2015-08-21
1475
Працівниками СЕС було проведене дослідження на підприємстві з умовами праці середньої важкості. Виявлено, що в цеху температура повітря становить 38 °С, відносна вологість 70 %, швидкість руху повітря 0,4 м/с. Одяг з яких тканин не може забезпечити тепловий комфорт працюючих в даному випадку:
а) бавовняних; б) лляних; в) вовняних; г) синтетичних; д) шовкових.
Тема 7. Гігієнічна оцінка розміщення та планування окремих структурних підрозділів лікарні за матеріалами проекту.
Актуальність теми
Вирішення основних завдань гігієни лікувально-профілактичних установ, а саме оптимізація лікарняного середовища, створення належних умов перебування хворих і праці медперсоналу, підвищення ефективності лікувального процесу, забезпечення санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму, залежить, перш за все, від дотримання гігієнічних вимог під час відведення земельної ділянки, проектування, будівництва або реконструкції та приймання в експлуатацію лікувального закладу.
Дотримання цих вимог є метою запобіжного санітарного нагляду, який стосовно лікувально-профілактичних установ здійснюється санітарно-епідеміологічною службою за активної участі адміністрації лікувального закладу.
|
|
|
Навчальні цілі
Вміти провести гігієнічну оцінку планування земельної ділянки, палатних відділень лікувально-профілактичних установ, їх санітарного благоустрою та розробити оздоровчі заходи.
Базові знання, вміння та навики
Володіти методичними прийомами читання та експертизи будівельних проектів лікарень і поліклінік (загальна гігієна).
Зміст теми.
Особливості сучасного лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до забудови, планування лікарняної ділянки, внутрішнього планування палатних відділень, палатних секцій і палат лікарні.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.474-484.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 558-575.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С.608-626.
4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 344-357.
5. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко –Львів: Світ, 1992. –С. 238-244.
Додаткова:
1. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993.- 320 с.
2. Основи предупредительного санитарного надзора /Под ред. Г.Х.Шахбазяна и Е.И.Гончарука. – К.: Вища школа, 1975. – С.5-37.
3. Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров. СанПиН 5179-90.
|
|
|
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
(підготовчий етап занять – 15%)
Контрольні питання
1. Системи забудови лікарень.
2. Гігієнічні вимоги до розташування земельної ділянки лікарні, поліклініки.
3. Норми площі земельної ділянки лікарні, поліклініки, відсоток забудови, санітарні розриви між будівлями.
4. Зонування лікарняної ділянки.
5. Озеленення лікарняної ділянки, відсоток озеленення, розташування зелених насаджень.
6. Поняття про палатне відділення і палатну секцію соматичного відділення для дорослих.
7. Структура палатної секції соматичного відділення для дорослих, кількість ліжок і палат у ній, її розташування, способи забудови.
8. Гігієнічні вимоги до місткості, площі лікарняної палати соматичного відділення для дорослих, розташування ліжок в ній.
Контрольні тести
1. Палатна секція соматичного відділення для дорослих розрахована не більше як на ….. ліжок:
а) 10; б) 20; в) 24; г) 30; д) 40.
2. Максимальна місткість лікарняної палати соматичного відділення для дорослих повинна становити не більше …. ліжок:
а) 2; б) 4; в) 6; г) 8; д) 10.
3. Мінімальна площа одноліжкової лікарняної палати соматичного відділення для дорослих становить ….м2:
а) 5; б) 7; в) 9; г) 12; д) 14.
4. Площа на одне ліжко у багатоліжковій палаті соматичного відділення для дорослих має становити не менше як …. м2:
а) 5; б) 7; в) 9; г) 12; д) 14.
5. Відсоток озеленення лікарняної ділянки має становити не менше ….%:
а) 40; б) 50; в) 60; г) 70; д) 80.
6. Відсоток забудови лікарняної ділянки має становити не менше ….%:
а) 40; б) 50; в) 60; г) 70; д) 80.
7. В лікарні на 50 ліжок площа земельної ділянки має становити … м2 на одне ліжко:
а) 50; б) 60; в) 100; г) 200; д) 300.
8. В лікарні на 1000 ліжок площа земельної ділянки має становити … м2 на одне ліжко:
а) 50; б) 60; в) 100; г) 200; д) 300.
9. Площа садово-паркової зони лікарні має становити … м2 на одне ліжко:
а) 5; б) 15; в) 25; г) 35; д) 45.
10. Найбільш перспективною з гігієнічних позицій слід вважати … систему лікарняного будівництва:
а) централізовану; б) децентралізовану; в) змішану; г) централізовано- блочну; д) моноблочну.
