2015-06-30
247
Цивільний кодекс був ухвалений в 2003 році, а вступив в дію с 1 січня 2004 року.
Ухваливши Цивільний кодекс, Україна зробила важливий крок до інтеграції в континентальну правову систему. Аналізуючи зміст кодексу, вітчизняні правники наголошують на широкому запозиченні норм римського приватного права, запровадженні положень, притаманних цивільному законодавству розвинутих європейських країн.
Кодекс базується на таких принципах, як, справедливість, добросовісність, розумність, свобода договірних відносин.
У книзі ІІІ Цивільного кодексу обґрунтовано нову для цивільного права України категорію – речеве право. Окрім права власності, що складає основу речового права, Кодекс передбачив права на користування чужими речами – землею для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), землею для забудови (суперфіцій), сервітути.
Кодекс значно детальніше врегулював особисті немайнові права фізичної особи.
Повніше і зрозуміліше врегульоване питання спільної власності. Вперше на рівні закону запроваджується інститут спільної часткової власності, де чіткіше визначено перелік можливих суб’єктів спільної часткової власності. Врегульовано не тільки проблеми власності між учасниками спільної часткової власності, а й зобов’язальні відносини.
|
|
|
Вперше в національному законодавстві передбачено виникнення права власності на знахідку в особи, яка знайшла річ, а також право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду за знахідку в розмірі до 20% вартості речі.
Кодекс значно детальніше врегулював особисті немайнові права фізичної особи.
Чимало змін внесено до порядку спадкування. З’явилися нові форми заповіту, серед яких виділяється секретний заповіт і спадковий заповіт.
Новий Цивільний кодекс розширив коло спадкоємців за законом. Попереднє законодавство встановлювало лише дві черги спадкування за законом. Стало 5. Лише в одному випадку передбачено перехід безгосподарного майна до держави.
Становлення конституційного права в незалежній Українській державі.
