2020-08-05
105
ТЕКСТ
Таблиця 2.7.3
Розміщення закладів рекреації у Придніпровському регіоні *
| Області | Кількість туристських готелів, од. | Кількість закладів оздоровлення та відпочинку, од. | Загальна кількість туристських готелів, закладів оздоровлення та відпочинку, од. |
| Дніпропетровська | 1 | 205 | 206 |
| Запорізька | 2 | 189 | 191 |
| Кіровоградська | 1 | 26 | 27 |
| Черкаська | 1 | 86 | 87 |
| Всього по регіону | 5 | 506 | 511 |
* - за даними [8], [9], [10]
Перспективи розвитку туризму в регіоні
ТЕКСТ
Отже, за умови сталого розвитку рекреаційно–туристичного потенціалу в Придніпровському регіоні можна забезпечити більш масштабне і раціональне використання природних можливостей у туристичних цілях.
Причорноморський регіон
Рекреаційно-туристичний потенціал регіону
Причорноморський регіон розташований на півдні України, має вихід до Чорного і Азовського морів. До його складу входять Одеська Миколаївська і Херсонська області. Загальна територія Причорноморського регіону становить 86,4 тис. км2 (14,3% від загальної площі країни), де проживає 5117,1 тис. чол. (від загальної 10,5%).
|
|
|
Причорноморський регіон має вигідне економічне положення відносно транспортних артерій. Через його територію проходять важливі залізничні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають Україну з багатьма зарубіжними країнами. Регіон розташований на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азово-Чорноморського басейну.
Вигідне географічне положення, специфіка територіальної організації господарства, природні умови сприяли розвитку морського, залізничного, автомобільного, річкового й трубопровідного видів транспорту, хоча густота автомобільних шляхів тут нижча, ніж в цілому по Україні. Всі види транспорту становлять єдину систему взаємодії і доповнюють один одного.
Найбільше значення не тільки на регіональному, але й на державному рівні має морський транспорт (Азово-Чорноморське і Дунайське пароплавства). На морському узбережжі і на Дунаї розташовано 12 основних торгових портів, з яких найбільші - Іллічівськ, Одеса, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл. Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судноремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плавання, курортно-туристського господарства, портово-промислових комплексів. У Причорноморському регіоні розміщений найбільший у країні рибопереробний комплекс. Вилов риби здійснюється в океанах, Азовсько-Чорноморському басейні, Дніпропетровському, Бузькому, Дністровському та інших лиманах, дельті Дунаю, штучних водоймах.
На залізничний транспорт припадає 13% колій України. Найбільша густота залізниць в Одеській області (34,6 км/1000км2). Протяжність залізничних магістралей загального користування становить понад 3000 км.
|
|
|
Разом із іншими причорноморськими країнами регіон входить до Чорноморського Економічного Співробітництва. По території України відповідний транспортний коридор проходить через такі пункти: Рені - Ізмаїл - Одеса - Іллічівськ - Миколаїв - Херсон - Знам'янка - Дніпропетровськ - Ясинувата – Квашне. Також існує два Крітські коридори: перший - Гельсинки - Москва - Київ - Одеса - Кишинів -Бухарест - Александрополіс; другий - по річці Дунай.
Розташування регіону на берегах річки Дунай, дає змогу підтримувати річкове сполучення з багатьма країнами Європи. По Чорному морю встановлено паромно-залізничне сполучення із Болгарією (Іллічівськ - Варна). Через Причорноморський регіон Україна підтримує транзитні державні зв'язки з іншими країнами на основі різних видів транспорту (особливо морського, залізничного, автомобільного). Виняткове господарське значення має для району ріки Дніпро, Дунай та Чорне і Азовське моря, на узбережжі яких знаходяться великі промислові центри і рекреаційні зони.
У всеукраїнському та міжнародному поділі праці район спеціалізується на виробництві різноманітної продукції АПК, рибної та легкої промисловості, на курортно-туристській діяльності, які займають в регіоні одну з провідних статей доходів.
Головними тенденціями у розвитку людського потенціалу є такі, що характерні і для України в цілому: зростання частки міського населення, зменшення кількості трудових ресурсів. Разом з тим цей розвиток має ряд особливостей: так, переважання міського населення над сільським проявляється в меншій мірі, ніж в середньому по Україні. Характерним для Причорноморського регіону є і помітно більше скорочення, ніж по Україні, трудових ресурсів, а також зайнятих в усіх сферах економічної діяльності.
