Аналіз організації роботи НТЦ «Радунь» з постачальниками

 

Щоб зформувати у НТЦ «Радунь» товарний асортимент у відповідності з попитом покупців, торгівельне підприємство вступає у взаємозв'язок з підприємствами промисловості для забезпечення поставки товарів у НТЦ і їх закупки.

Під господарськими зв'язками розуміється сукупність економічних, організаційних, технологічних, фінансових, юридичних відносин між підприємствами торгівлі і підприємствами постачальниками, які регулюють номенклатуру товарів, строки, обсяги, порядок та інші умови поставки товарів.

Встановлення господарських зв'язків є об'єктивною необхідністю у взаємодіях торгівлі з промисловістю. Це викликано тим, що за допомогою господарських зв’язків вирішується цілий комплекс проблем по збуту продукції підприємствами-виробниками і по формуванню асортименту товарів у роздрібній торгівельній мережі.

Господарські зв'язки дозволяють НТЦ «Радунь» і постачальникам:

1. Забезпечувати планомірний збут продукції, яку випускають підприємства промисловості;

2. Планувати обсяги і строки виробництва випускаємого асортименту товарів;

3. Раціонально розміщувати товарні ресурси по території країни, області, району, міста;

4. Планувати обсяг роздрібного та оптового продажу з урахуванням потреб покупців;

5. Впливати НТЦ «Радунь» на виробництво у частині оновлення асортименту, зміни обсягів випускаємої продукції, покращення якості товарів.

В організації господарських зв'язків між НТЦ «Радунь» і постачальниками шампанських вин можна виділити три основні етапи.

Перший етап- це етап формування господарських зв'язків або підготовчий. На даному етапі НТЦ «Радунь» досліджує постачальників певного виду продукції. Джерелом цього пошуку є підриємства-виробники, ярмарки, виставки-продажі та різноманітні рекламні заходи, які влаштовують фірми-посередники. Товарознавець НТЦ «Радунь» і постачальник розробляють усю необхідну документацію для укладання договорів-поставки, проводять економічні розрахунки і визначають загальну потребу населення у товарах, планують обсяги виробництва, обсяги реалізації, обсяги завозу, складають торгівельні закази на виробництва і поставку шампанських вин.

Другий етап- це етап документального оформлення господарських зв'язків. На даному етапі учасники господарських зв'язків приймають на себе взаємні обов'язки по поставкам шампанських вин і оформлюють їх у формі договорів-поставки.

Договір-поставки - це угода між двома або декількома особами по встановленню господарських зв'язків. Діючим законодавством поставки товарів без попередньої письмової угоди заборонені. За договором-поставки одна сторона зобов'язується в обумовлені договором строки у погодженому обсязі товарів і асортименті поставити іншій стороні неохідні види продукції, а друга сторона- покупець зобов'язується забезпечити їх своєчасне приймання і сплатити за товари.

Порядок оформлення, укладання, зміни і розірвання договорів поставки закріплено «Положенням про поставки товарів народного споживання».

Будь-які із сторін може підготувати проект договору, однак, як правило, проект договору підготовляє постачальник на основі попередньо одержаного заказу НТЦ «Радунь» на виробництво і поставку шампанських вин. Проект договору складається не менш як у двох екземплярах і не пізніше, ніж через двадцять діб після одержання заказу постачальник направляє проект договору покупцю (НТЦ «Радунь»). Покупець не пізніше 20 діб після одержання проекту договору підписує його і один екземпляр договору повертає постачальнику. При укладанні угоди можуть виникнути розбіжності за будь-якими умовами, у таких випадках сторона, що підписує проект договору, складає протокол розбіжностей і направляє його іншій стороні разом з підписаним екземпляром договору з вказівкою про те, що складено договір розбіжностей.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей, зобов'язана не пізніше 20 діб з дня його одержання погодити з іншою стороною і включити в договір усі прийняті пропозиції. Договір може замінений або розірваний тільки при згоді сторін.

Односторонній відказ від виконання договору допускається у наступних випадках:

1- якщо постачальник систематично проводить поставку товарів з відхиленням по якості від нормативно- технічних документів;

2- при завищенні постачальником ціни на товар;

3- при об'яві банком будь-якої з сторін неплатоспроможною;

4- у інших випадках, які передбачено законодавством.   

