Змінні витрати

Перш ніж розглядати елементи витрат, потрібно визначити види тварин, витрати по яких включаються у кожен вид виробництва. У випадку молочного виробництва продукцією, як правило, є молоко, вибракувані корови та гній. Таким чином, витрати в цьому виробництві включають всі витрати на утримання корів "+" витрати на вирощування нетелів для оновлення основного стада "-" витрати, що відносяться на приплід, який буде відгодований та реалізований (бички + частина теличок). Треба мати на увазі, що витрати по годівлі вибракуваних корів окремо господарство фактично не несе через те, що вони вже включені у витрати по молочних коровах (звичайно, крім затрат на перевезення вибракуваних корів на м`ясокомбінат). Витрати на вирощування нетелів для оновлення основного стада необхідні для визначення вартості вибракуваних корів.

У м`ясному виробництві (м`ясні корови) продукцією є відгодовані бички та телички, вибракувані корови, гній. При цьому треба рахувати витрати, які йдуть на утримання основного стада (м`ясні корови), вирощування нетелів для оновлення основного стада та відгодівлю молодняка на м`ясо (бички та частина теличок). Витрати по свинарству рахуються аналогічно як і в м`ясному виробництві ВРХ.

Витрати у виробництві по відгодівлі молодняка молочних корів включають частину витрат по молочному стаду на отримання тієї частини телят, які будуть відгодовуватись для реалізації, а також витрати на їх вирощування та відгодівлю. У зв`язку з тим, що період вирощування та відгодівлі телят триває у господарствах, як правило, більше 2 років, витрати по телятах також треба визначати враховуючи цей період. При цьому треба спочатку визначити кількість телят, яку господарство в змозі відгодувати та реалізувати в розрахунку на 1 рік, а потім розрахувати скільки господарству коштує їх вирощування та відгодівля. Хоча відгодівля молодняка молочних корів розглядається окремо від молочного стада, проте доцільно складати бюджет цього виробництва в розрахунку на 1 молочну корову, а не на 1 голову молодняка. Це пов`язане з тим, що кількість телят на відгодівлі безпосередньо залежить від кількості молочних корів. Такий підхід дозволить знайти додатковий прибуток/збиток, який пов`язаний з утриманням в господарстві 1 молочної корови, хоча цей прибуток/збиток і отримано при відгодівлі молодняка.

У тому випадку, коли господарство купує частину молодняка для подальшого вирощування та відгодівлі, цей молодняк доцільно розглядати як окреме м`ясне виробництво не зважаючи на те, що як власні так і куплені тварини можуть утримуватись в одному приміщенні, використовувати однакові корми, тощо. Це пов`язане з декількома причинами: кількість купленого молодняка не залежить від кількості корів у господарстві; тривалість вирощування таких тварин також менша від тривалості вирощування власних телят (вона залежить від віку купленого молодняка), звідси й менші витрати на їх вирощування; вартість купленого молодняка також відрізняється від вартості отримання власних телят. Об`єктом розподілу витрат у цьому разі буде 1 голова купленого та відгодованого молодняка.

Оплата праці: це пряма оплата праці у виробництві, як правило доярок, скотарів, механізаторів, які підвозять та роздають корми. Також сюди включається оплата праці слюсарів, ветеринарів, завфермою, працівників кормоцеху. У більшості випадків, господарства планують оплату праці виходячи з кількості людино-годин та оплати 1 люд-год. Можна планувати оплату праці виходячи з кількості працівників, задіяних у виробництві, та їх оплати праці згідно ставок, тарифів, розцінок тощо. Треба мати на увазі, що цей елемент витрат включає як грошові виплати, так і натуральні (розрахунок продукцією). В будь-якому випадку, треба намагатись якнайточніше спланувати реальні витрати на оплату праці.

Доплати та премії: вказується відсоток надбавок до основної зарплати у виробництві.

Відрахування: це відрахування, які підприємство зобов`язане внести до позабюджетних фондів (Чорнобильський, Пенсійний та на соц. стах.) при виплаті зарплати працівникам — зараз вони складають 47.5% від нарахованої зарплати.

