Продуктивність значно нижча , ніж в Західній Європі , не кажучи вже про США

2) співвідношення:  головна галузь — високоінтенсивне рослинництво.

3)сільськогосподарські рослини = 50 % ріллі —під рисом, ще 25 % — під овочами, садівництво; цілком забезпечує свої потреби в рисі, овочах і фруктах. Збільшується виробництво цукрових буряків і чаю.

Приміська спеціалізація (м'ясо, молоко, овочі,фрукти. квіти) є територія мегаполісу Токайдо від долини Канто до долини Кінкі.

«Рисовий пояс «Японії на північному сході та узбережжі Японського моря.

Північний схід Хоккайдо, що спеціалізується на молочному тваринництві та буряківництві.

 Центральний високогірний район, який перейшов від шовківництва до вирощування овочів і фруктів.

Південні зони субтропічного землеробства склалися на тихоокеанському узбережжі Сікоку і Кюсю.

* Садівництво – особливо відомі японські полуниці, яблука, груші, персики. мандарини. Значні площі зайняті квітами.

4)сільськогосподарські тварини =на імпортних кормах (особливо кукурудзі) — свинарство та птахівництво, молочне скотарство (острів Хоккайдо) =  традиційні = шовківництво, рибальство та добування перлин.

* робочою худобою не користувалися, лише конярство для армії.

Традиційною їжею японців були рис, боби, овочі й риба.

Риба – найважливіший традиційний продукт харчування*4 місце в світі (після Китаю, Перу, США),                                            VІІІ) Транспорт =

крім річкового і трубопровідного. У внутрішніх = автомобільний і морський транспорт, а пасажирів —

Залізничний = високий технічний рівень. Усі головні магістралі електрифіковані. Широко застосовуються монорельсові дороги та на магнітній підвісці. залізничний ** потрібно будувати велику кількість тунелів, мостів, зокрема багатокілометрових мостів між островами, підводних тунелів (найбільший між Хонсю Хоккайдо -53 км..

*  потяги на магнітній подушці, комп'ютеризація рухомого складу.

 Дорога   «Сінкасен» - Токіо – Осака (1964) - Фукуока (1975): 1100 км – 250 – 300 км/год.;

Токіо – Саппоро 1520 км.- 250 км / год. * до 270 км/год. * 1975р. – підводний тунель «Сейкан» (найдовший у світі –   54 км.) між Хонсю та Хоккайдо. З о.Хонсю на о.Сікоку переведено систему мостів Сето – Охасі

(6 мостів і п'яти проміжних доріг на островах – 38 км.).

  авіаційний = найбільші міжнародні аеропорти — у Токіо («Ханеда» та «Наріта»).* космодром «Танегосіма» та космічний центр «Кагосіма».

водний(найбільші порти) = найчисленніший серед високорозвинених країн торговельний морський флот. * Понад 1000 портів, з яких 8 універсальних

                                                                                                                                                                                            ІХ) Зовнішньоекономічна діяльність:  

третя торгова держава після США і Німеччини. Великий актив торгового балансу

*  переваги її продукції (японська робоча сила все ще дешевша, ніж робоча сила США і Західної Європи), так і з протекціоністськими заходами японського уряду, який не відкриває повністю японські ринки іноземним товарам.

 

1)експорт =  98 % становлять промислові товари, в тому числі машини та обладнання — 75 %.

®  * * автомобілі, залізо й сталь, судна, електротехнічні і радіоелектронні товари (насамперед телевізори, музичні центри, радіоприймачі і магнітофони), машинне устаткування. фото – і кінокамери.

2)імпорт = мінеральна сировина і паливо.

 3) основні країни - партнери = увага приділяється зв'язкам з державами Азіатсько-Тихоокеанського регіону; з США, країнами ЄС та Китаєм.

40 % інвестицій держави припадають на США, по 15 % — на країни Європи та Латинської Америки.

Х)Економічні райони країни.

80 %промислової та половина сільськогосподарської продукції виробляються в Тихоокеанському промисловомупоясі = лише 1/3 території країни = 2/3 її населення. За його межами — Периферійна зона, де переважають лісозаготівля, добувна промисловість і туризм.

** Агломерація Токіо – Йокогама дає 60 % наукових розробок і близько 40 % продукції галузей високої технології. Важливу роль відіграють також Осака, Кіото і Нагоя.

технополіси  - науково – промислових зон, оснащених сучасною інфраструктурою і науково – дослідними підприємствами = перше «наукове місто» - Цукуба,

 * 1)На узбережжі переважно на намивних землях, розміщені електростанції, нафтопереробні і нафтохімічні заводи, металургійні комбінати та судноверфі.

2)Внутрішні зони міст – дрібні підприємства легкої та харчової галузей, поліграфії і особливо електроніки

3)ближче до гір, розташовані нові великі м/Б підприємства, які не потребують багато сировини.

      50 – 60 рр. при участі держави були створені портово –промислові комплекси.

 Підприємства атомної енергетики і особливо електроніки, не пов'язані з імпортом, але зацікавлені в дешевій землі і робочих руках, почали розміщуватися за межами традиційного промислового поясу.