Архітектурно-планувальні заходи

До архітектурно-планувальних відносять заходи, пов’язані з вибором майданчика для будівництва промислового підприємства, взаємним розміщенням підприємства i житлових кварталів, взаємним розміщенням цехів підприємств, устроєм зелених зон.

Промисловий об’єкт повинен розміщуватися на підвищенні, на рівному добре провітрюваному місці.

Майданчик житлової забудови повинен бути розташований нижче промислових підприємств, в іншому разі перевага високих труб для розсіювання шкідливих викидів зводиться нанівець.

Джерело забруднення атмосфери бажано розташовувати за межею населених пунктів, з підвітряної сторони від житлових масивів по середині рози вітрів теплого періоду року, щоб викиди відносилися в сторону від житлових кварталів.

Цехи, що викидають найбільшу кількість забруднюючих речовин, слід розміщувати на краю території підприємства, протилежному населеному масиву.

Розташування цехів повинно бути таким, щоб при направленні вітру в сторону населених кварталів їх викиди не об’єднувалися.

Важливе місце займають методи фітомеліорації з використанням зелених насаджень.

Зелені насадження являються ефективними біофільтрами. При проходженні запиленого повітря через кордони дерев і чагарників, а також через трав’янисту рослинність, воно очищується від пилу завдяки осадженню аерозольних частинок на поверхні листя i стебел рослин.

Kpiм того, насадження можуть поглинати газоподібні домішки. Наприклад, 10 кг листя дерев (у перерахунку на суху масу) за період
із травня по серпень поглинає наступну кількість оксиду сульфуру: тополя – 180 г, липа – 100 г, береза – 90 г, клен – 20-30 г. Для лісостепу здатність поглинання зелених насаджень складає 700-1000 кг/га. У районах, де випадає більша кількість опадів, здатність поглинання зелених насаджень зростає.

Якщо концентрація забруднюючих речовин перевищує гранично допустиму, вона стає шкідливою для життєдіяльності рослин і може призвести до їх загибелі. Найбільш газостійкі дерева – гледичія (акація), дуб, верба, клен.

Інженерно-організаційні заходи.

Основні види інженерно-організаційних заходів є такі:

- зниження інтенсивності i організація руху транспорту. Для цього ведеться будівництво об’їзних окружних доріг навколо міст i населених пунктів, упорядження розв’язок перетину доріг на різних рівнях, організація на основних міських магістралях руху по типу «зелена хвиля»;

- збільшення висоти димарів. Чим вище труба, тим краще розсіювання пилогазових викидів в атмосфері. Якщо димова труба заввишки 100 м дозволяє розсіювати шкідливі речовини в радіусі до 20 км, то труба заввишки 250 м збільшує радіус розсіювання до 75 км. Найвища у світі димова труба висотою більше 400 м побудована на мідно-нікелевому комбінаті в Садбері
в Канаді. Потрібно враховувати те, що при викидах через високі димові труби підвищується загальне фонове забруднення повітря. Зі збільшенням висоти труби різко зростає її вартість, тому на практиці не рекомендується будівництво труб, вищих за 150 м.

Маловідходні технології.

Впровадження маловідходних технологій є найбільш перспективним заходом, що дозволяє значно знизити рівень забруднення повітряного басейну.

Найбільш перспективним напрямком в області зниження газоподібних відходів підприємства є:

- перехід підприємства теплоенергетики з твердого палива на природний газ, що дозволяє істотно знизити рівень забруднення атмосферного повітря пилом i сполуками сірки;

- відмова від застосування етильованого бензину i впровадження в якості автомобільного пального природного газу;

- удосконалення толкового простору i горшок енергетичних котлів, оптимізація процесу спалювання палива, що дозволяє знизити викид оксидів азоту в атмосферу;

- зниження енергоємності підприємства i використання вториннихенергоресурсів у виді гарячої води i гарячих газів.