Складання загального бюджету господарства

Загальний бюджет господарства є частиною процесу планування на сільськогосподарських підприємствах. Він використовується разом з іншими інструментами управління, такими як бюджети з рослинництва та тваринництва, прогноз руху готівки, аналіз та прогноз накладних витрат і т. ін. Складання загального бюджету господарства — тривалий процес, для якого необхідна велика кількість даних (Таблиця 1). По-перше, перед складанням загального бюджету господарства мають бути розраховані окремі бюджети для кожного виду основної діяльності господарства. По-друге, мають бути підраховані виручка та витрати по інших, неосновних видах діяльності господарства. По-третє, загальногосподарські та загальновиробничі витрати підраховуються окремо за видами і вносяться до загального бюджету одним рядком. Окремо розраховуються також витрати на соціальну сферу, хоча вони і відносяться, згідно законодавства, до загальногосподарських витрат. Такий розподіл робиться з метою аналізу загального бюджету, однак про це мова піде нижче. Крім вже згаданих, слід зібрати дані про орендну плату за землю та майно, орендовані господарством, податки, які воно має сплатити, суму зносу основних засобів тощо. Таким чином, загальний бюджет має включати всі види явних та неявних витрат, які господарство передбачає понести протягом планового періоду. Зазвичай період планування дорівнює одному року, при цьому початок періоду планування не завжди співпадає з початком календарного року.

Планування неосновних видів діяльності

Після складання окремих бюджетів по основних видах діяльності заповнюється таблиця неосновних видів діяльності (Таблиця 4). В кожному господарстві е дрібні виробництва, які займають від 5 до 20 га, наприклад вирощування овочів, гречки, бджільництво, послуги стороннім організаціям і таке інше. Всі види діяльності, що не увійшли до основних, по яких складено бюджети, мають бути відображені в таблиці неосновних виробництв, оскільки господарство несе по них витрати і ці витрати повинні бути враховані. Крім того, це допоможе при подальшому плануванні, коли буде складатися прогноз руху готівки. Навіть якщо якийсь вид діяльності існує тільки для внутрішньогосподарського використання (наприклад, для видачі заробітної плати натурою), він однаково має бути занесений в таблицю. Для такої продукції зазвичай за ціну реалізації береться очікувана ціна реалізації в межах господарства. Для загального бюджету господарства і прогнозу руху коштів керівник повинен планувати ціни реалізації, за якими господарство фактично реалізує цю продукцію, або ціни, за якими, з точки зору керівника, цю продукцію можливо буде реалізувати. В таблиці неосновних виробництв не відображаються виробництва, продукція яких є ресурсом для виробництва господарством іншої продукції, наприклад вирощування овочів, які потім повністю вико­ристовуються в консервному цеху господарства для виробництва консервів. В цьому випадку виручка, змінні витрати і валовий прибуток розраховуються на виробництво консервів, і сюди відносяться витрати на вирощування овочів (стаття "Сировина").

Планування накладних витрат

Після складання таблиці неосновних виробництв слід запланувати загальновиробничі та загальногосподарські витрати (Таблиця 5). Види загальногосподарських та загальновиробничих витрат є нормативне визначеними, тому планувати їх легше всього у відповідності до законодавства.

До загальновиробничих витрат відносяться:

· витрати на заробітну плату спеціалістів в рослинництві, тваринництві та переробці;

· витрати на охорону праці та техніку безпеки;

· витрати на переїзди та переміщення обслуговуючого персоналу;

· витрати на утримання основних засобів загально-виробничого призначення;

· витрати на утримання тимчасових споруд;

· витрати на транспортне обслуговування робіт.

До загальногосподарських витрат відносяться:

· витрати на заробітну плату апарату управління та працівників господарського персоналу;

· витрати на утримання пожежної, воєнізованої та сторожової охорони;

· представницькі витрати;

· витрати на оплату послуг сторонніх організацій по управлінню;

· канцелярські витрати;

· витрати на утримання основних засобів загальногосподарського призначення;

· витрати на винахідництво та раціоналізацію;

· витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

· витрати на службові відрядження, переміщення та транспортне обслуговування;

· витрати на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення;

· сплата послуг банків та фінансових установ;

· втрати та нестачі.

На кожний вид витрат складається відповідна калькуляція, після чого ці дані вносяться до загальної таблиці, де підсумовуються всі загальногосподарські та загально-виробничі витрати. Сама ця таблиця також є інструментом аналізу, оскільки дозволяє проаналізувати структуру витрат, виявити найбільш вагомі статті, та визначити можливості зменшення витрат. В кінці періоду планування фактичні витрати можуть співставлятись з запланованими, і на основі отриманої інформації здійснюватиметься планування на наступний період. Аналіз фактичних та запланованих показників дозволяє наблизити планування до більш реальної картини і покладатись не лише на здогадки та сподівання керівництва, а й на фактичний матеріал.