Особливості економічної стабілізації у Франції 1924-1939рр

З 1924 р. в економічне піднесення, що охопило майже всі галузі промисловості і тривало до кінця 1930 р. Вже в 1924 р. промисловість Франції перевищила довоєнний рівень виробництва. За темпами промислового розвитку у 1924—1930 рр. Франція перевищила Велику Британію, Італію і Німеччину, поступаючись лише США.

В структурі економіки відбулися зміни-значно зросла питома вага важкої промисловості, насамперед металургії і машинобудування. Особливо швидкими темпами розвивалися чорна металургія, машинобудівна, електротехнічна, автомобільна, авіаційна і хімічна промисловості.

За 1924—1930 рр. майже подвоївся видобуток залізної руди, виплавка чавуну і сталі. Прискорений розвиток французької економіки був, значною мірою, спричинений приєднанням Ельзасу і Лотарингії, надходженням німецьких репарацій.

Меншою мірою економічне піднесення 20-х рр. стосувалося легкої промисловості, особливо таких галузей, як текстильна і харчова, у яких в окремі роки спостерігався навіть спад виробництва.

Застій проявлявся у сповільненому розвитку французького с/г, яке лише в 1927 р. змогло досягнути довоєнного рівня виробництва. В ці роки відбувався посилений процес укрупнення фермерського землеволодіння за рахунок розорення середніх і дрібних с/г.

У 20-і рр. фінансове становище країни відзначалося стабільністю. У 1926 р. доходи держави вперше за повоєнні роки перевищили витрати. З 1926 р. по 1930 р. бюджет формувався без дефіциту

Франція перетво­рилася з аграрно-індустріальної в індустріально-аграрну країну. До 1931 р. міське населення вперше досягло 51 % і кількісно перевищило сільських жителів.

У період перебування при владі уряду II. Пенлеве були підписані в жовтні 1925 р. Локарнські угоди, які сприяли посиленню Німеччини на європейському конти­ненті. Рейнський гарантійний пакт про взаємну непорушність кордонів визнавав їх лише між Німеччиною, Францією і Бельгією.

Розв'язавши в 1925 р. дві колоніальні війни в Марокко і Сирії, уряд Лівого блоку ускладнив фінансове становище країни.

У липні 1926 р. сформувалася нова коаліція пар­тій"Національне єднання очолив Р. Пуанкаре. В основу своєї фінансової політики Р. Пуанкаре поклав пропозиції Комітету експертів промисловців, економістів, фінансистів. Уряд провів податкову реформу, суть якої становило підвищення непрямих податків. Запровадження державної монополії на продаж тютюнових виробів також сприяло збільшенню доходів. Уряд створив "Аморти­заційну касу" для погашення внутрішньої позики, кошти до якої надходили, головним чином, від продажу товарів державної монополії.

в 1926 р. вперше запроваджено допомогу безро­бітним. З 1928 р службовцям виплачувалися пенсії за віком, а також допомога хворим, інвалідам, вагітним жінкам.

В 1929 р., через хворобу Р. Пуанкаре, уряд на короткий період очолив А. Бріан, а пізніше- А. Тардьє.