13 вересня 1923 р. командувач військовим округом Каталонії генерал Мігель Прімо де Рівера (1870—1930) здійснив державний переворот. Військовий переворот охопив лише Каталонію та Араґон. У своєму маніфесті від 13 вересня "До країни, армії та іспанців" де Рівера зазначав, що переворот було здійснено для "порятунку країни", тобто виведення її зі стану "анархії" та "безладу". 15 вересня Прімо де Рівера прибув у Мадрид, і Альфонс ХШ доручив йому формування уряду. Прімо де Рівера негайно створив замість уряду Директорію (при владі до грудня 1925 р.) у складі військових (генералів та адміралів) на чолі з президентом. Прімо де Ріверою. Свою діяльність Директорія почала із запровадження воєнного стану, припинення дії конституції, розпуску Кортесів, ліквідації демократичних свобод, переходу влади на місцях від місцевих муніципалітетів до рук військових губернаторів. Усі рішення центральної влади візували дві особи: король та Прімо де Рівера. Декретом від 17 вересня 1923 р. оголошено про створення «соматен» — загальнонаціональних збройних формувань, що мали слугувати опорою новій владі. Усі політичні партії та профспілки були заборонені, за винятком тих, що обрали політику співпраці з режимом. В Іспанії встановився режим військово-монархічної диктатури під гаслом "відродження країни". Економічна політика, була спрямована на стимулювання національного виробництва, передусім важкої промисловості, вуглевидобувної галузі. Велику увагу приділено розвитку гідро електроенергетики та іригаційним спорудам, будівництву та транспорту. Створ. державні монополії, нац. концерни. У 1924 р. було створено Раду національної економіки для планування та координації економічного розвитку країни, в 1927 р. — Раду з регулювання промисловості. Це був крок до централізації управління економічним життям Іспанії. Фінансова політика базувалася на збільшенні податків. У с/г питання колонізації.
|
|
Ліквідація конституційних форм правління загострила політичне життя. У складних умовах опинився національно-визвольний рух Каталонії, Басконії. Почалися виступи інтелігенції на повалення існуючого режиму. Після кількох років боротьби, зрозумівши що армія і флот не підтримують його, Прімо де Рівера повернув повноваження королю і покинув країну.