Історія написання повісті

1 2 3 4 5 6 7

ДОДАТОК № 1

ІВАН СЕМЕНОВИЧ НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

Хронологічна таблиця

25 листопада 1838 року в Стеблеві (Черкаська область), в сім'ї сільського священика народився Іван Левицький

1847 – 1853 р.р. – навчання в Боуславському духовному училищі (бурсі)

1853 – 1859 р.р. – навчання в Київській духовній семінарії

1861—1865 р.р. – навчання в Київській духовній академії

1865—1866 р.р – відмовляється від духовної кар'єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії

1866—1867 р.р – викладач у гімназії польського міста Каліша

1867—1872 р.р – викладач у гімназії польського міста Седлеця

1873 - 1885 р.р – викладач російської словесності в чоловічій гімназії міста Кишенева

1885 р. – йде у відставку й перебирається до Києва

До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях, у маленькій квартирі на Пушкінській вулиці, лише влітку виїздив до родичів у село або в Білу Церкву

1918 р. – останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», помер без догляду 1918 року. Похований на Байковому кладовищі.

Твори

Оповідання «Гориславська ніч, або Рибалка Панас Круть», повість «Дві московки» (1965), роман «Хмари» (1874), драматичні твори «Маруся Богуславка», «На Кожум'яках» та оповідання «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти» (1875), повість «Микола Джеря» (1878), повість «Кайдашева сім'я» (1879), повість «Бурлачка» (1880), повість «Старосвітські батюшки та матушки» (1884), оповідання «Пропащі» (1888), «Афонський пройдисвіт» (1890), казка «Скривджені» (1892), повість «Поміж порогами» (1893)

ДОДАТОК № 2

«КАЙДАШЕВА СІМ'Я» І.С.НЕЧУЯ - ЛЕВИЦЬКОГО – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА САТИРИЧНО-ГУМОРИСТИЧНА ПОВІСТЬ-ХРОНІКА»

Опорний конспект

Основні персонажі твору:

Омелько Кайдаш — голова сім'ї

Маруся — його дружина

Карпо — старший син

Лаврін — молодший син

Мотря — старша невістка

Мелашка — молодша невістка

Другорядні персонажі:

Баба Параска

Баба Палажка

Історія написання повісті.

Упершее твір надруковано в журналі «Правда» (Львів), 1879, № 3-12. Того ж року повість вийшла у Львові окремими виданнями.

Ще перед тим, як повість почала друкуватися у «Правді», Нечуй-Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання, але царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де змальовувалося перебування прочан у київських монастирях, та висуваючи інші претензії.

Тільки 1886 року дозвіл на друкування повісті був даний за умови вилучення «в ней автором всех неудобных мест», відзначених цензурою. Внаслідок цього в 1887 році вийшло в Києві видання «Кайдашевої cім'ї» з рядом цензурних купюр, авторських переробок та скорочень. Зокрема було перероблено початок і кінець твору.

Тексти наступних прижиттєвих публікацій повісті (1894 та 1906 років) майже не відрізняються від видання 1887 р.

Жанр: соціально-побутова сатирично-гумористична повість-хроніка.

Тема повісті: змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У цьому творі художньо відтворено, як каже сам автор, «темні плями народного життя». Повість вийшла друком майже через два десятиріччя після реформи 1861 р. й висвітлювала злободенні для того часу проблеми: злиденне життя хліборобів, руйнування патріархального устрою села, темноту й забитість селян.

Проблеми, розкриті в повісті: