Тема 51. Закріплення практичних навичок по ЦНС

Студент повинен знати:

- латинську термінологію даної теми;

- класифікацію нервової системи;

- етапи фило- і онтогенезу; похідні мозкових міхурів;

- гістологічну будову нервової тканини;

- будову рефлекторної дуги;

- анатомічну будову спинного мозку, відділів стовбурової частини мозку й мозочка;

- характеристику сірої речовини спинного мозку, стовбурової частини мозку й мозочка;

- характеристику білої речовини спинного мозку, стовбурової частини мозку й мозочка.

- складові частини кінцевого мозку, рельєф кори;

- динамічну локалізацію функцій у корі півкуль головного мозку;

- класифікацію й анатомічну будову базальних ядер кінцевого мозку;

- будову, вміст та сполучення бічних шлуночків;

- функції й циркуляцію ліквору;

- функції й будову лімбічної системи;

- будову оболон головного мозку;

- класифікацію й будову провідних шляхів головного й спинного мозку;

- топографію провідних шляхів у внутрішній капсулі й білій речовині (канатиках) спинного мозку;

   

Студент повинен назвати та показати:

- анатомічні утворення спинного мозку, стовбурової частини мозку й мозочка;

- проекцію ядер сірої речовини спинного мозку, стовбурової частини мозку й мозочка, їх функцію;

- основні провідні шляхи спинного мозку, стовбурової частини мозку й мозочка, їх взаємозв'язок.

- морфологічну будову спинного й головного мозку;

- всі відділи спинного й головного мозку;

- локалізацію коркових кінців різних аналізаторів (центри першої й другої сигнальної системи);

- проекцію провідних шляхів на внутрішній капсулі;

- локалізацію провідних шляхів у канатиках спинного мозку.

Відповісти на контрольні питання й вирішити ситуаційні завдання по даній темі.

 

Тема 52. Спинномозкові нерви. Шийне нервове сплетення.

Студент повинен знати:

- принцип утворення спинномозкових нервів, їх гілки;

- характеристику волокон, що входять у їх склад;

- принцип утворення сплетень;

- топографічно зв'язані зі сплетеннями простори в ділянці шиї й пахвової ямки (стінки);

- характеристику шийного сплетення: назва, джерела утворення, локалізація, класифікація гілок, зони іннервації його гілок.

   

Студент повинен назвати та показати:

- принципи утворення спинномозкових нервів;

- локалізацію шийного сплетення;

- зони іннервації гілок шийного сплетення;

- гілки шийного сплетення.

Тема 53. Плечове нервове сплетення. Грудні спинномозкові нерви.

Студент повинен знати:

- принцип утворення спинномозкових нервів;

- характеристику волокон, що входять у їхній склад;

- принцип утворення сплетень;

- топографічно зв'язані зі сплетеннями простори в ділянці шиї й пахвової ямки (стінки);

- основні борозни й канали на верхній кінцівці для проходження судинно-нервових пучків;

- дати характеристики плечового нервового сплетення: назва, джерела утворення, локалізація, класифікацію гілок, зони іннервації.

   

Студент повинен назвати та показати:

- принцип утворення спинномозкових нервів;

- міждрабинний простір та його вміст;

- стінки пахвової ямки, трьох- та чотирьохбічний отвори (чим утворені);

- борозни, канали верхньої кінцівки (чим утворені) для проходження судинно-нервових пучків;

- гілки плечового сплетення.

 

Тема 54. Поперекове й крижово-куприкове нервові сплетення.

Студент повинен знати:

- принципи утворення спинномозкових нервів і сплетень;

- знати топографічні ділянки, у яких проходять нерви поперекового сплетення (м'язова лакуна, Гюнтеров та затульний канали, велике й мале сідничні отвори);

- знати топографічні ділянки, у яких проходять нерви крижово-куприкового сплетення (над- та підгрушоподібні отвори, малий сідничний отвір, гомілково-підколінний канал);

- гілки поперекового сплетення й зони іннервації;

- гілки крижового сплетення й зони іннервації.

 

Студент повинен назвати та показати:

- топографічні ділянки, у яких проходять нерви поперекового сплетення (чим утворенаі м'язова й судинна лакуни, Гюнтеров канал), стегновий нерв;

- затульний нерв і місце його виходу на стегно, зони іннервації;

- топографічні ділянки, у яких проходять нерви крижового сплетення (великі й мале сідничні отвори, підколінна ямка, гомілково-підколінний канал, підошовні борозни);

- зони іннервації крижово-куприкового сплетення, сідничний нерв.

Тема 55. Огляд вегетативної нервової системи.

Студент повинен знати:

- розподіл нервової системи на соматичну та вегетативну й сфери їхньої іннервації;

- розподіл вегетативної нервової системи на симпатичну та парасимпатичну частини;

- диференціювання в симпатичній та парасимпатичній системах центрального й периферичного відділів;

- центри симпатичної й парасимпатичної нервової систем;

- надсегментарні центри вегетативної нервової системи;

 

Студент повинен назвати та показати:

- на препаратах головного й спинного мозку центри симпатичної й парасимпатичної нервових систем;

 

Тема 56. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні узли голови.

Студент повинен знати:

- вузли i і ii порядків (симпатичні) і вузли iii порядку (парасимпатичні);

- вегетативні узли голови (парасимпатичні) - крилопіднебінний, вушний, піднижньощелепний та під'язиковий вузли

- загальні принципи подвійної іннервації органів (симпатичний і парасимпатичній);

- особливості іннервації ока;

- особливості іннервації сльозової та слинної залоз;

- особливості іннервації серця;

- іннервацію легенів і бронхів;

- іннервацію шлунково-кишкового тракту (до сигмоподібної кишки), підшлункової залози, печінки;

- іннервацію сигмоподібної, прямої кишки й сечового міхура;

- іннервацію кровоносних судин.

 

Студент повинен назвати та показати:

- відділи й вузли симпатичного стовбура;

- війковий вузол, ядро Якубовича;

- верхнє й нижнє слиновидільні ядра, крилопіднебінний, вушний, піднижньощелепний та під'язиковий вузли

- дорсальне й вегетативне ядро блукаючого нерва, його роль в іннервації серця, симпатичну складову частину іннервації серцевого м'яза;

- легеневе сплетення;

- великий і малий нутрощеві нерви, черевне, верхнє й нижнє брижові сплетення;

- відпрепарувати на трупі вузли 1, 2, 3 порядку (вегетативні).