Галузей господарства , науково – технічної інформації та експорту капіталу

Мінеральні ресурси:

бідна майже на всі види природних ресурсів, мало забезпечена мінеральними ресурсами. японська промисловість працює майже повністю на імпортній сировині. Завдяки новітнім технологіям для Японії стає рентабельним використання мінеральних ресурсів Океану, зокрема залізо-марганцевих конкрецій з великих глибин та урану з морської води.

а) паливні = * запаси кам'яного вугілля (8 млрд. т), на о. Хоккайдо і на півночі. Кюсю. Запаси нафти обмежені.

  б)рудні = * незначні поклади залізної руди (200 млрд. т), на о. Хоккайдо залягають марганцеві руди (5 млн. т).Зустрічаються хроміти, титан, мідь (у сполученні з золотом і сріблом) уранова сировина.     

2) водні = недостатньо забезпечена водними ресурсами. Річки непридатні для судноплавства, але великий гідроенергопотенціал = сплавляння лісу, в сухий сезон — для зрошення. відпочинку і туризму. Застосування підземних вод спричиняє просідання великих територій.

3) земельні = обмежені. Понад 1/3зайнята малородючими підзолистими ґрунтами.

  Оброблювані землі = 16 % усієї території країни. бурі лісові ґрунти та червоноземи і жовтоземи. Показник ріллі на одну особу— один з найнижчих у світі : 0,04 га/чол.

**війна за землю террасові с хили гір, намивання землі біля морських берегів, численні плоскі прямокутники намивних земель, площа окремих з них досягає 4 – 5 кв. км.

4) лісові = майже 2/3 площі, більшість ґрунтозахисне та водозахисне значення, менше третинидає промислову деревину. * Національними деревами Японії вважають сакуру і сливу.

5) рекреаційні = * історико – культурні, екологічні, гірськолижні.  

багата на р и б н і ресурси: молюски, краби, кальмари, морські їжаки, медузи і водорості.

висновок про рівень природно – ресурсного потенціалу = умови для розвитку економіки.

* Природними багатствами Японії є її клімат, родючі ґрунти, ліс, гідроенергетичні ресурси, рибні

багатства навколишніх морів. Японія надзвичайно бідна на паливо і мінеральну сировину.

                                                            ІV)Населення:

 1) кількість населення країни = 127,5 млн чол. (10-те місце у світі, 6-те — в Азії).

2)тип відтворення = І тип, перше місце в світі за середньою тривалістю життя — 81,8 року.

«старіння нації» - 17%.

3) середня густота населення =342,7 чол./км2. на рівнині Канто зростає до 2,5 тис. чол./км2, у містах — до 10 тис. чол./км2; а в горах знижується до 40 чол./км2.

 4) національний = 99,7 %  японці,

релігійний склад населення =   буддизм, синтоїзм. дві релігії одночасно: світову — буддизм та— синтоїзм.

* ієрогліфічний мінімум  = 1870 знаків, на практиці = 700 знаків.

5) рівень урбанізації = 80 %. близько 650 міст, серед яких 10 міст-мільйонників.

Токіо (15,6 млн чол.),  Йокогама (3,6 млн чол.), Осака (2,6 млн чол.)  Нагоя (2,2 млн чол.).

великі міські агломерації: столичну Кейхін (складається з Токіо, Йокогами, Кавасакі та Тіба),

Хансін (Осака, Кобе, Кіото) Тюньо (Нагоя та її супутники).

мегаполіс Токайдо = понад 70 млн. чол. * на 600 км між Токіо та Осакою

6) зайнятість населення(у %):дуже високим рівнем кваліфікованості -   досконала освіта,   працьовитость та трудова дисципліна. Цінуються ті наукові розробки,

*  25 % - промисловість, 70 % - сфера послуг, 5 % - с/г.( 2004 р.) *добре організованим навчанням на місцях  роботи.

тип країни = постіндустріальна.

V)Загальний огляд економіки. Основними галузями економіки Японії є сфера послуг та обробна промисловість.

високорозвинена постіндустріальна країна, друге місце після СШАза економічною потужністю і дає понад 10 % ВВП світу. А за доходами на одну особу держава випередила США.

