Розділ III. Соціальне партнерство в організаціях

Див. C 69 Соціальне партнерство на ринку праці України/

Ю.Н. Миршавій, (керівник авторського колективу), С.В. Бакуменко, В.М.Данюк, О.С. Зінченко, А.М. Колот, Н.В. Мартиненко: Навчальний посібник. — К., 1998.—152с.

Головна мета посібника — дати читачеві у стислій формі уявлення про ринок праці та зайнятість населення, основні процеси, що здійснюються в цих сферах, зміст і систему соціального партнерства на ринку праці, роль профспілок і

організацій роботодавців.

Призначено для викладачів та студентів, які вивчають економіку, ринок праці, соціально-трудові відносини, полі­тологію та соціологію; посібник також може бути корисним фахівцям державної служби зайнятості, профспілковим працівникам різних рівнів, організаціям роботодавців.

ТАСІС (TACIS) — це програма, розроблена Європейським Союзом для Нових Незалежних Держав (колишніх республік Радянського Союзу за виключенням країн Балтії) та Монголії з метою сприяння розвитку гар­монійних та міцних зв'язків між Європейським Союзом та цими країнами-партнерами.

З листопада 1997 року в рамках Програми Тасіс-Демократія (TACIS Democracy) здійснюється Проект «Демократи­зація соціально-трудових відносин на основі соціального партнерства». Проект спрямований на встановлення конст­руктивних партнерських стосунків між найманими праців­никами, роботодавцями та державними органами, зокрема, в питаннях регулювання процесів на ринку праці.

Посібник «Соціальне партнерство на ринку праці України», що створений за організаційною та фінансовою підтримкою проекту, має ознайомити представників сторін соціального партнерства з принципами організації ринку праці та засобами, які дозволять партнерам впливати на ці процеси.

Окремі розділи і параграфи написали: Ю.М.Маршавін (вступ; розд. І; II, 2.1, 2.3; V, 5.1, 5.2, 5.5), С.В.Бакуменко (розд. II, 2.2.), В.М.Данюк (розд. III, 3.1, 3.3, 3.4), О.С.Зінченко (розд. III, 3.2; V, 5.3, 5.4), А.М.Колот (розд. IV). Додатки підготувала Н.В. Мартиненко.

В організаційному плані ринок праці не є якоюсь надуманою абстракцією. Це цілком реальне явище, а найважливішими його осередками, центрами соціально-трудових відносин є організації як соціальні інститути — спільноти людей (працівників), що добровільно об'єднуються для спільних економічних інтересів.

Саме в організаціях найвиразніше проявляються інтереси роботодавців і найманих працівників, які не завжди збігаються. Трудові конфлікти і страйки зароджуються в конкретних організаціях, а вже згодом поширюються на певні території або галузі виробництва. Тому соціальне партнерство в організаціях як форма і засіб запобігання руйнівним трудовим конфліктам і страйкам через пошук компромісів між інтересами роботодавців і найманого персоналу, шляхом взаємних поступок і зобов'язань є гарантом соціального спокою у суспільстві, передумовою продуктивної діяльності трудових колективів.

У цьому розділі висвітлюються такі важливі питання:

• організація. Ті місце в системі суспільного виробництва і соціально-трудових відносин;

• колективний договір, його призначення і зміст;

• порядок підготовки й укладання колективного договору;

• контроль за виконанням колективного договору.