Слобожанського регіону *
Області | Запаси мінеральних вод, м³/ добу | Використання експлуатаційних запасів мінеральних вод | |||
розвідані | експлуа таційні | м³/добу | % від експлуа-таційних запасів | не вико-ристані запаси, м³/добу | |
Полтавська | 5171,1 | 3844,0 | 95,0 | 2,5 | 3749,0 |
Сумська | 268,0 | - | - | - | - |
Харківська | 2703,5 | 1065,0 | 754,0 | 70,8 | 311,0 |
Всього по регіону | 8142,6 | 4909,0 | 849,0 | 73,3 | 4060,0 |
В % до показника по Україні | 11,4 | 7,6 | 17,0 | 8,6** | 6,8 |
* - за даними [11]
* - середнє значення по регіону
Лише в Полтавській області розвідано два родовища низькомінералізованих лікувальних грязей: Симеренківське експлуатується, а Романівське є перспективним.
Слобожанщина має значний історико-культурний потенціал, зокрема пам’яток історії і архітектури нараховується 1324, що становить 9,8% до відповідного показника по країні (табл.2.9.3.).
Таблиця 2.9.3
Архітектурно-історичні пам'ятки Слобожанського регіону *
Полтавська область | Сумська область | Харківська область | Всього | у % до загальної кількості по Україні | |
Всього пам'яток архітектури, од., у т.ч.: | 199 | 472 | 653 | 1324 | 9,8 |
фортифікаційної | 2 | 11 | 18 | 31 | 5,4 |
культової | 30 | 125 | 65 | 220 | 6,5 |
житлової | 78 | 136 | 410 | 624 | 10,1 |
громадської | 65 | 135 | 121 | 321 | 18,8 |
виробничої | 16 | 54 | 31 | 101 | 16,3 |
садово-паркової | - | 4 | 4 | 8 | 8,2 |
малих форм | 8 | 9 | 4 | 21 | 4,9 |
* - за даними []
|
|
Соціальна сфера у регіоні включає розгалужену систему закладів соціально-побутового комплексу, освіти, культури, охорони здоров'я. Комплекс культури за останні роки зазнав чималих змін. Кількість закладів клубного типу та універсальних бібліотек в останні роки скоротилося приблизно на 20%, поряд із цим - зросла кількість музеїв на 36% [15, c.68].
Рекреаційно-туристична інфраструктура регіону
На Слобожанщині функціонують такі курорти державного значення: Миргород Полтавської області, Березовські мінеральні води та Рай-Оленівка Харківської. Проте, в регіоні розміщена незначна кількість оздоровчих та готельних закладів: відповідно 5,5% та 13,9% від загальної їх кількості по країні, що негативно впливає на обсяги рекреаційно-туристичної діяльності (табл.2.9.4).
Таблиця 2.9.4
Основні показники діяльності санаторно-курортних та готельних закладів Слобожанського регіону *
Показники | Полтавська область | Сумська область | Харківська область | Всього по регіону |
Кількість санаторно-курортних закладів, од. | 48 | 48 | 82 | 178 |
В % до відповідного показника по Україні | 1,4 | 1,4 | 2,7 | 5,5 |
Загальна місткість закладів, місць | 7729 | 4460 | 13149 | 25338 |
В % до відповідного показника по Україні | 1,6 | 0,9 | 2,7 | 5,1 |
Середньооблікова кількість працівників, чол. | 2825 | 673 | 3366 | 6864 |
В % до відповідного показника по Україні | 2,3 | 0,6 | 2,8 | 5,6 |
Кількість готельних підприємств, од. | 60 | 46 | 70 | 176 |
В % до відповідного показника по Україні | 4,8 | 3,6 | 5,6 | 13,9 |
Одноразова місткість готелів, чол. | 2919 | 2151 | 4668 | 9738 |
В % до відповідного показника по Україні | 2,9 | 2,1 | 4,6 | 9,7 |
Коефіцієнт використання місткості готелів | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 0,2 |
* - за даними [8], [9], [10]
|
|
В регіоні функціонує 179 туристичних підприємств, найбільша їх частка припадає на Харківську область 69%, у Полтавській - 22%, та Сумській - 9%. Зайнято на даних підприємствах 1,8 тис. осіб.
За даними 2002 року туристичними підприємствами регіону було обслуговано 177,1 тис. чол., що становить 6 % від загальної кількості туристів по країні, найбільша кількість була обслугована підприємствами Харківської області. Із загальної кількості найбільшу частку становлять внутрішні туристи – 146,1 тис. чол. (82 %), далі ідуть туристи направлені закордон – 19,4 (11%) і іноземні туристи – 11,6 (7%). Співвідношення в’їзду - виїзду туристів в регіон є негативним: 0,60 до 1.
На території регіону в різні часи жили і працювали такі всесвітньо відомі особистості, як видатний філософ-гуманіст, поет Григорій Сковорода, художник Ілля Рєпін, режисер Лесь Курбас, письменник Григорій Квітка-Основ’яненко.
У Полтавській області найбільшими центрами туризму є: Полтава, Великі Сорочинці, Гадяч, Мгар, Диканька і Кременчук. Тут розміщено чимало історичних місць, які приваблюють туристів: це музеї та пам’ятки історії і культури у названих центрах, художня кераміка в селищі Опішні, народні свята в селах Великі Сорочинці, Диканька та інші [18, c.131].
Сумська область в регіоні є найменш розвинутою в рекреаційно-туристичному відношенні, в ній виділяються лише декілька туристичних центрів: міста Суми, Глухів, Лебедин, Путивль, Тростянець.
Харківська область є однією із найрозвиненіших промислових, наукових, культурних та туристичних осередків України. Тут започатковані й відбуваються національні та міжнародні конкурси на честь В. Крайнєва, В.Горовиця, К.Шульженко, міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах ім. Г. Хоткевича. В Харкові розроблені та відпрацьовуються туристично-екскурсійні маршрути: “Харків науковий”, “Культові споруди Харкова”, “Харків олімпійський”, триває робота над розробкою екскурсійного маршруту “Харкову - 350 років”. Навколо міста сформувалася потужна приміська зона відпочинку. В містах області - Ізюм, Люботин, Чугуїв – теж розміщений значний історико-культурний потенціал.
У Слобожанському регіоні існують проблеми розробки системи заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону природи. Наприклад, в м.Харкові, складною проблемою є очищення стічних вод, зокрема частка забруднених вод коливається в межах 50-70%. Тому, з метою подальшого розвитку туризму в регіоні значної уваги потребує покращення екологічного стану навколишнього середовища. Головним завданням у цій сфері є заходи зі знешкодження джерел забруднення повітря, стічних вод в промислових містах, охорони навколишнього середовища та збільшення площі і покращення якісних показників об’єктів природно-заповідного фонду.
Перспективи розвитку туризму в регіоні
Подальший розвиток туризму регіону пов’язаний з прикордонним сусідством з Росією та Білоруссю, значним промисловим розвитком, що з однієї сторони, сприяє залученню іноземних інвестицій та розвитку бізнес-туризму, а з іншої, - потребує оздоровлення населення завдяки використанню власних природно-рекреаційних ресурсів.
Основними перспективними зонами розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в регіоні є курорти: Миргород, Березовські мінеральні води та Рай-Оленівка. Розробка родовищ мінеральних вод та лікувальних грязей із невикористаних запасів (особливо у Харківській і Полтавській областях) надалі може позитивно вплинути на активізацію всієї туристичної сфери регіону.
|
|