2020-09-24
584
К. Д. Ушинський радив зробити серйозне навчання пішим, вважаючи, це одним з найважливіших завдань навчання. В роботі з дітьми дошкільного віку по ознайомленню дітей з природою досить часто використовуються різні види ігор. Гра – основна діяльність дитини дошкільного віку, в якій вона в найбільшій мірі задовольняє свої потреби. Ігри викликають у дітей задоволення, підвищують емоційний тонус і в великій мірі сприяють формуванню у дітей уявлень про явища і предмети природи, їх якості, виховують відповідне ставлення дітей до природи.
Розглянемо детальніше зміст ігор, їх види та керівництво ними,
Творчі ігри в ознайомленні з природою використовуються як засіб розширення досвіду дітей про предмети природи (ігри, з піском, водою, глиною, камінцями і т. д,) і як засіб закріплення знань дітей про природу (творчі ігри в зоопарк, в колгосп і т. д.).
Для того, щоб ці ігри розгорталися успішно, ними необхідно керувати.
1. Для збагачення змісту ігор дітей вихователю весь час необхідно піклуватися про розширення уявлень дітей про ті явища природи, які вони відображають в іграх. Так, після екскурсії в зоопарк вихователь може розповісти дітям, як доглядають за тваринами в зоопарку, як їх лікують і т. д.
2. Другою необхідною умовою для розгортання гри є наявність наочних матеріалів, іграшок. Наприклад, для гри в «Зоопарк» треба мати набір різноманітних іграшок-тварин, будівельний матеріал для кліток, ліки тощо.
3. Вихователь повинен тактовно допомогти дітям в розгортанні сюжету гри, використовуючи такі прийоми, які б сприяли вихованню позитивних взаємовідношень дітей в процесі гри.
Однією з різновидностей творчих ігор є ігри з природними матеріалами, які досить часто застосовуються в практиці роботи дитячих садків. Цінність їх полягає в тому, що в процесі цих ігор дитина безпосередньо ознайомлюється з різноманітними якостями природних матеріалів (вода буває холодна, тепла, вона ллється, деякі предмети плавають у воді, а деякі тонуть і т. д.). Таким чином,, ці ігри ми можемо приєднати до методів безпосереднього ознайомлення дітей з природою, яким віддасться пріоритет в ознайомленні дітей з природою.
Найбільш доступний природний матеріал – це пісок і вода. Для розгортання цікавих ігор з піском необхідно спорудити на ділянці просторі дворики з піску. Досвід кращих вихователів свідчить про те, що іграми з піском і водою треба вміло керувати.
Для підсилення інтересу до цих ігор необхідно давати дітям більше підсобного матеріалу – плитки, використані шпателі, мозаїку, дощечки, фанеру. Для ігор з водою зробити на майданчику мініатюрні річки, басейни зцементованими берегами, примітивні греблі, водяні млини, давати для ігри різноманітні іграшки.
Необхідно заохочувати ігри з такими природними матеріалами, як листя, плоди (жолуді і каштани), показуючи дітям різноманітні прийоми використання цих матеріалів в іграх. Восени можна показати дітям, як зробити з листя пояси, шапочки, навчивши їх прийомам скріплювання листя. З жолудів і каштанів можна зробити безліч цікавих іграшок: різних тварин, фігурки людей і т. д.
Як і рольовими іграми, творчими іграми з природнім матеріалом необхідно керувати через збагачення уявлень у дітей, допомагаючи в здійсненні задумів їх та ін.
1. Дидактичні ігри. Застосовуючи дидактичні ігри як метод ознайомлення дітей з природою, вихователь має можливість скоріше і краще навчити дітей правильно називати деякі природні об'єкти, їх властивості – форми, колір, величину, правильно описувати їх, класифікувати. У процесі дидактичних ігор у дітей виховується уміння уважно слухати, відповідати на запитання, самостійно розв'язувати поставлені завдання, пригадувати, думати, утримуватись від бажання щось сказати, коли тебе не запитують. Все це розвиває організованість, сприяє розвитку мислення і мови, вихованню уваги й пам'яті.