Зруйнована війною Японія здійснила «економічне диво»

  у 50-60-х pp. XX ст. Причин того багато:

Залучення у виробництво найкращих науково - технічних надбань країн Заходу,

Порівняно дешева робоча сила,

Раціональне, майже безвідхідне, комплексне використання сировини,

4) низькі військові витрати (лише 1 % ВВП),

Великий приплив іноземного капіталу (особливо із США).

6) завдяки працьовитості та дисциплінованості японців.

   З 80-х pp. XX ст. найбільший кредитор зарубіжних активів перевищує 1 трлн доларів.

 Від початку 90-х pp. XX ст. конкуренція збоку нових індустріальних країн

1) Японія веде структурну перебудову економіки, спрямовану на розширення внутрішнього ринку,

2) зростання сфери послуг та інформатики,

3) розвиток власного науково-технічного потенціалу.

 4) Японія робить великі капіталовкладення у наукові дослідження та розробки, створюючи технополіси — міста науки з університетами, науково-дослідними інститутами та підприємствами наукомістких галузей, у які запроваджуються досягнення науки.

5) Розвивається біотехнологія.

** нестача природних ресурсів компенсується

1) високим рівнемкваліфікації робочої сили і культури праці,

Активним і гнучким використанням капіталу та

Сучасних методів організації виробництва,

Високим рівнем розвитку науки і техніки.

50 – 60 – ті рр. – аграрні реформи на селі, заощадження на воєнних витратах, сприятлива кон'юнктура на світових ринках дешевої сировини. 

70 – 80 –ті роки перейшла до інтенсивного розвитку власних наукових досліджень. Нині країна має трудові ресурси з високим рівнем професійної підготовки, культури праці та професійної мобільності. Рівень продуктивності праці – один з найвищих у світі. Господарство має

сучасну технічну оснащеність,

Використовує сучасне устаткування і сучасні технології виробництва.

Проблема нестачі природних ресурсів розв'язується шляхом впровадження енерго – та ресурсозберігаючих технологій у поєднанні з гнучкою політикою на зарубіжних ринках сировини.

Як основні внутрішні ресурси розвитку використовуються ті можливості, які надає науково – технічний прогрес.

Зовнішні ресурси розвитку утворюються за рахунок реалізації на світових ринках високоякісної і конкурентноспроможної продукції наукоємних

галузей господарства, науково – технічної інформації та експорту капіталу.

                        чинники, що забезпечують високі темпи розвитку економіки Японії:

1) високі темпи продуктивності праці за рахунок високої технологічної забезпеченості сучасним обладнанням

2) фінансування і розвиток власних наукових досліджень; створення науково – виробничих комплексів і зон (технополісів);

3) збільшення експорту капіталу, особливо у перспективні країни Азії (НІК, Китай)

4)постійне підвищення кваліфікації робочої сили та оновлення виробничих фондів;

5) реалізація на світовому ринку конкурентноспроможної продукції науково ємних галузей.

* Виключна поглинальна здібність  японців дозволила скористатися новітніми досягненнями науки і техніки, утвердитися на світових цивільних ринках + риси японського характеру. як колективізм і повага до старших. Стрибок вперед здійснено без іноземних позик, за рахунок власних капіталів, при цілеспрямованій політиці держави,державного планування і протекціонізму.

                                                  VІ)Промисловість:

працює переважно на імпортній сировині.   провідну роль відіграє машинобудування.

чорна й кольорова металургія, електроенергетика,хімічна промисловість, а також деякі галузі легкої та лісової промисловості.

Сільське господарство забезпечує потреби населення у продовольстві на 3/4.

 Провідною формою зовнішніх економічних зв'язків Японії залишається зовнішня торгівля.

 Сильно зросло значення експорту капіталу як у розвинені країни, так і до країн, що розвиваються.

1) гірничодобувна =*Вугілля - 17 млн. т,розвідують на о. Хоккайдо та у північній частині о. Кюсю.

  Основні постачальники сировини – Австралія, Канада, США, Бразилія, ОАЕ і СаудівськаАравія.

Ефективність транспортування на далекі відстані забезпечується великотонажністю суден і системою «порт – завод», коли судна швартуються біля підприємства. Краще дешеві чужі,аніж свої дорогі ресурси, крім того, Японія не має екологічних проблем, які супроводжують гірничодобувне виробництво.