Корми: це вартість кормів, що плануєтся згодувати тваринам. Як правило, ця стаття в господарствах планується згідно витрат кормів на 1 голову у кормо-одиницях та собівартості 1 корм. одиниці в господарстві. При цьому, вказується реальний для господарства рівень витрат кормів на 1 голову, а не планова потреба.

Є й інший спосіб порахувати витрати на корми. Для цього треба визначити разом з зоотехніком найбільш вірогідну фізичну кількість різних видів кормів, які будуть використані у тваринництві. Потім перерахувати її у грошовий вираз. При цьому зерно та молоко, що використовуються на корм тваринам, доцільно вказувати за ціною реалізації, якщо вона вища за собівартість. Крім того, у випадку, коли тварини випасаються на пасовищах, вартість спожитих ними кормів доцільно не включати в цю статтю витрат. Їх собівартість доцільніше відобразити у статті "Витрати на підтримку пасовищ" (див. нижче).

Кормові добавки: вказується вартість різних видів кормових добавок, що використовуються в раціонах (мінеральні добавки, білкові концентрати…).

Витрати на підтримку пасовищ: це витрати, які пов`язані з підтримкою пасовищ для худоби. Сюди включаються міндобрива, витрачені на пасовищах, полагодження загонів, використання техніки на пасовищах тощо. Плануючи цю статтю треба мати на увазі те, що ці витрати вже можуть бути враховані в статті "Корми" за собівартістю зелених кормів. Тому треба бути уважним, щоб не включити одні й ті ж витрати двічі.

Ветпрепарати: вказується вартість ветпрепаратів, що витрачені на тварин.

Електроенергія: вказується вартість електроенергії, яка необхідна для виконання виробничих операцій, якими можуть бути доїння, освітлення ферм, робота електромеханізмів тощо.

Водопостачання: це витрати на воду, яка використана у виробництві. Як правило, господарства мають власні водонапірні башти. У такому випадку ця стаття відображає витрати на утримання водонапорної башти або їх частину, якщо башта використовується іншими виробництвами також.

Поточний ремонт: відображаються витрати по виконню поточних ремонтних робіт — вартість запчастин, мастил, оплата слюсарів. У зв`язку з тим, що ці витрати неможливо точно спланувати, то для їх визначення доцільно орієнтуватись на витрати на ремонт за минулий рік.

ПММ: вартість паливо-мастильних матеріалів, що спожиті тракторами.

Автопослуги: це вартість робіт, виконаних автопарком підприємства для виробничих цілей (підвезення кормів, відвезення продукції покупцям…) Як правило, планується на підставі прогнозованого обсягу вантажоперевезень власним транспортом та собівартості 1 ткм. Ця стаття включає оплату праці водіїв, використані автомобілями ПММ, крім того, амортизацію автомобілів.

Послуги сторонніх організацій: тут відображається вартість послуг, що надані конкретному виробництву іншими організаціями. Такими послугами можуть бути автопослуги, ветеринарні послуги тощо.

Оренда техніки та обладнання: витрати, пов`язані з орендою техніки чи обладнання для виробничих потреб. Якщо за орендовану техніку сплачується продукцією, то в такому випадку ці витрати перераховуються через ринкову ціну продукції.

Витрати на реалізацію: відображаються додаткові витрати, пов`язані з реалізацією продукції (реклама, оплата продавців, тощо)

Інші витрати: сюди включаються інші виробничі витрати, які не ввійшли у попередні статті. Це, як правило, дрібний інвентар (МШП).

На відміну від рослинництва продукція тваринництва (молоко та м`ясо) зараз не обкладається ПДВ, якщо вона реалізується на переробні підприємства. До того ж, розмір ПДВ, сплаченого постачальникам у процесі виробництва у тваринництві, як правило дуже невеликий через те, що основна маса ресурсів та послуг (корми, автопослуги, робота тракторі тощо), використаних у зазначеному виробництві, є продукцією власного виробництва. У тому випадку, якщо конкретне господарство планує реалізацію продукції, при якій ПДВ повинно нараховуватись, тоді цю статтю треба включати в склад витрат (примітка: див. бюджет рослинництва).

Використовуючи форми для складання виробничих бюджетів треба мати на увазі, що бюджети індивідуальні для різних господарств. Тому, у разі необхідності, можна добавити у форми свої додаткові статті витрат або вилучити деякі рядки форми, які є неактуальними для конкретного господарства.