2020-09-24
214
План
- Спілкування. Аспекти спілкування:
- комунікативний аспект;
- інтерактивний аспект;
- перцептивний аспект;
- Функції спілкування.
- Поняття про конфлікт.
- Функції конфлікту.
- Види і типи конфліктів.
- Стилі поведінки в конфліктних ситуаціях.
Ключові поняття: спілкування, комунікативний аспект, інтерактивний аспект, перцептивний аспект, невербальні засоби комунікації, вербальні засоби комунікації, стилі спілкування, соціальні стереотипи, конфлікт, конфліктна ситуація, функції конфлікту, конструктивні і деструктивні конфлікти, компроміс, співробітництво, уникнення, змагання, пристосування.
Спілкування – процес взаємодії між двома чи кількома особами, що полягає в обміні інформацією пізнавального чи емоційно – оцінного характеру.
Аспекти спілкування
1.Комунікативний аспект спілкування – обмін між його учасниками різною інформацією: знаннями, думками, почуттями. Існує дві групи засобів передачі інформації:
- невербальні засоби комунікації («Говоримо голосом, а спілкуємось усім тілом». Публіцій), до них відносяться зовнішність людини, міміка, жести, просторове розміщення співрозмовників, сміх, сльози, обмін поглядами, шкірно – м’язовий контакт, обмін предметами, фотографіями, малюнками.
- вербальні (словесні) засоби комунікації - мовлення, значення якого є водночас і носієм знань, і знаряддям пізнавальної діяльності. Тому спілкування не лише передача інформації, а й її створення. Різновиди мовлення: усне (монолог, діалог, полілог) і письмове.
2.Інтерактивний аспектспілкування – характеризує організацію взаємодії між його суб’єктами. Рівень спілкування залежить від характеру відносин, що склалися між суб’єктами спілкування.
Рівні спілкування:
- офіційний (формальний);
- неофіційний (неформальний).
3. Перцептивний аспект – характеризує особливості сприймання і взаєморозуміння партнерами один одного.
Функції спілкування:
1. Інформаційна – процеси формування, передавання і прийняття інформації.
2. Регулятивна – безпосередньо пов’язана з регулюванням поведінки.
3. Пізнавальна – задоволення пізнавальних потреб.
4. Гедоністична – пов’язана із бажанням змінити свій емоційний стан, отримання задоволення від спілкування.
5. Розвиток взаємовідносин.
6. Самоактуалізація – розкриття себе в процесі спілкування.
7. Групоутворення – створення груп за інтересами, за діяльністю.
У процесі взаємодії між людьми можуть виникати конфлікти.
Конфлікт – це зіткнення двох або більше думок, суджень. Це така взаємодія, яка протікає в формі протистояння, зіткнення, протиборства особистостей або суспільних сил, інтересів, поглядів, позицій, як мінімум, двох сторін.
Динаміка розвитку конфлікту:
Латентний період→ Конфліктна ситуація→ Конфлікт→ Вирішення конфлікту
Перехід у хронічну стадію
Функції конфлікту
1) Позитивні:
- джерело розвитку, удосконалення процесу взаємодії;
- виявлення протирічь;
- сприяння вирішенню протирічь;
- зміна обставин, поліпшення взаємовідносин.
2) Негативні:
- супроводжується психологічним дискомфортом, напругою;
- порушує систему взаємодії;
- знижується ефективність спільної діяльності;
- загальне негативне відношення до конфлікту.
Види конфліктів
За кінцевим результатом:
- конструктивні – викликані об’єктивними протиріччями. Їх вирішення веде до закріплення нової ідеї, прогресивних змін. Зорієнтовані на виявлення і розв’язання протиріч, пошук шляхів руху вперед, корекції взаємодії.
- деструктивні – порушують плідну взаємодію і наносять шкоди учасникам взаємодії.
За тривалістю протікання:
- короткочасні;
- довгострокові.
За характером вияву:
- відкриті;
- латентні.
Типи конфліктів
- Особистісний – учасниками якого є різноманітні чинники внутрішнього світу особистості.
- Міжособистісний – учасниками є дві особистості (батько й син, чоловік і дружина, керівник і підлеглий та ін.)
- Конфлікт між особистістю і групою (конфлікт між керівником і колективом, студентом і студентською групою).
- Міжгруповий – конфлікт між групами (конфлікт між відділами в одній організації).
- Соціальний конфлікт – суперечності між класами, націями, державами.
