Класифікація компенсаційних угод

- товарообмінна (бартерна)

- зустрічна торгівля

– зворотна закупівля продукції

– компенсаційні угоди (власне комп угоди, зустрічна закупівля, угоди що передбачають відшкодування)

Угоди зі зворотною закупівлею продукції найчастіше укладаються у зв’язку з продажем підприємства, комплектного обладнання або технології; при цьому експортер зобов’язується закуповувати частину або всю продукцію, що вироблятиметься на поставленому підприємстві або обладнанні. певні особливості:

· виплата здійснюється за рахунок продукції, що отримана внаслідок укладеної угоди;

· вартість угоди, як правило, дуже значна;

· термін дії угоди може становити 10—20 років;

· зобов’язання щодо зворотної закупівлі можуть перевищувати вартість початкової експортної угоди.

Компенсаційні угоди - експортер зобов’язується закуповувати (або забезпечити закупку третьою стороною) певну кількість товарів імпортера протягом узгодженого терміну.

Власне компенсаційні угоди передбачають, що експортер товару дає згоду на те, що імпортер повністю або частково оплачує його поставки товарами, а угода на закупівлю та угода на продаж поєднані в одному контракті.

Зустрічна закупка - розробляються разом два окремі договори: договір на продаж і договір на закупівлю.

Угоди, що передбачають відшкодування, є гнучкішою формою угоди про зустрічну закупівлю і характерні для крупних контрактів між урядами (поставка озброєння, літаків, енергетичного обладнання тощо).

ЮНКТАД виокремлюють такі основні види компенсаційних угод:

· бартерні;

· комерційні (торговельні) компенсаційні;

· промислові компенсаційні.

Під промисловою компенсаційною угодою розуміється угода, в якій одна сторона здійснює поставку іншій товарів, послуг та/або технології, які використовуються для створення виробничих потужностей. Такі поставки згодом компенсуються за рахунок продукції, що виробляється за допомогою поставленого раніше обладнання.

 (ОЕСР) також розрізняють торговельну та промислову компенсацію, називаючи їх основними формами зустрічної торгівлі (як і експерти ООН).

російськими фахівцями пропонується така класифікація форм міжнародної зустрічної торгівлі

- товарообмінні компенс угоди на безвалютній основі(короткостр, угоди з тривалт термінами викон. глобальні)

- комп угоди на комерц основі (коротко- і довгостр, зустрічні закупівлі)

- ком угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво(про поділ продукції, «розвиток- імпорт»)

 

бартер - обмін певної кількості одного товару на інший у вигляді натурального обміну без застосування механізму валютно-фінансових розрахунків.

До переваг бартеру та товарообмінних операцій слід віднести: можливість прискореного освоєння нових ринків збуту; забезпечення більшої гарантованості поставок необхідних товарів; можливість набуття досвіду роботи із зарубіжним партнером та накопичення необхідної в майбутньому комерційної інформації. недоліками бартеру є: невідповідність принципам недискримінації та багатосторонності торговельного обміну, закріпленим у домовленостях системи ГАТТ-СОТ; складність пошуку балансу у збігу потреб експортера та імпортера; труднощі структурування та виконання контрактів.

 

 

Оренда (процес купівлі-продажу, триває довгий період часу, немає переходу власності)

· рентинг — короткострокова оренда на термін від кількох днів до кількох місяців (транспортні засоби, товари для туризму та відпочинку);

· хайринг — середньострокова оренда на період від кількох місяців до року (транспортні засоби, дорожно-будівельне обладнання, сільськогосподарські машини, монтажне обладнання тощо);

· лізинг — довгострокова оренда на термін понад один рік (широкий спектр обладнання, нерухомість).