11. Яка система забудови лікарні передбачає розташування всіх відділень в окремих корпусах?
а) централізована; б) децентралізована; в) змішана; г) централізовано-блочна; д) моноблочна.
12. Оптимальна поверховість лікарняних будинків повинна становити не більше … поверхів:
а) 2; б) 4; в) 6; г) 9; д) 12.
13. Санітарні розриви між палатними корпусами повинні становити:
а) 10 м; б) 25 м; в) 40 м; г) 2,5 висоти будинку навпроти, але не менше 25м; д) 1,5 висоти будинку навпроти, але не менше 15 м.
14. Кількість одноліжкових палат, що входять до складу палатної секції соматичного відділення для дорослих, повинна становити не менше … % загальної кількості ліжок у секції:
а) 3; б) 7; в) 10; г) 15; д) 20.
15. Зелені насадження висаджуються за периметром ділянки лікарні смугою завширшки … м:
а) 10; б) 15; в) 20; г) 25; д) 30.
16. Які гігієнічні переваги має децентралізована система забудови лікарень?
а) максимально запобігає поширенню внутрішньолікарняних інфекцій;
б) полегшує постачання хворих їжею; в) полегшує медичне обслуговування хворих; г) зменшує розміри земельної ділянки; д) сприяє перебуванню хворих на свіжому повітрі.
Контрольні задачі
1. Визначити необхідну площу земельної ділянки лікарні загального типу на:
а) 100; б) 300; в) 500 ліжок.
2. Визначити необхідну площу: а) дволіжкової палати; б) чотириліжкової палати соматичного відділення для дорослих.
3. На земельній ділянці міської лікарні загального типу на 500 ліжок площею 40000 м2 виділені наступні зони: лікувального корпусу для неінфекційних хворих, лікувального корпусу для інфекційних хворих, поліклініки, патологоанатомічного корпусу, господарська, а також загальна для обох лікувальних корпусів садово-паркова зона площею 5000 м2. Відсоток забудови ділянки - 25%, озеленення – 40%.
|
|
|
4. Лікарня складається з головного корпусу, в якому розташовані хірургічне та терапевтичне відділення, і кількох менших будинків, призначених для інфекційного, пологового та дитячого відділень. Терапевтичне відділення складається з двох палатних секцій по 40 ліжок в кожній. Палатна секція складається з однієї одноліжкової, двох дволіжкових, чотирьох чотириліжкових та трьох шестиліжкових палат, а також лікарського кабінету та процедурної. Площа на одне ліжко у всіх палатах становить 8 м2. Вікна 60% палат орієнтовані на північ (місто знаходиться на 460 північної широти).
Дати гігієнічну оцінку ділянки лікарні, визначити тип забудови, дати гігієнічну оцінку планування палатної секції, орієнтації лікувального корпусу за сторонами світу, санітарного благоустрою лікарняних приміщень.
Навчальні практичні завдання
(основний етап занять – 70 %)
1. За матеріалами проекту дайте гігієнічну оцінку планування лікарняної ділянки.
2. За матеріалами проекту оцініть планування палатного відділення і палатної секції соматичного відділення для дорослих.
3. Складіть експертний висновок по проекту і запропонуйте оздоровчі заходи.
Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап занять – 15 %)
Контрольні завдання
Дати гігієнічну оцінку планування та санітарного благоустрою лікувально-профілактичної установи, запропонувати оздоровчі заходи:
1. Площа земельної ділянки районної лікарні на 150 ліжок становить 2,25 га. Відсоток забудови ділянки - 17%, озеленення - 58%.
2. Лікарняна ділянка має чотири в’їзди. Палатні корпуси розташовані на відстані 20 м від найближчого житла. Санітарні розриви між палатними корпусами становлять не більше 20м.
3. До складу палатної секції терапевтичного відділення входять одна дволіжкова і сім чотириліжкових палат. Площі дволіжкових палат – 14м2 , чотириліжкових – 24м2.
|
|
|
Тема 8. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих та гігієна праці медичних працівників в лікувально – профілактичних закладах. Гігієнічні аспекти профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
Актуальність теми
Дотримання санітарно-гігієнічного і нерозривно пов’язаного з ним протиепідемічного режиму лікувально-профілактичних установ є необхідною запорукою створення належних умов перебування хворих і праці медичного персоналу, профілактики внутрішньолікарняних інфекцій і забезпечується медичним персоналом лікувального закладу.
Несприятливі умови лікарняного середовища, особливості праці персоналу є суттєвим фактором ризику, що зумовлює високий рівень захворюваності медичних працівників, а також необхідність організації та проведення відповідних профілактичних гігієнічних заходів.
