Різноманітність рельєфу країни завжди відіграє важливу роль в її Історії, в розвитку господарської діяльності, в характері її розселення і освоєння територій

Геологічна історія території Іспанії мало сприяла накопиченню ре­сурсів мінерального палива і, перш за все нафти і газу. Разом з тим палеозойські кристалічні породи Месети та інших геологічних структур багаті на різні рудні корисні копалини.

Великі комплекси корисних копалин дуже поширені по всій території країни, особливо в її периферійних гірських районах. Із паливно-енергетичних ресурсів відомі і розробляються поклади кам'яного вугілля, антрацитів і лігнітів. Кам'яне вугілля і антрацит знаходяться у північних провінціях Ов'єдо і Леон, а лігнітів -- в Арагоні і Галісії. Залізні руди концентруються в провінціях Біскайя, Гранада, Леон, Теруель, Сантандер, Альмерія, Луго і Ов'єдо.

Іспанія дуже багата на пірит, цинк, мідь, свинець, олово. Пірити концентруються в основному на південному схилі гори Сьєрра-Моренаг. Свинцово-цинкові руди зустрічаються у багатьох районах: в горах Сьєрра-Морена, Сьерра-де-АльМенара в районі Картахени, в Галісії (провінція Луго). Олово є в Галісійському кристалічному масиві. За запасами уранових руд Іспанія посідає друге місце в Європі. Вони знаходяться в провінціях Саламанка, Кордова та інших. Ртутні руди розташовані в долині річки Бальдеасаге, в районі Альмадена (провінція Сьюдад-Реаль).

4. Річкова мережа Іспанії.

На території Іспанії протікає чимало річок. Але гірський рельєф, невелика кількість опадів на більшій частині території, непостійний режим стоку, пересихання та обміління багатьох річок -- все це утруднює їх використання для судноплавства. Лише Гвадалквівір має спокійний рівний характер. Для річкового судноплавства доступний лише неве­личкий відрізок Гвадалквівіру від гирла до Севільї. Дрібні судна ходять в середній течії Ебро та гирлах деяких інших великих річок.

Більшість річок влітку сильно міліють, а деякі навіть пересиха­ють. Підняття їхнього рівня відмічається у період дощів, тобто восени та взимку. Через нерівномірні опади спостерігаються часті випадки розли­ву річок, особливо в осінній і зимовий період. Про маловодність біль­шості річок країни говорить той факт, що стік дев'яти найбільших річок Іспанії перевищує загальний стік всіх інших річок країни.

Річки, які впадають у Біскайську затоку, як правило, короткі і повноводні. Значна кількість опадів, що випадає більш-менш рівномірно протягом року, обумовлює і рівномірний режим стоку. Річки течуть в глибоких долинах, вкритих густими лісами і зайнятих луками. Найбіль­шою з цих річок є річка Налон (довжина 135 км). Крім неї тут протіка­ють також невеличкі річки Бідасоа, Селья, Дева, Нервйон і Навія.

З п'яти найбільших за довжиною річок країни чотири -- Тахо, Гвадіана, Дуеро і Гвадалквівір -- впадають в Атлантичний океан, а річка Ебро -- в Середземне море. З цих річок лише Гвадалквівір та Ебро повніс­тю протікають по території Іспанії. Решта завершують свій шлях у Португалії, де в нижній течії стають судноплавними, тому що одержують більше опадів і не мають значного падіння висот.

Довжина найбільших річок Іспанії, що впадають в Атлантику, складає в межах країни: Тахо -- 910 км (всього 1010 км), Гвадіана -- 820 км, Дуеро -- 780 км, Гвадалквівір -- 560 км.

До басейну Дуеро відноситься вся Кастилія-Леон (Північна Месета), а басейни Тахо і Гвадіани займають Південну Месету. Басейном Гвадалквівіру є Андалузька низина. В Атлантичний океан впадає і головна річка Галісії -- Миньйо (довжина в межах Іспанії 340. км), посідаючи дев'яте місце за довжиною, вона належить до числа найповноводніших річок і поступається лише Ебро і Дуеро.

У Середземне море впадає мало річок, а найбільша з них -- Ебро, довжиною 928 км. Основними притоками цієї річки є Сегре, Гальего, Халон. Ебро дуже міліє влітку, але за розміром стоку -- це найбільша річка Іспанії завдяки своїм повноводним притокам Сегре і Гальего,

У Середземноморській Іспанії є й короткі річки, які пересихають влітку. Про такі річки кажуть, що вони течуть лише два місяці, а десять -- у відпустці. Найбільша з цих річок -- Альмерія, яка має довжину 96 км.

Озер в Іспанії мало. На узбережжі Кадисської затоки і Середземного моря є невеличкі озера. Серед них найбільше Мар-Менор на південному сході від Мурсії, в районі мису Палос, і Алгібуфера в районі Валенсії. Є невеличке озеро Трампль в провінції Саламанка (північна Месета). У Ла-Манчі та інших посушливих районах часто зустрічаються невеличкі пересихаючі озера, які в народі називають "великими калюжами".