момент, що зрівноважує момент досліджуваної машини М3 у заданих точках, тобто |М_НМ|=|М_ДМ|.

Рисунок1.2-Ілюстрація накладення механічних характеристик досліджуваної і навантажувальної машин для одержання експериментальних точок при дійсному (а) та дзеркальному (б,в,г) відображеннях характеристик НМ

 

Таким чином, у кожній точці повинен бути забезпечений статичний режим, в якому електромагнітні моменти обох машин були б рівні за величиною та протилежні за знаком: М_НМ1-М_ДМ1=0, М_НМ2-М_ДМ2=0 і т.д.* Наприклад, щоб одержати точку 1, яка лежить на частині механічної характеристики ДМ, що відповідає генераторному режиму, необхідно за допомогою ДКН та перемикача ПР (див. рис.1.1) встановити на клемах генератора G напругу +U₁. Оскільки остання при замкненому контакті QF3 одночасно прикладається до якоря навантажувальної машини М2, характеристика її (+U₁) буде проходити на такому рівні, при якому при швидкості обертання ω_c1 (в точці 1) забезпечується позитивний (рушійний) момент М_НМ1, однаковий за розміром з негативним (гальмівним) моментом М_ДМ1. Таким чином, студенти з’ясовують, що в заданій точці навантажувальна машина буде працювати у руховому режимі, підтримуючи статичну рівновагу (ω_c1=const) скіль завгодно довго, що необхідно для реєстрації показників усіх вимірювальних пристроїв, які використовуються в експерименті. Для переходу до точки 2 (режим ідеального холостого ходу машини М3) необхідно за допомогою ДКН зменшити напругу генератора до значення +U₂, при якому характеристика навантажувальної машини переміститься нижче і пройде через вказану точку. Аналогічно можна отримати точки 3,4 і т.д., для чого напругу генератора необхідно відповідно знизити до значення +U₃,U₄=0, а потім збільшити (U₅,U₆), заздалегідь змінивши полярність напруги перемикачем ПР. З рисунку видно, що для одержання експериментальних точок в межах рухового режиму двигуна М3 навантажувальна машина повинна працювати у гальмівному режимі і, навпаки в межах гальмівного режиму машини М3 необхідно забезпечити руховий режим двигуна М2. Зміна режимів відбувається автоматично шляхом паралельного зміщення у вертикальному напрямку механічної характеристики навантажувальної машини (табл.1.1).

 

Таблиця 1.1-Одержання режимів роботи досліджуваної та навантажувальної машин.

 

Точки на рис.1.2,а	Напруга генератора	Режими роботи		Примітка
		Досліджувана машина	Навантажувальна машина
1.	+U1	Генераторне (рекуперативне) гальмування	Руховий	Проміж точками 4 і 5 на­вантажуваль­на машина працює в режи­­мі противмикання (штрих-пунктирна характеристика НМ на рис.1.2,а)
2.	+U2<U1	Ідеальний холостий хід	Ідеальний холостий хід
3.	+U3<U2	Руховий	Генераторне  гальмування
4.	U4=0	Руховий	Динамічне гальмування
5.	-U5	Режим короткого замикання	Режим короткого замикання
6.	-U6 (|U6|>|U5|)	Проти- вмикання	Руховий

Студентам зручно користуватися дзеркальними, відносно осі ω, відображеннями характеристик виробничих механізмів і навантажувальних пристроїв, що значно полегшують визначення статичних точок та режимів роботи досліджуваних двигунів. На рис.1.2,б ілюстрований згідно з попереднім випадком приклад, де статичні точки 1,2,…,6 лежать на перетинаннях характеристики досліджуваної машини дзеркально відображеними характеристиками U₁,U₂,…,U₆ навантажувальної машини. Тут не потрібні додаткові побудування (див. пунктирні лінії на рис. 1.2, а) для визначення рiвней швидкості обертання, відповідних статичним режимам, але слід пам’ятати, що момент М_НМ інвертований за знаком відносно дійсного його напрямку. Рис. 1.2,в ілюструє накладення механічних характеристик в разі динамічного гальмування досліджуваного двигуна. Тут режим роботи навантажувальної машини руховий. На рис. 1.2,г студентам подається приклад одержання експериментальних точок 1, 2, …,6 робочої механічної характеристики ДМ1 асинхронного двигуна і точок 1´, 2´, …, 6´ характеристики ДМ2 при динамічному гальмуванні цього двигуна.