Навчальні цілі
Знати основні принципи та методи поточного санітарного нагляду за лікувально-профілактичними установами, вплив санітарного режиму лікувальної установи на стан здоров’я пацієнтів і персоналу та поширеність внутрішньолікарняних інфекцій.
Засвоїти гігієнічні вимоги до санітарного режиму лікувальної установи, гігієнічні заходи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
Засвоїти гігієнічні вимоги і вміти проводити гігієнічну оцінку характеру й умов праці медичного персоналу, розробляти оздоровчі заходи. Засвоїти та вміти дотримуватись принципів і правил особистої гігієни персоналу та пацієнтів.
Вміти провести комплексне санітарно-гігієнічне обстеження лікувальної установи, дати гігієнічну оцінку санітарного режиму лікарні, скласти акт санітарного обстеження лікарні та впроваджувати заходи, спрямовані на підтримання санітарного режиму лікувальної установи і профілактику внутрішньолікарняних інфекцій.
Базові знання, вміння та навики
Знати гігієнічні вимоги і вміти проводити гігієнічну оцінку системи забудови, планування ділянки та основних структурних підрозділів лікарні, планування та санітарного благоустрою лікувально-профілактичних установ, мікроклімату, освітлення приміщень, якості питної води, хімічного та мікробного складу грунту (загальна гігієна), знати роль мікроорганізмів у виникненні інфекційних захворювань (мікробіологія).
Знати сучасну класифікацію праці за ступенем важкості, напруженості, шкідливості та небезпечності, вплив чинників виробничого середовища на організм. Вміти проводити гігієнічну оцінку характеру й умов праці робітників (загальна гігієна).
Зміст теми
Роль лікаря - лікувальника у здійсненні поточного санітарного нагляду за лікувально-профілактичними установами.
Гігієнічні вимоги до санітарного благоустрою (опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізування) та санітарно – протиепідемічного режиму лікарні (санітарної обробки хворих, прибирання, провітрювання, заміни білизни, дотримання правил асептики й антисептики, стерилізації, дезінфекції, особистої гігієни персоналу і хворих тощо). Гігієнічні та бактеріологічні критерії та методи оцінки мікроклімату, хімічного складу повітря, опалення, вентиляції, освітлення лікарняних приміщень, якості питної води, дезінфікуючих засобів.
Внутрішньолікарняні інфекції, гігієнічне значення, джерела, механізми передачі, наслідки, заходи профілактики.
Вимоги до особистої гігієни персоналу та пацієнтів. Вплив процесу й умов праці на стан здоров’я медичного персоналу. Заходи профілактики несприятливої дії характеру й умов праці на здоров’я медичного персоналу.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.485-492.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С.597-607.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С.647-658.
4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С.374-393.
5. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко –Львів: Світ, 1992. –С.248-252.
Додаткова:
1. Маненко А.К., Сахновская Н.Н. Гигиена лечебных учреждений. - К.: Здоров’я, 1982.- 180с.
2. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993.- 320 с.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
(підготовчий етап заняття – 15%)
Контрольні питання
1. Вимоги до особистої гігієни медперсоналу (санобробки, заміни халатів, миття та дезінфекції рук).
2. Вимоги до особистої гігієни пацієнтів (санобробки, заміни лікарняного одягу).
3. Охорона праці медичних працівників. Гігієнічна оцінка виробничого середовища та умов праці фахівців охорони здоров’я. Психофізіологічні та психогігієнічні проблеми безпеки та охорони праці представників основних медичних спеціальностей.
4. Характеристика праці лікарів за важкістю та напруженістю.
5. Категорії важкості праці лікарів різних спеціальностей. Особливості характеру праці лікарів-терапевтів, хірургів, анестезіологів – реаніматорів, лікарів швидкої допомоги. Особливості режиму праці медперсоналу.
6. Класифікація професійних шкідливостей в діяльності медперсоналу.
7. Вплив лікарських, анестезуючих, дезінфікуючих препаратів, інших хімічних та біологічних чинників на здоров’я медперсоналу.
8. Вплив на здоров’я персоналу вимушеної робочої пози і перенапруження окремих органів і систем.
9. Групи заходів з оптимізації характеру та умов праці медперсоналу.
10. Поняття санітарно-гігієнічного, протиепідемічного та лікувально-щадного режиму лікарні.
11. Порядок прийому хворих у загальносоматичний стаціонар.
12. Режим прибирання, провітрювання та УФ опромінення приміщень лікарні.
13. Поняття про асептику і антисептику. Передстерилізаційна обробка і стерилізація інструментів. Контроль якості. Методи і засоби дезінфекції.
