Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
(міждисциплінарна інтеграція)
№ | Назви попередніх дисциплін | Отриманні навики |
Анатомія | Анатомічні особливості будови дихальної системи | |
Фізіологія | Фізіологічні особливості бронхіального дерева | |
Патофізіологія | Етіологія і патогенез захворювань органів дихання | |
Біохімія | Оцінити дані лабораторних методів обстеження при патології дихальної системи | |
Пропедевтика внутрішніх хвороб | Симптоматологія. Клінічні варіанти перебігу. Володіти методами обстеження хворого | |
Фармакологія | Принципи лікування, рецептура |
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
№ | Термін | Визначення |
1. | Астматичний статус | це важкий, що тривало не купіруються напад задухи у хворого на бронхіальну астму, резистентний до звичайної бронходілатуючої терапії, обумовлений розвинувшоюся відносною блокадою β2-рецепторів, з формуванням тотальної бронхіальної обструкції, розвитком легеневої гіпертензії і гострої дихальної недостатності |
ПОШвидиху | пікова об’ємна швидкість видиху | |
SatO2 | насичення крові киснем | |
РаСО2 | парціальний тиск вуглекислого газу в артеріальній крові. Рівень РаСО2 характеризує стан вентиляції у хворого. | |
РаО2 | парціальний тиск кисню в артеріальній крові |
4.2 Теоретичні питання до заняття
|
|
1. Етіологія і патогенез астматичного статусу
2. Класифікація астматичного статусу
3. Особливості клінічного перебігу.
4. Існуючі стандарти діагностики та лікування астматичного статусу
5. Тактика лікування в залежності від стадії астматичного статусу
6. Роль рентгенологічних, інструментальних та лабораторних методів дообстеження.
7. Показання для переводу у відділення інтенсивної терапії, штучної вентиляції легень.
8. Подальше ведення хворих.
4.3 Практичні завдання, які виконуються на занятті
1. цілеспрямовано зібрати скарги і анамнез у хворого;
2. провести обстеження, виявити і дати оцінку змінам в його стані;
3. сформулювати попередній діагноз
4. скласти план додаткових обстежень і оцінити його результати.
5. дати оцінку лабораторним і інструментальним методам дослідження.
6. скласти схему диференційованого діагнозу
7. сформулювати обґрунтований клінічний діагноз згідно вимогам сучасної класифікації
8. скласти план лікування в залежності від стадії.
9. призначити відновлювальне лікування на різних етапах реабілітації
10. визначити тактику вирішення питань медико-соціальної експертизи, працевлаштування, профілактики