Психологічна природа уяви

Пізнання людиною світу – це активний творчий процес, тобто предметі і явища, що сприймаються, а також почуття, що переживаються людиною, не тільки відображаються як вони є, але й перебудовуються в нові комбінації. Уява є психічний пізнавальний процесом, який забезпечує реалізацію цих цілей.

Уява – психічний пізнавальний процес, який полягає у створенні нових образів та уявлень шляхом переробки тих, що вже є в індивідуальному досвіді людини.

Особливості уяви як психічного пізнавального процесу:

1. Уява забезпечує відображення реальної дійсності у нових несподіваних зв’язках та відношеннях.

2. Уява дозволяє уявити результат діяльності ще до її здійснення: не тільки кінцевий результат, але і її проміжні продукти – результати дій.

3. Участь уяви як процесу в діяльності набуває більшої міри, якщо в самій діяльності велика міра творчості.

4. Уява, як і мислення, виникає в проблемний ситуаціях, тобто в тих випадках, коли необхідно винайти новий спосіб дій.

 

Порівняльна характеристика мислення та уяви

Мислення	Уява
Спільні ознаки
ü Забезпечують випереджальне відображення; ü Функціонують в проблемних ситуаціях.
Відмінні ознаки
ü Має місце при розв’язанні проб-лемних ситуацій з повною вичерпною вихідною інформа-цією (тоді хід розв’язання проб-лемної ситуації відбувається за законами мислення);	ü Має місце при розв’язання проб-лемних ситуацій з неповною вихідною інформацією (тоді в ході розв’язання проблемної ситуації уява доповнює недостатність інформації або відповідних знань та досвіду);
ü Відбувається на концептуаль-ному рівні, тобто шляхом оперу-вання поняттями;	ü Відбувається на конкретнооб-разному рівні, тобто шляхом оперування образами та уявленнями;
ü Результатом розв’язання проб-лемної ситуації є знаходження рішення у вигляді нової комбінації понять.	ü Результатом розв’язання проб-лемної ситуації є знаходження рішення у вигляді нової комбінації образів та уявлень.

Імажитивні операції (операції уяви)

 

Специфіка уяви при розв’язанні проблемних задач полягає в особливостях аналітико-синтетичного характеру її операцій:

аналіз – виділення частин або ознак чи властивостей в образах явищ;

синтез – поєднання образів явищ при новому сполученні властивостей.

 

Аглютинація («склеювання»)	Поєднання різних частин об’єктів, які у повсякденному житті не поєднуються.
Гіперболізація	Збільшення або зменшення предмета при збереження його пропорцій.
Акцентування (загострення)	Підкреслювання будь-яких окремих частин або ознак предметів.
Схематизація	Злиття окремих уявлень та образів однорідних предметів, внаслідок чого згладжуються їхні відмінності, а риси подібності виступають чітко.
Типізація	Створення нового образу, який втілює суттєві, спільні (див. визначення схематизації) ознаки однорідних предметів.

 

Види уяви

 

За мірою реалізації результатів
Пасивна		Активна
Така уява, що її здійснення полягає у створенні образів та програм дій, які не втілюються і не можуть втілитись в діяльності, тобто їхнє втілення навіть не передбачається.		Така уява, що її здійснення полягає у створення образів і програм дій, які мають бути втіленні в діяльності.
За характером цілей		За мірою новизни та оригінальності
Умисна	Неумисна	Репродуктивна	Продуктивна
Така уява, що процес її здій-снення відбува-ється свідомо та цілеспрямовано (мрії)	Така уява, що процес її здій-снення відбува-ється несвідомо (має місце при змінених станах свідомості – сно-видіння, галю-цинації, марення).	Така уява, що полягає у ство-ренні нових обра-зів з опорою на опис	Така уява, що полягає у са-мостійному ство-ренні нових обра-зів.

 

 

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ І КРЕАТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ

 

 

Творча діяльність – людська діяльність, яка має за мету створення будь-чого нового, не схожого на те, було створено раніше.

З точки зору об’єктивного аналізу творча діяльність можу розглядатися як створення нових матеріальних і духовних цінностей, об’єктів людської культури взагалі.

З психологічної точки зору творча діяльність – не тільки процес створення принципово нового, але й діяльність, що передбачає відкриття нового для конкретної людини, розв’язання задача, які вона ще ніколи не розв’язувала.

 

Етапи творчої діяльності

1. Творча задумка – переживання потреби у створенні чогось нового та спонукання (мотивація) до цього.

2. Постановка задачі – формування мети творчої діяльності, тобто уявлення конкретного втілення чогось нового.

3. Підготовча діяльність – пошук необхідної інформації.

4. Формування нових ідей щодо розв’язання задачі – формування гіпотез методом систематичного перебору.

5. Втілення ідей в процесі творчої діяльності і отримання нового результату.

 

Процес творчої діяльності часто супроводжується інсайт-рішенням – раптовим переходом у свідомість результату розв’язання творчої задачі після неусвідомленого процесу розумової роботи над цією задачею. Провідне роль тут відіграє інтуїтивне мислення, тобто таке максимально згорнуте мислення, при якому усвідомлюються тільки початок і кінець процесу розв’язання проблемної задачі, а результат, якби отримується у готовому вигляді.

У процесах інтуїції велике значення має інтелектуальний досвід особистості, на основі якого і будується творчий результат. Це відбувається через асоціативну пам’ять, складні мислительні та імажитивні перетворення інформації, завдяки яким творчій продукт виходить далеко за межі того досвіду особистості, з якого виникає.