14. Гігієнічний режим хворого. Терміни заміни білизни.
15. Гігієнічні вимоги до водопостачання, каналізування лікувальної установи, видалення сміття.
16. Методи інструментального і лабораторного контролю за санітарним станом лікарні.
17. Поняття про внутрішньолікарняні інфекції, джерела, шляхи передачі.
18. Причини поширеності та наслідки ВЛІ в лікувальних установах.
19. Роль мікробного обсіменіння повітря, інструментів, предметів лікарняного побуту і догляду за хворими в поширенні ВЛІ. Критерії бактеріальної чистоти повітря в лікарнях.
20. Заходи профілактики ВЛІ, їх класифікація.
Контрольні тести
1. Фізична компонента праці більшості лікарських спеціальностей характеризується:
а) значними енерговитратами; б) незначними енерговитратами; в) загальною гіперкінезією; г) загальною гіпокінезією; д) великою кількістю мануальних рухів; е) невеликою кількістю мануальних рухів; є) переважанням статичної компоненти; ж) переважанням динамічної компоненти.
2. До найвищої категорії за важкістю праці належать лікарі:
а) хірурги стаціонарів; б) хірурги поліклінік; в) акушери - гінекологи стаціонарів; г) акушери – гінекологи поліклінік; д) лікарі швидкої допомоги.
3. До особливостей праці лікарів швидкої допомоги належать:
а) рівномірність навантаження; б) нерівномірність навантаження; в) найвищий ступінь відповідальності за життя хворого; г) відсутність відповідальності за життя хворого; д) високі вимоги до оперативних якостей; е) невисокі вимоги до оперативних якостей.
4. Праця лікаря-анестезіолога вимагає наступних психофізіологічних рис особистості:
а) великого об’єму оперативної та довготривалої пам’яті; б) звичайного об’єму оперативної та довготривалої пам’яті; в) розв’язання завдань середньої важкості в звичайному темпі; г) розв’язання складних завдань в умовах гострого дефіциту часу; д) високого ступеня відповідальності; е) не-високого ступеня відповідальності.
5. До особливостей праці дільничних терапевтів належать:
а) рівномірність фізичних навантажень; б) нерівномірність фізичних навантажень; в) постійне нервово – емоційне напруження; г) періодичне нервово – емоційне напруження; д) виконання дій в умовах дефіциту часу; е) виконання дій у довільному темпі.
6. Праця хірурга вимагає наступних психофізіологічних і фізичних рис особистості і характеризується:
а) значним напруженням органу зору; б) незначним напруженням органу зору; в) витривалості; г) високого ступеня відповідальності; д) відсутність відповідальності; е) небезпекою для власного здоров’я; є) безпекою для власного здоров’я; ж) виконання дій в умовах дефіциту часу; з) виконання дій у довільному темпі.
7. У позі сидячи медпрацівник повинен працювати … % робочого часу:
а) 30; б) 40; в) 50; г) 60; д) 70.
8. Найефективнішим заходом боротьби із забрудненням повітря операційної речовинами-анестетиками є застосування:
а)автономної системи припливно – витяжної вентиляції з переважанням припливу; б) кондиціювання повітря; в) спеціальних фільтрів до наркозних апаратів; г) відведення видихуваного хворим повітря за межі операційної;
д) внутрішньовенного наркозу.
9. Медперсонал акушерського відділення приймає гігієнічний душ:
а)перед виходом на зміну; б)після зміни; в)під час зміни; г)вдома, перед виходом на роботу; д)вдома після зміни.
10. Медперсонал інфекційного відділення проходить санобробку:
а)перед виходом на зміну; б)після зміни; в) під час зміни; г)вдома, перед виходом на роботу; д)вдома після зміни.
11. Хто безпосередньо відповідає за організацію і проведення комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у лікувальній установі?
а) головний лікар; б) старший ординатор; в) старша медсестра; г) персонал лікарні; д) головний лікар територіальної санепідстанції.
12. Які предмети догляду за хворими складають найбільшу небезпеку для поширення ВЛІ:
а) підкладні судна; б) катетери; в) ендоскопи; г) білизна; д) посуд;
е) розчини для внутрішньовенних ін’єкцій; є) імплантанти.
13. Періодичність вологого прибирання асептичних палат:
а) раз на день; б) двічі на день; в) раз на тиждень; г) двічі на тиждень;
д) тричі на тиждень.
14. Залишкові кількості мийного препарату, що застосовувався під час передстерилізаційної обробки інструментів, виявляють за допомогою … проби:
а) бензидинової; б) амідопіринової; в) ортотолуїдинової; г) фенолфталеїнової; д) з тест-індикаторами.