У випадку розірвання договору у односторонньому порядку одна сторона повинна попередити іншу не пізніше, ніж за один місяць.

В самому договорі можна умовно виділити 3 частини: вступну, основну і заключну.

Вступна частина. Кожний договір повинен мати назву документа: по якій групі товарів; місто, де укладається договір поставки і де він оформлюється; дата укладання; реєстраційний номер; повна назва постачальника, покупця; посада, прізвище осіб, що уповноважені підписувати договір.

Основна частина може бути оформлена безперервним текстом або мати підрозділи. В цій частині зазначається: обсяг закупки на весь період дії договору; асортимент у розгорнутому вигляді; кількість по товарам; кількість по окремим періодам товарів, що підлягають поставці. Зазначаються інші умови поставки: спосіб завозу, спосіб поставки, строки і порядок передачі заказу на черговий завіз товарів; строки і порядок надання відвантажувальних рознарядок постачальникам; проведення спільних рекламних заходів; вивчення попиту та інші умови поставки. Зазначаються вимоги до якості і комплектності товарів, їх маркування; вимоги до тари і упаковки, строки і порядок повертання тари; порядок розрахунків за товар (на сьогоднішній день майже за всю продукцію в НТЦ «Радунь» розрахунок відбувається після її реалізації); матеріальна відповідальність сторін за виконання умов договору. Все це складає предмет договору. Асортимент, кількість і обсяг поставки у визначені періоди року може бути оформлений і у додатку до договору- специфікації.

Заключна частина вміщує юридичну адресу сторін, поштові реквізити, відвантажувальні реквізити, підписи і печатки.

Третій етап- це етап функціонування. На цьому етапі відбувається виконання учасниками взятих на себе у відповідності з укладеним договором, взаємних обов'язків по поставкам товарів.

Основними операціями цього етапу є:

n погодження номенклатури товарів, обсягів, строків та інших умов на майбутній період;

n забезпечення надходження товарів;

n відправка товарів постачальником транзитом;

n приймання одержувачем;

n розрахунки за одержані товари;

n проведення контролю за виконанням договірних зобов'язань.

НТЦ «Радунь» вступає як в прямі, так і в непрямі господарські зв'язки.

Прямі зв'язки- зв'язки двох учасників- НТЦ «Радунь» із підприємством-виробником, наприклад ЗАТ «КЗШВ».

Переваги прямих зв'язків полягають у тому, що:

1- скорочується термін оформлення і установлення господарських зв'язків;

2- скорочується термін доставки товарів у НТЦ «Радунь»;

3- скорочуються товарні витрати і терміни перевезення вантажів;

4- оперативно вирішуються питання уточнення і коректування умов поставки.

Непрямі зв'язки - договірні відносини встановлюються між НТЦ «Радунь» і підприємствами-виробниками за допомогою посередника- оптового підприємства.

Непрямі господарські зв'язки мають деякі переваги, а саме:

1- розширюється асортимент;

2- згладжуються сезонні коливання у виробництві і споживанні;

3- забезпечується значна економія матеріальних, трудових, фінансових ресурсів за рахунок скорочення витрат на зберігання товарів у НТЦ «Радунь».

Між КЗШВ і НТЦ «Радунь» діють довготривалі договірні відносини. Це дає можливість краще пізнати один одного, можливості по виробництву і реалізації, з’являється можливість планування діяльності, підвищується відповідальність сторін за виконання умов договору-поставки.

Основні постачальники шампанського в НТЦ «Радунь» були розглянуті в п.2.2. і представлені в таблиці 8.

Проведений розрахунок ефективності комерційної угоди на поставку шампанських вин від КЗШВ в НТЦ «Радунь» показав, що отримано товару на 10 тис. грн..

Визначили суму можливого доходу із закупленої партії товару. Розрахунок цього показника провели за формулою:

 

    Утн х Зу

Дд = --------- = 32 000 грн.,

        100

 

де Дд - сума можливого доходу по закупленій партії товару;

Утн - середній рівень торгової надбавки (по даній групі товару 32%);

Зу -загальна сума закупки партії.

