Дисперсними системами є більшість продуктів, сировини, напівфабрикатів. Дисперсні системи класифікують за ступенем дисперсності:
1.грубодисперсні
2.мікрогетерогенні
3.колоїдні
Грубодисперсні системи – системи з частками, розмір яких перевищує 10-3 см.
Мікрогетерогенні – розмір часток лежить в межах від 10-5 до 10-3 см.
Гетерогенні – з частками з розміром 10-7-10-5 см. Їх відносять до ультрамікрогетерогенних систем і такі системи називаються колоїдними.
За агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища дисперсні системи класифікують на:
-тверді
-рідкі
-газоподібні
Їх позначають дробом, чисельник якого вказує на агрегатний стан дисперсної фази, а знаменник – на агрегатний стан дисперсійного середовища.
Дисперсні системи з частками колоїдних розмірів називають золями,
з газовим дисперсним середовищем – аерозолями, з рідким дисперсним середовищем – ліозолями.
Колоїдні системи створюються двома методами:
1. диспергуванням – подрібнення великих часток грубодисперсної системи.
2.конденсацією – з’єднання атомів, йонів, молекул у більш великі частки.
Диспергування використовується у консервній промисловості при гомогенізації плодово-ягідних пюре, при подрібнені зерна в борошно. Конденсація виникає в ректифікаційних апаратах.
До мікрогетерогенних систем відносять суспензії (Т/Р), емульсії (Р/Р), піни (Г/Р), аерозолі (Р/Г, Т/Г), порошки (Т/Г).
Суспензії – системи з твердою дисперсною фазою і рідким дисперсійним середовищем.
Емульсії – це система, яка складається з двох рідких фаз. Рідина, що роздроблена на крапельки називається дисперсною фазою, а рідина, що заповнює об’єм між крапельками – дисперсійним середовищем.
Залежно від концентрації дисперсної фази емульсії ділять на 3 групи:
1.розбавлені – з концентрацією дисперсної фази не більше 0,1% від об’єму
2.концентровані – 0,1%-74%
3.висококонцентровані – більше 74%
Аерозолі і порошки – дисперсні системи, дисперсійним середовищем яких є газ (повітря), а дисперсною фазою можуть бути тверді частки або краплі рідини.
Аерозолі за агрегатним станом дисперсної фази поділяються на 2 типи:
-якщо аерозолі з рідкою дисперсною фазою, тоїх називають туманом.
-якщо з твердою – пилом.
22. суспензії в харчових технологіях.
Суспензії – системи з тв. дисп. Фазою і рідким дисп.середовищем.до них відн:
Фр-овоч. Пасти, какао терте
В суспензіях можуть знах. в завислому стані нетрив. Час, осідаючи під дією сили тяжін.
В процесі агрегації в суспензії є силс тяжін. різної природи. Підвищення концентр.дис.фази до макс. Можливих висококонц.суспензій приводить до утворення
паст. За рахунок багаточисл. контактів між частинами в пастах може іти утворення простор. структур і спостеріг. явище тиксотропії.Суспензії мають ряд спільних власти-
востей з порошками. Вони подібні їм за дисперсністю.В харч. промисл. суспензії
утворюються при одержанні крохмалю, при осадженні осадів у вир-ві цукру, пива, вина.
23. Аерозолі та попрошки.
Аерозолі і порошки- це дисп. системи, дисп.середов.є газ, повітря, а дисп.фазою можуть
Бути тв. частинки або крапельки рідини. Аерозолі за агрег.станом дисп.фази поділяють на
2 види.Якщо аерозоль з рідкою дисп.фазою,то її наз. туманом.
Якщо з тв.дисп. фазою, то наз. димом і пилом.Аерозолі з тв.дисп.фазою, розмірами ч-к
в якій більше, ніж у димів наз. пилом. В ряді випадків у пром. вдаються до штучного одерж. аерозолів.Так для висуш.соків, пюре, молока їх розпорошують до дрібних
крапельок в сухому гарячому повіт. На протязі 15-20 с.