15. У яких відділеннях першочерговим є обстеження персоналу на носійство стафілококів?
а) акушерських; б) новонароджених; в) інфекційних; г) венерологічних; д) хірургічних; е) соматичних для дорослих.
16. Яка періодичність обстежень медперсоналу на наявність збудників кишкових інфекцій і гельмінтозів?
а) при прийомі на роботу; б) щорічно; в) раз на 6 місяців; г) щоквартально; д) за епідпоказами.
17. Норми водопостачання в лікарнях загального типу (І) та інфекційних (ІІ) на одного хворого становлять … л:
а) 100; б) 200; в) 250; г) 300; д) 400; е) 500.
18. Яке опалення повинно застосовуватись у лікарнях:
а) місцеве; б) центральне; в) центральне парове; г) центральне повітряне;
д) панельно-променисте.
19. Яка вентиляція повинна застосовуватись в операційній:
а)природна; б)припливна; в) витяжна; г) припливно-витяжна з переважанням припливу; д) припливно-витяжна з переважанням витяжки.
Контрольні задачі
Задача 1. В зв’язку з довготривалою роботою пов’язаною із значним психологічним перевантаженням у лікаря – анесетзіолога виникла втомленність. За якими показниками можна визначити ступінь падіння його працездатності.
Задача 2. Лікарю терапевту для обслуговування викликів хворих прийшлось пройти пішки 4 км. Як можна охарактеризувати такі умови праці.
Задача 3. Прибирання всіх, у тому числі асептичних палат хірургічного відділення здійснюється один раз на день з використанням 0,1% розчину хлораміну. Провітрювання всіх палат здійснюють один раз на день вранці після підйому хворих. Забезпечення постільною білизною здійснюється самими хворими.
Задача 4. Контроль достерилізаційної обробки інструментів здійснюється з використанням фенолфталеїнової проби, контролю піддають 0,1% всіх інструментів. Контроль стерилізації інструментів здійснює бактеріологічне відділення клінічної лабораторії та бактеріологічна лабораторія санітарно-епідеміологічної станції один раз на рік.
Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття – 70%)
1. Скласти графологічну структуру професійних шкідливостей лікаря-хірурга, лікаря анестезіолога, лікаря терапевта та запропонувати оздоровчі заходи.
2. Дати за матеріалами проекту гігієнічну оцінку санітарного благоустрою лікарні (опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізування, видалення відходів)(за завданням викладача), скласти експертний висновок, запропонувати оздоровчі заходи.
3. Скласти графологічну схему джерел, збудників, шляхів передачі, наслідків внутрішньолікарняних інфекцій і заходів їх профілактики.
Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків
(заключний етап заняття – 15%)
Контрольні завдання
Задача 1. Хірург районної лікарні 80% робочого часу хірург знаходиться в позі стоячи, з них біля 40% у статичній фіксованій позі. Кожні 1,5-2 год. роботи і після кожної операції робить 10-15- хвилинні перерви. За даними місцевої санепідстанції температура в операційній влітку становить 24-25°С, взимку – 17-18°С, відносна вологість 55%, швидкість руху повітря 0,15 м/с. В повітрі операційної наприкінці операції вміст вуглекислого газу сягає 1,1%0, мікроорганізмів –1500 у м3, при застосуванні маскового наркозу виявляються закис азоту в концентрації 6-10 мг/м3 та фторотан -30 мг/м3. Загальна штучна освітленість операційної становить 300 лк, освітленість операційного поля – 3000 лк.
Визначити характер несприятливої дії режиму праці та відпочинку, умов праці на стан здоров’я хірурга і запропонувати оздоровчі заході. Дати гігієнічну оцінку елементів санітарного режиму лікарні, запропонувати оздоровчі заходи:
Задача 2. Приймальне відділення багатопрофільної міської лікарні складається з окремих відділень для прийому соматичних, інфекційних хворих, вагітних і дітей. Прийом і санітарна обробка вагітних в акушерське відділення здійснюється в один потік. Хворі з підозрою на особливо небезпечні інфекції госпіталізуються у бокси інфекційного відділення, минаючи приймальне відділення; санобробка цих хворих здійснюється в санвузлах боксів.
Задача 3. Усі приміщення лікарні обладнані централізованим водопостачанням і каналізуванням. Стічні води інфекційного відділення збираються в окремий нагромаджувач, звідки після механічного та біологічного очищення скидаються у міську каналізацію. Усі приміщення лікарні обладнані центральним водяним опаленням і припливно-витяжною вентиляцією з переважанням витяжки, зокрема в операційній, у якій припливне повітря очищається на бактерицидних фільтрах.