Визначили суму податку на добавлену вартість, для сплати по закупівельній партії товару:

           (Зу + Ду)

ПДВу = ------------- х Снд = 2640 грн.;

               100

 

де ПДВу - сума податку на добавлену вартість;

Ду - сума можливого доходу по закупівельній партії;

Зу - загальна сума закупівельної партії;

Снд - ставка податку на добавлену вартість (20 %).

Визначили загальну суму можливої реалізації закупленої партії товарів:

 

Ру = Зд + Дд + ПДВу = 15840 грн.,

 

де Ру - загальна сума можливої реалізації закупленої партії товару;

Зд - загальна сума закупки партії товару;

Дд - сума можливого доходу по закупленій партії шампанських вин;

ПДВу - сума податку на добавлену вартість.

За даними НТЦ «Радунь» виявилось, що середній рівень витратності становить 15 %, виключаючи витрати на перевозку товару, які згідно договору бере на себе покупець. Але, як правило, витрати на поставку товару, постачальник включає в договірну ціну.

РВО = 15 %,

де РВО - рівень витрат обігу, %.

Визначили суму витрат обертання за угодою:

 

          РВО х Ру

Воу = -------------- = 2376 грн.,

             100

 

де Воу - сума наступних витрат обігу за угодою;

РВОу - рівень витрат обігу, %;

Ру - загальна сума можливої реалізації закупленої партії товару.

Далі визначали суму можливого балансового прибутку за угодою:

 

БПу = Ру - Зу - ВОу - ПДВу = 824 грн.,

 

де Бпу - сума можливого балансового прибутку за угодою;

Зу - загальна сума реалізації закупленої партії продуктії;

Ру - загальна сума можливої реалізації закупленої партії продукції;

ВОу - сума наступних витрат за обігу за угодою;

ПДВу - сума податку на добавлену вартість.

Визначили суму можливого чистого прибутку за угодою:

 

       Бпу х (100 - Спп)

Чпу = ------------------------- = 3760 грн.,

                 100

 

де Чпу - сума можливого чистого прибутку за угодою;

Бпу - сума можливого балансового прибутку;

Спп - ставка податку на прибуток (30%).

Визначили рівень чистого прибутку за угодою до загальної суми закупки товарів:

          Чп х 100

 РЧПз = ------------- = 3,7 %,

              Зу

 

де РЧПз - рівень чистого прибутку за угодою до загальної суми закупки товару, %;

Чпу - сума можливого чистого прибутку за угодою;

Зу - загальна сума закупленої партії товару.

Визначали рівень чистого прибутку за угодою до можливої суми реалізації закупленого товару:

 

                 Чпу х 100

РЧПр = ----------------- = 2,64 %,

                       Ру

 

де РЧПр - рівень чистого прибутку за угодою до можливої суми реалізації закупленого товару, %.

Чпу - сума можливого чистого прибутку за угодою;

Ру - загальна сума можливої реалізації закупленої партії товарів.

Визначали рівень чистого прибутку за угодою до очікуваних витрат обігу:

             Чпу х 100

 РЧПво = --------------- = 16 %,

                  ВОу

 

де РЧПво - рівень чистого прибутку за угодою до суми очікуваних витрат за угодою, %;

Чпу - сума можливого чистого прибутку;

ВОу - сума очікуваних витрат обігу за угодою.

Для оцінки ефективності комерційної угоди ми визначали суму чистого прибутку за угодою, що характеризує загальний ефект від конкретної комерційної операції і її користі в загальну суму прибутку, що залишається в розпорядженні торговельного підприємства.

Сума чистого прибутку становить 3 тис. 760 грн., що говорить про ефективність угоди з ЗАТ «Столичний» КЗШВ.

Рівень чистого прибутку за угодою до загальної суми закупки товару, являється одним з головних відносних показників ефективності комерційної угоди і характеризує ступінь її ефективності у порівнянні з другими альтернативними варіантами, тобто угоди з іншими постачальниками товару. Він становить 3,7 % за нашою угодою.

Отже, за договором з ЗАТ «Столичний» КЗШВ рівень ефективності становить 3%.

Розрахований нами рівень чистого прибутку до суми реалізації закупленого товару, дозволяє співставити ефективність комерційної угоди з рентабельністю.