Мотивація для самореалізації

Проведені експерименти по реалізації різних програм,в основі яких лежали ідеї теорії ієрархії потреб А. Маслоу,не виявили істотного зв’язку між задоволенням потреб і мотивацією людини до праці.Розвиток цих ідей, рівно як і теорії ієрархії потреб в цілому,пов’язано з іменами багатьох спеціалістів в області стимулювання праці. Серед них ім’я американського дослідника, професора Університету штату Юта Фредеріко Херцберга (нар.1923) займає важливе місце.

Херцберг запропонував принципово новий поділ потреб - на “ легко задовольняємі “ і “ стимулюючі “. В відповідності з цим фактори,що впливають на поведінку робітників,він розподілив також на дві групи,по-різному пов’язаних з виникненням стимулів до праці,- на групу “ підтримуючих “ або “ гігієнічних “ факторів і безпосередньо “мотивуючих “.

За Херцбергом,існують фактори,які роблять людину щасливою чи задоволеним на роботі,і ті, які роблять незадоволеним його своєю роботою.Коли люди говорять,що вони нещасливі і відчувають незадоволення,або, що вони щасливі і задоволені,ця перевага пов’язана завжди з роботою.

Фактори,які пов’язані безпосередньо з роботою,але характеризують лише її умови і потім виступають зовнішніми відносно конкретної особистості, Херцберг назвав факторами “гігієни “. Вони мають схожість з медицинським терміном “гігієна “. Як відомо, гігієна - це не лікувальна міра, а скоріш превентивна,яка попереджує негативний результат. У Херцберга факторами гігієни є:фізичні умови праці,оплата праці,адміністративна політика компанії, соціально-психологічний клімат,між особові стосунки,прибуток і безпека праці.

Якщо робітник вважає,що величина цих факторів нижче певного допустимого рівня,то результатом є незадоволення роботою. Коли ж умови роботи вважаються оптимальними,незадоволеність зникає і задоволення “підтримується “ сукупністю вище названих виробничих умов.Але таке задоволення роботою ще не є повним,оскільки тут неврахована індивідуальна потреба,а саме, потреба вищого порядку (за Маслоу) –самореалізація індивіда. Саме тут вступає в дію така група потреб робітників,як досягнення,заохочення (за виконання якого-небудь завдання),просування,відповідальність, можливість росту і самореалізації.

Саме ця друга група потреб,запропонована Ф.Херцбергом “мотиваторами “,призводить до позитивного відношення до роботи,оскільки пов’язана з задоволенням виконаної праці. Менеджер повинен знати,що гігієна необхідна,оскільки вона позбавляє робітника від почуттів незадоволення,але вона не призводить його до високої мотивації праці і, як наслідок, до найкращих результатів. Тільки “мотиватори”приводять до цього людей. Крім того, виходячи з посилання, що задоволення сприяє психічному здоров’ю людини,Херцберг головним шляхом його досягнення вважав все ж реалізацію мотиваційних факторів,які сприяють внутрішньому задоволенню працею.

В свою чергу,задоволення працею забезпечує обернений зв’язок між досягнутими результатами праці і виникненню нових стимулів до праці,виявляється “генератором “ наступної мотивації робітника.

Висновки Херцберга і його послідовників торкались самого головного в політиці стимулювання - відношення між структурою потреб робітника і мотивуючим характером його праці. Вони показали,що задоволення умовами праці і задоволення змістом праці необхідні для забезпечення вищої продуктивності робітника, ефективності виробництва.Однак лише задоволення змістом праці робить мотивацію позитивною,стимулює робітника до більш творчої і відповідальної праці.

Таким чином,для подальшого розвитку теорії “ людських стосунків “ були досягнені важливі результати:

1. Соціальний статус робітників як психологічний стимулятор поведінки виявив багатогранність його структури і, як наслідок,різноманіття потреб.

2. Вивчення таких потреб привело до накопичення конкретного матеріалу про структуру потреб,до їх типологізації і класифікації.

3. Визнання розвитку і змінності потреб вело до звільнення від інстинктивізму в поясненні природи потреб і мотивів поведінки.

4. Підходи до мотивів поведінки робітника,і перш за все до вивчення стимулів праці,потребували врахування багатогранних змінних факторів,які впливають на виникнення мотивів. Поряд з чистого психоаналітичного їх тлумачення,розпочали враховувати вплив на продуктивність праці економічних,соціальних, організаційних,ідеологічних,політичних та інших факторів.

.