2) чорна металургія = світовий лідер по сталі та її великим експортером. Комбінати оснащені новітнім обладнанням, значно кращим, ніж у США та країнах Європи. Плавлення ведеться лише прогресивними способами. Усі комбінати чорної металургії Японії працюють у морських портах. Деякі на спеціально намитих для цього ділянках =   орієнтується на імпорт залізної руди та коксівного вугілля.

3) кольорова металургія = зростання попиту на її продукцію в літакобудуванні,ракетобудуванні та електроніці =   мідна, свинцево-цинкова, алюмінієва, титанова. Найбрудніші виробництва в країни, що розвиваються. Японія — великий експортер рідкісних металів (кадмію, селену, телуру, індію, германію, талію, ренію), які дістає, утилізуючи відходи.

4)електроенергетика =   ТЕС – 58 %, АЕС – 28 % біля 50 реакторів, ГЕС до 12 %.
альтернативні: геотермальних та сонячних електростанцій, які вже виробляють близько 2 % електроенергії.

* 53 реактори – 35 млн. кВт. Фукусіма – 10 енергоблоків).                                                                 5)машинобудування =   15 % світового виробництва машин, а це кілька тисяч їх найменувань. Експорт машин у 9 разів перевищує їх імпорт.

У складі машинобудівних фірм працюють наукові та конструкторські підрозділи. Фірми мають безліч зарубіжних філій. Широко застосовується роботизація підприємств. електроніка
та робототехніка (виробництво роботів, обладнання для обслуговування торговельних закладів та готелів, навколишнього контрольної апаратури для залізниць, автотранспорту та метрополітену, машин для стеження за станомсередовища, побутової техніки, медичної апаратури, електроннихнавчальних систем),

автомобілебудування ( понад 1/4 автомобілів світу дають концерн «Тойота», компанії «Нісан», «Хонда»,«Мазда»),

суднобудування (країна виробляє більш ніж половину світових морських суден),

верстатобудування (дає половину світового виробництва верстатів з числовим і програмнимкеруванням).

Конкурентоспроможність забезпечують якість продукції і висока продуктивність.

Японія – 60 % промислових роботів, 50 % верстатів із ЧПУ і продуктів чистої кераміки, від

 60 % до 90 % окремих типів мікропроцесорів в світі;

  6) хімічна =   хіміяорганічного синтезу. За виробництвом та експортомпластмас,етилену, синтетичного каучуку, хімічних волокон = одне з провідних місць у світі. Найбільшими центрами хімічної промисловості є морські порти: Нагоя, Кавасакі, Йокогама, Токіо.

7) легка промисловість =   тканини (здебільшого шовкові),віяла,кімоно, парасольки, іграшки.

  8шовкова – 2 місце в світі (після США)

Харчова дає рибні консерви, зелений чай, цукор, тютюнові вироби тощо.

8) лісова промисловість  =   на раціональній безвідхідній переробці імпортної деревини; дерев'яний посуд, японське дерев'яне взуття (гета), люльки з бамбуку тощо.

® 70 % - вкрито лісом, імпорт   до50 % деревини (переважно з Канади). Деревина є найпоширенішим будівельним матеріалом.

Висновок: Японії вже важко конкуруватиз «азійськими тиграми «і окремими містами Китаю і країн Південно – Західної Азії, де робоча сила набагато дешевша.

Сучасні зміни пов'язані із зниженням частки базових енерго – і сировинно – ємних, а також трудоємних галузей. Разом з тим, в японській промисловості невпинно збільшується часткановітніх науково ємних виробництв, особливо електроніки, програмного забезпечення, інформатики, фармацевтики та біотехнологій.

VІІ)Сільське господарство:

1) рівень розвитку = 3/4 потреб населення у продовольстві. Основа = дрібні господарства.** * забезпечує 56 % потреб у продовольстві + морепродукти – 62 %. Земель мало – середній розмір фермерського господарства – трохи більше 1 га (1,6 га).

Потреби в продукції інших галузей за рахунок імпорту:9/10 пшениці, вся кукурудза, 92 % бобів і сої, 80 % цукру, близько 1/3 жирів та 2/5 м'яса.

* високомеханізована і капіталоємна система. На селі крім традиційної селекції та органічних добрив почали використовувати сортове насіння,мінеральні добрива, теплиці та гідропоніку, поліетиленову плівку, пластмасові лотки й труби, а також широкий набір «компактної «(за габаритами) техніки.