Класифікація лізингових операцій:

1. За фактом переходу власності (фінансовий, оперативний)

1. За напрямком (експорт, імпорт, транзитні)

2. За складом учасників (прямий, непрямий)

3. За обсягом зобов’язань обслуговування (чисті, повні, часткові)

4. За джерелами фінансування (вкладені кошти, залучені, часткове фінансування)

5. За характером лізингових платежів (грошові, компенсаційні, змішані)

6. За станом предмета (нове майно, що вже використовується)

7. За метою (дійсні, спекулятивні)

Специфічне здійснення лізингу:

- Угода здійснюється при представництві лізингової компанії

- Всі суб’єкти (орендар, лізингові компанія і постачальник) знаходяться в різних країнах

- Момент переходу права власності

Фінансовий лізинг:

- Повне відшкодування лізингових витрат

- Перехід права власності до лізингоодержувача

- Наявність узгодженого терміну, після якого не можна розірвати контракт

- Отримання лізингоодержувачем права на користування майном

- Технічне обслуговування і страхування предмету лізингу

Оперативний лізинг:

- Предмет не переходить до іншого

- Всі витрати не відшкодовуються

- Термін угоди менший за термін амортизації

- Контракт можна розірвати.

2.За напрямом лізингової операції:

· експортний, за якого продуцент предмета лізингової угоди або посередницька фірма продає його лізинговій компанії, що укладає угоду із зарубіжним лізингоодержувачем;

· імпортний, за якого лізингодавець купує предмет лізингу в іноземної фірми, а потім укладає угоду з вітчизняним лізингоодержувачем на його використання;

· транзитний, за якого предмет лізингу продається лізинговій компанії з іншої країни. Остання, в свою чергу, укладає угоду з лізингоодержувачем, що знаходиться у третій країні.

3. Залежно від типу майна, що є предметом лізингової угоди, розрізняють лізинг:

n обладнання, тобто окремих машин, механізмів, устаткування або їх груп, що не підпадають під поняття «комплектні поставки»;

n нерухомості, тобто будівель, споруд, об’єктів промислової інфраструктури, що мають жорстку територіальну прив’язку;

n комплексний, тобто поєднання лізингу обладнання та нерухомості, а також виробничих комплексів (цехів, заводів, бурових платформ тощо).

4. За складом учасників (суб’єктів угоди).

Прямий лізинг — це лізингова угода, згідно з якою лізингове майно передається лізингодавцем лізингоодержувачу безпосередньо, тобто без посередників (двостороння угода).

За непрямого лізингу має місце багатостороння угода: трьохстороння (виробник — лізингодавець — лізингоодержувач) або багатостороння угода (у разі складних схем поставок з кількістю сторін понад три). Таким чином, сутністю непрямого лізингу є передання майна опосередковано, тобто через посередника (або посередників).

5. За обсягом зобов’язань з обслуговування предмета лізингу:

· чистий, коли всі зобов’язання та витрати з обслуговування обладнання або майна бере на себе лізингоодержувач;

· частковий, або з частковим набором послуг, за якого лізингодавець бере на себе зобов’язання та витрати з виконання тільки окремих функцій щодо обслуговування предмета лізингової угоди, а решта функцій (робіт) виконується та оплачується лізинго-
одержувачем самостійно;

· повний, що передбачає повний обсяг послуг. Застосовується, як правило, виробниками обладнання (всі витрати з обслуговування оплачує при цьому лізингодавець).

6. за джерелами фінансування:

¨ за власний кошт, який передбачає використання власних фінансових ресурсів для виконання лізингової угоди;

¨ за залучені кошти, тобто для виконання лізингової угоди використовуються кредити та позички банків і фінансових компаній;

¨ з частковим фінансуванням лізингодавцем. Пов’язаний із залученням різних джерел фінансування угоди. 7. За характером платежів розрізняють грошовий, компенсаційний та змішаний лізинги. За грошового лізингу всі платежі здійснюються в грошовій формі, за лізингу з компенсаційним платежем — у формі поставки товарів, вироблених на лізинговому обладнанні, або в формі надання зустрічних послуг. Змішаний лізинг передбачає поєднання грошового та компенсаційного лізингу, тобто здійснення розрахунків як у грошовій, так і в товарній формах.

8. за станом предмету: нове майно, так і таке, що було в експлуатації

9. за метою: на дійсний та спекулятивний. Останній має місце, коли угода укладається виключно з метою максимізації прибутку за рахунок отримання необґрунтованих початкових та амортизаційних пільг. Якщо ж при укладанні та проведенні лізингової угоди зазначена мета не є основною, то такий лізинг класифікується як дійсний (чіткого критерію віднесення лізингової угоди до дійсної або спекулятивної не існує).

