Порівняльні можливості різних видів контролю

Важливим аспектом організації контрольно-аналітичної діяльності є визначення і вибір методів дослідження. За визначенням Ю. К. Бабанського, “методи педагогічних досліджень — це визначення сукупності прийомів та операцій, що спрямовані на вивчення педагогічних явищ і вирішення наукових проблем навчально-виховного характеру ”.

Сучасна педагогічна наука тлумачить це поняття як сукупність способів і прийомів пізнання об’єктивних закономірностей навчання, виховання та розвитку. Ю. К. Бабанський розробив певну класифікацію методів дослідження за цілями дослідження, за джерелами накопичення інформації, за логікою розвитку дослідження, за способом і аналізом даних дослідження, за формами причинності.

Відповідно до класифікатора можна виокремити такі методи:

• педагогічного експерименту;
• теоретичного пошуку;
• спостереження;
• опитування;
• бесіди;
• анкетування;
• інтерв’ювання;
• аналізу документів;
• аналізу досвіду роботи вчителя;
• вивчення продуктів творчості;
• вивчення стану проблем;
• експериментального пошуку нових вирішень проблеми;
• побудови нових теоретичних концепцій;
• якісного аналізу;
• кількісної обробки результатів дослідження;
• детерміновності;
• ймовірнісні методи.

Інший підхід до класифікації методів дослідження пропонує О. М. Новіков. Методи дослідження він поділяє на дві групи: емпіричні (емпіричний — дослівно — сприйманий органами чуття) і теоретичні:

• вивчення літератури, документів і результатів діяльності;
• педагогічне спостереження;
• опитування (усне): бесіда, інтерв’ю;
• опитування (письмове): анкетування;
• методи рейтингу, експертних оцінок та самооцінки;
• метод вивчення продуктів творчості;
• тестування;
• обстеження;
• моніторинг;
• вивчення і узагальнення прогресивного педагогічного досвіду;
• дослідна робота;
• педагогічний експеримент;
• теоретичний аналіз і синтез;
• абстрагування і конкретизація;
• аналогія;
• моделювання.

Загвязинський В. І. виокремлює теоретичні методи дослідження: теоретичний аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, аналогія, моделювання.

Як вже було відзначено, задача керівника полягає в тому, щоб не формально застосувати весь набір відомих методів, а визначити свій оптимальний комплекс методів для кожного етапу контролю й аналізу. При цьому необхідно керуватися наступними вимогами:

• застосовувати таке сполучення методів, яке дозволяє отримати різнобічні відомості про розвиток особистості, колективу або іншого об’єкта виховання чи навчання;
• методи, що застосовуються, повинні забезпечити одночасне вивчення діяльності, спілкування та поінформованості особистості;
• методи повинні віддзеркалювати динаміку розвитку певних якостей як у віковому плані, так і протягом певного проміжку часу;
• важливо застосовувати такі методи, які дозволяють отримати відомості про учня з можливо більшого числа джерел, від найбільш компетентних осіб, що знаходяться з ним у постійному спілкуванні беруть участь у спільній діяльності;
• методи повинні дозволяти аналізувати не тільки хід процесу, його результати, а й умови, за якими він функціонує.