Дидактичні ігри, які використовуються як метод ознайомлення дітей з природою можна поділити на такі чотири види:
1. Ігри з природним матеріалом;
2. Ігри з картинками;
3. Ігри з іграшками;
4. Словесні дидактичні ігри.
Дидактичні ігри з природним матеріалом є методом безпосереднього ознайомлення дітей з природою, оскільки в процесі їх проведення у дітей створюються реалістичні уявлення про предмети природи. Прикладом цього виду ігор може бути гра «Вгадай, з якого дерева цей листочок?». В цій грі вихователь показує дітям листочок і просить підбігти до того дерева, яке має таке ж листя. До дидактичних ігор з природним матеріалом можуть бути віднесені ігри: «У кого дітки з цієї гілки», «Вершки і корінці» і т. д.
У названих прикладах дидактичних ігор з природним матеріалом ставиться мета навчити дітей по листочках пізнавати дерево, закріплювати знання назв 2—3 порід дерев; закріплювати знання про листя і плоди окремих дерев; навчити розрізняти городину з її листям і бадиллям.
У результаті проведення з дітьми цих ігор у них створюються правильні, конкретні уявлення про предмети природи.
Дидактичні ігри з картинками, іграшками, словесні дидактичні ігри відносяться вже до методів опосередкованого ознайомлення дітей з природою, бо ознайомлення з природними явищами відбувається через іграшку, картину, слово.
Прикладом гри з картинками може бути гра «Кому що потрібно». За допомогою цієї гри вихователь закріплює уявлення дітей про життя свійських тварин.
Вихователь роздає дітям картинки, на яких зображені приміщення в яких живуть тварини: клітки для кролів, собача конура, стайня, пташник тощо. На інших картинках намальовані різні види кормів для тварин: молоко, кістки, морква, капуста, свіжа трава, сіно.
Вихователь ставить на полицю великі картинки названих тварин і починає гру: «Кіт, собака, кролик захотіли їсти. Давайте їх погодуємо. На картинках ви знайдете, чим погодувати і кота, ї собаку. Що їсть кіт?» Діти показують відповідну картинку і називають їжу. Після цього картинки ставлять на полицю. Далі вихователь пропонує погодувати собаку, кролика або якусь іншу тварину, зображену на картинці, схвалює правильні відповіді дітей:
«Поїли котик, кролик, собака та захотіли відпочити. А будиночків, де вони живуть, нема. Де ж вони? Давайте пошукаємо, — продовжує вихователь.— У кого на картинці зображено житло собаки? Як воно називається?». Такими запитаннями вихователь змушує дітей згадати, де живуть тварини. Гра закінчується тоді, коли діти розмістили тварин в їх житлах.
Ігри з картинками досить часто застосовуються в роботі з дітьми не тільки на заняттях, але і в повсякденному житті. З цією метою використовуються настільно-друковані ігри типу лото: «Коли де буває», «Овочі», «Фрукти» тощо.
Дидактичні ігри з іграшками проводяться найчастіше для закріплення назв диких і свійських тварин, їххарактерних ознак та голосів. Прикладом такого виду ігор може бути гра “Чарівна торбинка”. Гра проводиться так:
в красивому, з яскравої матерії мішечку лежать різні іграшки — ведмедик, коник, кішка, півник, курочка, корова. Вихователь вносить мішечок в групу і запитує дітей, що в цьому мішечку. Діти відгадують.
«У мене повний мішечок іграшок, – говорить вихователь. – «Той, хто вийме іграшку, скаже про неї віршика або заспіває пісеньку». Діти виймають іграшки, називають їх, показують окремі частини тіла, імітують звуки, розказують віршики. В процесі цієї гри закріплюються назви тварин, частин їх тіла тощо.
Словесні дидактичні ігри. Вони проводяться з метою закріплення знань дітей про природу, навчання дітей класифікації предметів, узагальнення знань.
Прикладом словесної дидактичної гри може бути гра «Буває — не буває». Вихователь звертається до дітей: «Я буду розповідати вам, яка буває погода, чим займаються діти і дорослі, а ви повинні уважно послухати і відповісти, чи буває так чи не буває, а якщо буває, то в яку пору року».
Вихователь. Випав великий сніг і з'явилося багато мух, комарів.
Діти. Так не буває.