 

Методи МТ. Чинники:

1. Масштабні фірми

2. Характер продукції, що випускається

3. Особливі риси регіональних ринків, де реалізовується продукція

4. Від глибини підприємства в МПП

5. Від методу реалізації прод-ка зовнішнього ринку

Методи МТ – це організаційна форма і порядок здійснення зовнішньо-торгівельних операцій.

2 групи:

1. Пряма – для фірм, що мають великі фінансові активи для створення власного фінансового апарату (аналітичні, транспортні агенції…)

великі ТНК – створюють філії, дочірні підприємства, формують власні збутові мережі.

2. Непряма (наявність посередника)

· Через посередників

· Через організаційні товарні ринки (торги, аукціони, ярмарки, біржі, тощо).

Переваги прямої торгівлі:

1. Можливість економії фінансових ресурсів;

2. Використання переваг безпосереднього контакту зі споживачами;

3. Можливості отримання інформації про ринок (але збільшення кваліфікації персоналу).

4. Зниження ризику від роботи посередників.

Форми непрямої торгівлі:

- Пряма торгівля через посередника – прямий експорт чи прямий імпорт

- Непрямий експорт та непрямий імпорт

- Транзитна торгівля – всі знаходяться в різних країнах Якщо ж поставка товару відбувається не безпосередньо між експортером та імпортером у країні, що виробляє товар, або в країні, що купує товар, а через транзитного торговця в третій країні.

· Активна – посередник купляє товари за кордоном і передає споживачам в третю країну.

· Пасивна – зарубіжний торговець продає товари на національний ринок

· Змішана- Якщо транзитний продавець здійснює на митному складі або в вільному порту переробку, пересортування або перепакування товару тощо, то така транзитна торгівля

При прямому експорті національний виробник поставляє продукцію безпосередньо іноземному посереднику, а при імпорті, навпаки, отримує свої товари безпосередньо від іноземного посередника (постачальника).

  Непрямим вважається експорт, за якого виробник користується послугами тільки національного посередника (основний критерій), або як національного, так і зарубіжних посередників.. І навпаки, якщо імпортер при ввезенні товару користується послугами національного посередника або національного та зарубіжного посередників разом, то такий імпорт прийнято називати непрямим.

 

Організований товарний ринок – ринок, що функціонує за попередньо встановленими правилами (аукціони, біржі, ярмарки, виставки).

Риси організованих ринків:

- Концентрація попиту і пропозиції в часі і на певному просторі.

- Наявність органу, що керує діяльність

- Наявність правил щодо поставки, розрахунків, організації…

- Регулювання роботи ринку з боку держави, організацій…

Класифікація організованих ринків:

1. За формою торгівля:

- Оптові

- Роздрібні

- Біржові

2. За походженням:

- Централізовані (за ініціативою держави)

- Само організовані

3. За рівнем організованості:

- Мало організовані

- Добре

- Високо – правилами регламентуються всі сторони діяльності.

Види посередницьких послуг:

- Організація збуту

- Транспортно-експедиторські операції

- Фінансування торгівельних операцій

- Технічні послуги + після продажне обслуговування

- Маркетингові послуги – збір, обробка, надання інформації про ринки.

 

Операція	Об’єкт посередництва	Ступінь залежності посередника	Характер взаємодії
Перепродаж товарів	Засоби в/б, сировина, товари, споживачі	Незалежний або частково залежний	Від власного імені і за власний рахунок
консегнація	Товари, сировина	Частково залежний	Від власного імені і за кошти консигната (замовника)
обмін	Товари, сировина	Частково залежний	Від імені і за рахунок третьої особи
Агентські операції	Всі види товарів і послуг	Частково залежні	Від імені і за рахунок третьої особи
Брокерські операції	---------------------	Повністю залежний	------------------------
лізинг	Засоби в/б, нерухомість	незалежний	Від імені і за рахунок учасника торгів
Біржові операції	Біржові товари	незалежний	-----------------------
Аукціонні операції	Аукціонні товари	----------------------	--------------------------
тендер	Обладнання, об’єкти будівництва	залежний	Від імені і за рахунок імпортера