Як користуватись складеним виробничим бюджетом?

Щоб не обмежувати можливості використання виробничих бюджетів, треба зазначити, що кінцевий результат розрахунків, який відображається у бюджеті під назвою " Доход на менеджмент (прибуток) " не є єдиною корисною річчю, за ради якої зроблені всі розрахунки. За допомогою виробничих бюджетів можна знайти декілька корисних для управління відповідей.

По-перше, після підведення підсумку всіх доходів та витрат по конкретному виробництву можна зробити висновок про його реальну прибутковість/збитковість. Для керівника господарства буде дуже корисно мати оцінку того, скільки прибутку або збитку приносить 1 га різних культур. Це дасть підставу для більш обгрунтованого прийняття рішень у майбутньому щодо вибору культур з метою максимізації прибутковості господарства.

Порівняння розміру можливого прибутку різних видів виробництв на 1 га допомогає прийняти управлінське рішення стосовно вибору найбільш ефективних виробництв або припинення найбільш збиткових.

По-друге, бюджет дає змогу визначити кількість коштів, які залишаються у підприємстві після того, як воно покриє свої змінні витрати по виробництву – це так званий Доход за вирахуванням змінних витрат. Зазначений доход дозволяє оцінити, скільки в господарстві залишається коштів для того, щоб покрити свої постійні витрати (такі як адміністративні витрати, амортизація, орендна плата) після того, як воно покриє всі змінні витрати.

По-третє, виробничий бюджет дозволяє оцінити реальний обсяг витрат (тобто ті витрати, які господарство реально сплачує), а також виділити та оцінити витрати, що ностять для підприємства умовний характер (тобто такі витрати, які підприємство на практиці не сплачує). До таких умовних витрат відноситься амортизація. Всупереч пануючій думці про те, що амортизація накопичується для відновлення основних засобів, вона насправді може використовуватись підприємством на будь-які потреби. Це підтверджується тим, що більшість господарств вже протягом декількох років майже не відновлює свої основні засоби, а використовує амортизацію на поточні потреби. Таким чином, реально у господарства після всіх виплат залишається у розпорядженні сума коштів, яка дорівнює прибуток "+" амортизація і називається Грошовий потік.

Крім того, за допомогою виробничих бюджетів можна провести аналіз беззбиткового рівня для конкретного виробництва. Цей аналіз дозволяє визначити мінімальну кількість продукції, яку треба реалізувати за конкретною ціною, щоб покрити виробничі витрати, тобто вивести конкретне виробництво на беззбитковий рівень.Це дасть змогу порівняти мінімальну кількість необхідної продукції з тією кількістю продукції, яку господарство планує отримати у ході виробництва. Також цей аналіз дозволяє розрахувати мінімальну ціну реалізації продукції для покриття всіх витрат, пов`язаних з конкретним виробництвом, маючи певну кількість виробленої продукції. Таким чином, аналіз дозволяє оцінити мінімальну кількість продукції для певної ціни (беззбитковий рівень виробництва, центнерів) або мінімальну ціну реалізації для запланованої кількості продукції (беззбиткова ціна реалізації, гривень/ц).

Треба мати на увазі, що розмір всіх витрат по виробництву змінюється в залежності від обсягу та ціни реалізації продукції завдяки зміні розміру ПДВ, що належить до перерахування у бюджет. Вказані нюанси враховано у формі виробничого бюджету.

Якщо декілька видів продукції пов`язані з конкретним видом виробницва, тоді розрахунки беззбиткового рівня можна вести наступним чином: спершу визначити, скільки необхідно основної продукції, для того щоб покрити всі виробничі витрати, якщо її кількості при конкретній ціні не вистачає, тоді використати вартість наступного виду продукції для покриття загальних витрат по виробництву і т.д.

Для прикладу розглянемо бюджет виробництва пивовареного ячменю для певного КСП. В цьому бюджеті запланована врожайність ячменю 45 ц/га, що дозволяє отримати близько 36 ц/га зерна (80% від врожайності) та 6.8 ц/га зерновідходів (15%).

Згідно розрахунків 1 га пивовареного ячменю приносить господарству близько 550 грн чистого прибутку. При цьому це виробництво здатне приносити господарству Доход на землю — іншими словами, господарство, займаючись виробництвом пивовареного ячменю, взмозі заробляти достатньо коштів для сплати орендної плати за використану землю (25 грн/га).

Грошовий потік (прибуток + амортизація) при виробництві пивовареного ячменю складає близько 596 грн/га. Це означає, що саме ця сума коштів в розрахунку на 1 га залишається в господарстві після того, як воно покриє свої витрати по виробництву ячменю.

Доход за вирахуванням змінних витрат по цьому виробництву складає близько 653 грн/га. Це означає, що саме стільки коштів в розрахунку на 1 га залишається в господарстві для того, щоб воно змогло покрити свої накладні та інші постійні витрати.

Для того щоб вийти на беззбитковий рівень при виробництві пивовареного ячменю, тобто покрити всі виробничі витрати, господарство повинно отримувати не менше 15.3 ц/га зерна та 2.9 ц/га зерновідходів, що відповідає врожайності ячменю 19 ц/га. Для порівняння, зараз господарство отримує врожайність ячменю 45 ц/га. При подібній врожайності та ціні реалізації зерновідходів 15 грн/ц, щоб вийти на беззбитковий рівень, мінімальна ціна реалізації зерна повинна становити 10.7 грн/ц.

Маючи подібні розрахунки для декількох виробництв керівник господарства взмозі обгрунтовано приймати рішення стосовно відбору найбільш вигідних видів діяльності. Крім того, він має оріентир для своєї виробничої діяльності, а саме мінімальну кількість продукції, яка потрібна для покриття всіх виробничих витрат. Так, використовуючи наведений приклад, можна стверджувати, що господарство обов`язково повинно отримати не менше 15.3 ц зерна по 29 грн/ц та 2.9 ц зерновідходів по 15 грн/ц в розрахунку на 1 га. Лише в такому випадку покриються всі виробничі витрати.

Подібні розрахунки потребують періодичного корегування. Це пов`язане з тим, що з часом можуть відбутись зміни у технології виробництва, або зміниться вид продукції (наприклад, замість реалізації зерна господарство може віддати перевагу його переробці з наступною реалізацією вже у вигляді продуктів переробки). Все це викликає зміни у витратах і доходах. Відповідно, змінюється й беззбитковий рівень виробництва. Крім того, порівняння запланованих доходів та витрат з фактичними даними допомогає зробити виробничі бюджети більш досконалими та точними.

Самі ж виробничі бюджети мають велике прикладне значення для керівників через те, що змушуть розглядати окремі виробництва як окремі центри прибутку/збитку, які в кінцевому рахунку формують загальні прибутки/збитки по господарству. Це дозволяє мати більш чітке уявлення про господарство та про його можливості заробляти гроші. Крім того, такий підхід дає змогу проаналізувати окремі виробництва з точки зору їх прибутковості і в разі необхідності внести відповідні корегування у виробничу структуру господарства. Зазначені можливості виробничих бюджетів дозволяють вести мову про те, що вони повинні стати одним із звичних інструментів для керівників господарств подібно тому, як це сталося у практиці Західних фермерів.