Вихователь, Чому? Коли йде сніг? Коли літають комахи?
Діти. Коли йде сніг, комахи сплять, а прокидаються вони навесні.
Таким, чином, в даній грі діти навчаються узагальнювати явища, встановлювати причинні зв'язки на основі попереднього досвіду.
Дидактичні ігри з природним матеріалом, картинками, словесні проводяться на заняттях, прогулянках, у спеціально відведений для цього час.
Дидактичні ігри, які проводяться на занятті, можуть займати все заняття, або якусь окрему частину заняття, наприклад, можуть проводитися під час екскурсії. В молодших групах гра найчастіше займає все заняття. Для того, щоб дидактична гра досягла своєї мети, необхідно правильно підібрати її, відповідно до віку дітей і методично правильно провести. Дидактичні ігри підбираються відповідно до завдань програми дитячого садка.
У молодших групах проводяться ігри, в яких дитина повинна навчитися розрізняти предмети за зовнішнім виглядом, тобто за формою, кольором, величиною та за смаком. В основному це ігри з природним матеріалом: овочами, фруктами, листям, квітами, такі як: «Відгадай, з якого дерева листочок», «Відгадай, яка квітка». В цій грі дітей вчать розрізняти квіти за кольором, називати їх. Вихователь пропонує дітям показати сині квіти (волошки), білі квіти (ромашки), питає, як вони називаються.
Далі дає завдання знайти і стати біля тієї квітки, яку вона назве.
Досить популярна гра «Відгадай, чого не стало, що змінилося» для закріплення у малюків назв квітів, овочів, фруктів і т. д. Викладаючи на столику — 3 – 4 види квітів, вихователь пропонує роздивитися їх і запам'ятати. Далі ховає одну квітку і просить дітей назвати, якої квітки не стало.
У групі 4-го року життя можна проводити гру «Магазин». У цій грі закріплюються уявлення дітей про овочі і фрукти. Гра відбувається так: діти по черзі заходять до магазину, ввічливо звертаються до продавця і одержують від нього овочі або фрукти, які вони просять.
У грі «Відгадай на смак» діти вчаться розрізняти на смак різну городину: моркву, помідори, огірки, капусту. Гра проводиться так: дитина заплющує очі і вихователь кладе їй в рот шматочок городини, питаючи, що це за городина.
Для закріплення знань дітей про свійських і диких тварин в молодшій групі проводяться дидактичні ігри «Хто пройшов», «Чия хатка», «Відгадай, що сховали». В усіх цих іграх ставиться завдання навчити дітей розрізняти предмети за зовнішнім виглядом, називати їх, вчити імітувати голоси, рухи тварин.
Ось приклад гри «Чия хатка». Діти сидять на стільчиках групками по 4—5 чол. Кожна група зображує яких-набудь тварин: корів, гусей, качок, курей. Вихователь домовляється з дітьми кожної групи, голоси якої тварини вони будуть наслідувати. Наприклад, гуси: га~га-га, качки: ках-ках-ках, корови; му-му.
Вихователь обходить хатки, стукає і питає. Хто в цій хатинці живе? Діти відповідають. Ко-ко-ко. Вихователь відгадує. Тут кури живуть. Стукає до іншої жатки і знов запитує. Хто в цій хатинці живе? Га-га-га,— відповідають діти. Тут гуси живуть і т. д.
Проведення такої гри можливе в групі 4-го року життя з тим, щоб навчити дітей наслідувати звуки тварин, називати їх.
У середній групі проводяться ігри, в яких діти вчаться не тільки розрізняти предмети за формою, кольором, величиною, за смаком, але й на дотик, за запахом. З цієюметою проводиться гра «Відгадай, що в мішечку». Діти на дотик визначають овочі, фрукти., навивають їх, а потім виймають з мішечка. Вихователь пропонує дітям називати колір, форму, величину цих предметів. Гра «Пізнай за запахом» проводиться так: діти сідають півколом, в руках у вихователя листя цибулі, кропу, помідорів або різні садові квіти: 3—4 види. Викликана дитина заплющує очі, нюхає квітку або листок і за запахом відгадує, що це за рослина.
З дітьми старшої групи проводяться дидактичні ігри на порівняння предметів, узнавання їх по частинах, на формування узагальнюючих понять (овочі, фрукти).