Причорноморський регіон має досить потужний науково-технічний потенціал. На його території зосереджено 15,1% науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій України.
Поверхня регіону рівнинна в межах Причорноморської низовини. Розвитку рекреаційного комплексу сприяють природні умови, тривалість сонячного сяйва, теплий напівсухий клімат. Літо жарке, зима м'яка, характеризується інтенсивними відлигами.
Природна рослинність більшої частини регіону - степова. Під лісом зайнято близько 1,5-2,5% території, ліси рекреаційного призначення займають 36,8тис. га.(табл. 2.8.1.).
Таблиця 2.8.1
Площа основних рекреаційних лісів Причорноморського
регіону, тис. га *
| Області | Всього | Рекреаційні ліси | ||
| Санітарно-гігієнічних та оздоровчих функцій | Ліси ПЗФ** | Ліси вздовж берегів річок, озер | ||
| Одеська | 16,5 | 12,0 | 4,5 | - |
| Миколаївська | 9,9 | 2,9 | 7,0 | - |
| Херсонська | 10,4 | 8,7 | 1,0 | 0,7 |
| Всього по регіону | 36,8 | 23,6 | 12,5 | 0,7 |
* - за даними [11]
** - ліси природно-заповідного фонду
Взагалі природно-рекреаційний потенціал Причорномор’я складає 8,6% від його загально природного, цьому сприяє чудове морське узбережжя Чорного моря і Азовського морів, неповторні краєвиди Дунаю, Дністра, Дніпра та наявність природних ресурсів: лікувальні грязі, лимани, мінеральні джерела, лікувальні пляжі.
Регіон має обмежені обсяги підземних вод, зокрема води прісної - 120 родовищ (101 - розробляється) із запасами 2197,6 тис.м3/добу (14,9% до запасів в Україні). У Причорноморському регіоні відкриті родовища мінеральних вод - 27 родовищ (21 з яких розробляється) із запасами по категорії А+В+СІ - 29195 тис.м3/добу (45,2% до запасів в Україні) (табл. 2.8.2).
Таблиця 2.8.2
Запаси мінеральних вод Причорноморського регіону *
| Області | Запаси мінеральних вод м3/добу | Використання експлуатаційних запасів мінеральних вод
| ||||||
| розвідані | експлуатаційні | м3/добу | % від експлуатаційних запасів | не викорис-тані запаси, м3/добу | ||||
| Одеська | 4422,0 | 6571 | 951,0 | 14,5 | 5620,0 | |||
| Миколаївська | 2734,4 | 1430 | н.е | - | 1430,0 | |||
| Херсонська | 5244,0 | 388 | н.е. | - | 388,0 | |||
| Всього по регіону | 12400,4 | 8389 | 951 | 14,5 | 7438 | |||
* - за даними [11]
У Причорноморському регіоні курортно-рекреаційні території займають 206,2 тис. га. Тут розміщена значна кількість об’єктів природно–заповідного фонду. Основними серед них є: природні заповідники (Дунайські плавні та Єланецький степ), біосферні заповідники (Чорноморський), Національний природний парк (Азово-Сивашський). Для збереження цінних видів рослин і тварин в степовій частині Херсонської області створено заповідник Асканія-Нова, в якому науково досліджуються акліматизація та гібридизація цінних тварин.
В Причорноморському регіоні знаходиться багато пам'яток історії, культури та природних об'єктів, що приваблюють відпочиваючих.
Рекреаційно-туристичні ресурси Причорноморського регіону включають потужний архітектурно-історичний потенціал (табл. 2.8.5.).
Таблиця 2.8.5
Архітектурно – історичний потенціал Причорноморського регіону *
| Одеська | Херсонська | Миколаївська | Всього по регіону | У % до показника по Україні | |
| Всього пам’яток архітектури, од., у т.ч. | 1440 | 143 | 22 | 1605 | 12 |
| фортифікаційної | 10 | 14 | - | 24 | 4,2 |
| культової | 124 | 14 | 6 | 144 | 4,3 |
| житлової | 982 | 75 | 2 | 1059 | 17,2 |
| громадської | 228 | 31 | 12 | 271 | 15,9 |
| виробничої | 68 | 4 | 1 | 73 | 11,7 |
| садово- паркової | 9 | 2 | - | 11 | 11,3 |
| малих форм | 19 | 3 | 1 | 23 | 5,4 |
* - за даними []
