Будова і функції механізму творчості
Під механізмом у психології розуміють сукупність засобів та інструментів мислення, почуттів, уяви та психомоторики для збирання чи обробки інформації та виконання робіт.
Механізм творчості складається з кількох компонентів, які існують у неподільній цілісності, працюють разом, підсилюють одне одного. Такими структурними елементами механізму творчості є уява, мислення, почуття, психомоторика людини, її енергетичний потенціал – як постійно їй притаманний, так і той, що формується під впливом певних обставин, у певному середовищі.
Функції механізму творчості полягають у тому, що дають змогу людині сприймати, відтворювати, перетворювати і засвоювати матеріал, користуватися ним як інструментом дії задля певної творчості, продуктами якої можуть бути відкриття, винаходи, художні образи, зрештою - будь-які нові ідеї.
Гармонія
Під гармонією розуміють взаємну відповідність частин цілого, узгодженість у поєднанні окремих частин у цілісну структуру.
Таке гармонічне поєднання базується на п´яти головних принципах:
- єдність цілого;
- повторюваність певних ознак змісту і структури цілого в усіх його частинах;
- урівноваженість частин у загальній структурі цілого;
- співрозмірність частин цілого;
- співпідлеглість усіх частин цілого задля створення цілого з окремих
частин, які мають певні відмінності.
До властивостей гармонії належать:
- незводимість властивостей цілого до суми властивостей окремих його частин, яке ще називають “емерджентністю”;
- наявність певного резонансу при взаємодії об’єктів, які в сукупності є елементами гармонічної побудови;
- діалектична взаємодія між процесами, що відбуваються, і тими, які в принципі можуть відбуватися, але поки що не відбуваються, між зовнішнім і внутрішнім, побудова оптимальної стабільності будь-якого об’єкта чи процесу на основі мінімалізації структурних елементів.
Ідеально побудована гармонічна цілісність зазвичай має у своїй основі принцип поєднання частин на основі так званого “золотого поділу”.