Це такі ігри, як «Відгадай, яка це квітка», «Відгадай, де «росте», «Відгадай», «Коли це буває»» «Вершки і корінні», «Плутанина» і т. д.
Ось, наприклад, який зміст гри «Відгадай, яка іде квітка». Вихователь бере букет квітів, потім звертаючись до дітей, каже: «Сьогодні ми будемо пригадувати з вами, які ви знаєте квіти. Я буду загадувати про квітку, а ви відгадуйте, яка це квітка. Серединка жовта, пелюстки білі, квіточка красива, схожа на сонечко, росте у нас на клумбі». Діти відгадують. Ромашка. Далі вихователь називає ознаки космеї, нагідок, айстр і т. д.
У даній грі діти повинні за різними ознаками узнати квітку. В процесі цієї гри закріплюються знання характерних ознак різних квітів. У грі «Коли це буває» закріплюються уявлення дітей про пори року, їх ознаки. Вихователь роздає картинки і пропонує як слід розглянути їх. Потім пояснює зміст і правила гри. Наприклад, показує картинку «Осінь». Діти збирають всі картинки, зв'язані з цією порою року. Виставляють картинки на стіл по черзі. Виграє той, хто правильно поставить усі картинки.
Починати гру слід з декламування віршів, загадок про пори року.
Тане сніжок, квітне лужок, день прибуває, коли це буває?
Сонце пече, липа цвіте, хліб поспіває, коли це бував?
Голі поля, змокла земля, дощ поливає, коли це буває?
Сніг на полях, лід на річках, віхола грає, коли це буває?
Гра «Відгадай, де росте» проводиться так: перед грою вихователь пригадує з дітьми, які вони знають квіти, як вони звуться і де ростуть. Після цього розпочинається гра. Вихователь каже: «Я назву квітку, а ви повинні швидко сказати, де вона росте». Вихователь називає квіти, діти відгадують. Виграє той з дітей, хто правильно назве місце, де росте та чи інша квітка,
У цій грі діти навчаються розрізняти садові, польові, лугові та лісові квіти.
У грі «Відгадай» вихователь пропонує дітям придумувати різні загадки про тварин. Для цього розкладає на столі картинки, що зображують різних тварин. Кожна дитина, що візьме картинку, нікому її не показує і не називає того, хто намальований на ній, а ляше перелічує характерні ознаки тієї чи іншої тварини; велика вона чи маленька, скільки у неї лап чи ніг, якого вона кольору, де живе, що їсть, яку користь приносить (або якої шкоди завдає людям). Вихователь бере картинку і показує дітям зразок,— як треба загадувати: тварина велика, вкрита шерстю — чорною, рудою або коричневою, іноді з білими плямами, має чотири ноги, довгий хвіст, на голові роги, дає молоко, м'ясо. Хто це? Діти відгадують: корова.
Потім вихователь пропонує дітям розглянути картинки і самим скласти такі загадки. Якщо дітям важко це зробити, то вихователь кількома запитаннями допомагає уточнити уявлення про тварину. Таким чином, в цій групі перед дітьми стоїть завдання виявити характерні ознаки тварин, назвати їх, відгадуючи, що це за тварина.
Найбільш важким завданням вдидактичних іграх для дітей підготовчої групи є об'єднання об'єктів за спільними ознаками і відгадування предметів за відповідями на запитання.
Правильний підбір ігор для здійснення завдань по закріпленню уявлень дітей про природу в деякій мірі залежить від роботи по збагаченню знань дітей про природу, яка здійснюється до проведення дидактичної гри. Успіх у проведенні дидактичної гри, інтерес дітей до неї буде тільки тоді, коли вихователь проведе відповідну роботу по ознайомленню дітей, наприклад, з квітами польовими, луговими, лісовими, садовими і т. д. до дидактичної гри.
Закріплення уявлень дітей про ці квіти, підведення дітей до об'єднання деяких спільних ознак (за місцем, де ростуть) успішно вирішується в дидактичній грі.
Не можна уявити проведення дидактичної гри з дітьми, у яких не буде відповідних знань. При всій майстерності вихователя гри не буде. Обов'язковою умовою справжньої дидактичної гри є те, щоб усе в ній виконувалося охоче, з захопленням, щоб діти діставали від неї велике задоволення, а не сприймали гру як суху навчальну вправу. В дидактичній грі кожна дитина насамперед грається, а граючись — навчається.
Особливість дидактичної гри в тому, що перед дитиною ставиться таке завдання, розв'язати яке їй спочатку може здаватися важким і зв'язаним з певними перешкодами. Але при певних доступних дитині зусиллях вона переконується, що ці перешкоди можна подолати. Подолання перешкод закінчується першим успіхом, завдання розв'язане і діти дістають від цього задоволення.
Дидактичні ігри треба повторювати, але при повторенні обов'язково ускладнювати завдання, бо діти не люблять кілька разів робити одне й те саме.
Вихователь повинен старанно підготуватися до проведення кожної гри: придумати ігрову ситуацію, ігрові дії, правила, організацію і методику проведення, намітити запитання, з якими, він звертатиметься до дітей і порядок керування грою. В деяких іграх вихователь безпосередньо бере участь, виконуючи ту або іншу роль. Проводити гру треба так, щоб вона викликала інтерес у дітей, емоційне ставлення.
Приклад гри «Буває – не буває».
Програмний зміст: вчити дітей узагальнювати деякі природні явища, зв'язані з певною порою року, правильно називати їх. Розвивати мову, мислення і увагу дітей.
Вихователь, Сьогодні ми пограємо в гру, яка називається «Буває – не буває». Я буду розповідати вам, яка буває погода, чим займаються діти і дорослі, а ви повинні уважно послухати і відповісти, чи буває так, чи не буває, а якщо буває, то а яку пору року.
Вихователь, Випав великий сніг, і зацвіли проліски.
Діти. Так не буває..
Вихователь. Чому? Коли йде сніг? Коли цвітуть проліски?
Діти, Сніг іде взимку, а проліски цвітуть навесні
Вихователь. Хлопчик поїхав на лижах збирати суниці.
Діти, Так не буває,
Вихователь. Чому?
Діти. На лижах катаються взимку, а суниці збирають влітку.
Вихователь. В саду цвітуть троянди, а двірник замітає сніг на стежці.
Діти, Так не буває.
Вихователь, Чому?
Діти. Троянди цвітуть влітку, коли снігу немає.
Вихователь, Падає жовте листя, діти пішли вперше до школи.
Діти, Так буває.
Вихователь. Листя падає з дерев, а школярі розвішують шпаківні.
Діти. Так не буває.
Вихователь. Чому?
Діти, Птахи на зиму відлітають, їм не потрібні шпаківні. Школярі повинні вішають шпаківні, щоб зустрічати шпаків.
Вихователь. Зацвіли квіти, відлетіли птахи.
Діти. Так не буває,
Вихователь. Чому?
Діти. Квіти зацвітають навесні, а птахи відлітають восени.
Вихователь. Діти, я була сьогодні в лісі і бачила в норі півня!
Діти, Так не буває, бо півень в лісі не живе.
Вихователь. А тепер ви придумайте такі загадки, як я вам загадувала.
Сергійко. Випав сніг, і я пішов кататися на лижах.
Діти. Так буває,
Вихователь. І Вася, скажи, що ти придумав.
Вася. Випав сніг і зацвіли тюльпани.
Діти. Так не буває.
Вихователь. Чому?
Діти. Тюльпани цвітуть навесні, а сніг випадає взимку (гра продовжується).
Рух л иві ігри в ознайомленні дітей з природою є засобом закріплення уявлень дітей про повадки і голоси тварин, способи їх пересування.
У молодшій групі рекомендується проводити такі ігри, як «Кіт і миші», «Пташки і кіт», «Квочка з курчатами». В усіх цих іграх діти відображають повадки тварин, знайомих їм з спостережень, і таким чином закріплюють знання про цих тварин.
У середній групі діти закріплюють уявлення про характерні рухи тварин в іграх «У ведмедя у бору», «Зайці та вовк», у старшій групі у процесі проведення таких ігор, як «Гусі-лебеді», «Ведмідь і бджоли», «Діти й вовк», «Хитра лисиця».
