Внутрішньошкільний контроль здійснюється в декілька етапів:
- мобілізаційний етап, який вимагає чіткого визначення цілей і об’єктів контролю, своєчасне ознайомлення педагогів з задачами контролю, способами його здійснення, визначення параметрів, якими важливо керуватися у процесі контролю;
- експериментальний етап, який передбачає включення вчителів у різноманітні види творчої діяльності за заданою програмою;
- підсумковий етап, який передбачає аналіз попередньо отриманої інформації, корекцію педагогічної діяльності;
- екстраполяційний етап, який передбачає включення додаткової інформації в експериментальну програму, спрямованість педагогів на її осмислення, забезпечення взаємозв’язку керівництва у процесі прогнозування пошуку [39].
Інші автори додержуються такої технології контролю:
· визначення стандартів;
· розробка показників, критеріїв виконання стандартів;
· визначення масштабу можливих відхилень;
· оцінка результату, процесу, умов;
· співставлення досягнутого з стандартами;
|
|
· оцінка співставлення (за відхиленнями);
· розробка рекомендацій щодо регулювання.
Можна запропонувати і такі етапи контролю:
· підготовчий (вивчення інформації, складання пам’яток, алгоритмів, вивчення змісту питань, які контролюються, попередні співбесіди);
· активних дій (виконання складеного плану контролю);
· педагогічний аналіз результатів (порівняння, аналіз, виявлення тенденцій, причин успіху або відхилень від норми);
· оформлення результатів (написання довідок, складання схем, видання наказів);
· обговорення результатів контролю в педагогічному колективі, регулювання та корекція НВП за результатами контролю.
При розробці рекомендацій слід мати на увазі, що вони можуть бути такими:
· нічого не змінювати;
· зменшити відхилення від стандартів;
· передивитися стандарти або показники;
· повторити контрольні виміри.
В процесі контролю слід враховувати, що людина схильна видавати бажане за дійсне; що розвивається те, що оцінюється, бо люди схильні орієнтувати свою поведінку на контроль. Необхідно встановлювати стандарти, які схвалені колективом (або хоча б прийняті як можливі чи необхідні). В процесі контролю обов’язкове двостороннє спілкування. Бажано нагороджувати за досягнуті результати.
Як відомо, існують два види внутрішньошкільного контролю: руйнівний і неруйнівний (творчий). Слід здійснювати творчий контроль, який передбачає використання психологічно і педагогічно вивірених процедур, погоджених з можливостями конкретного педагогічного колективу. Цей вид контролю передбачає системну діагностику педагогічної діяльності, здійснення аналізу з метою визначення утруднень і формування педагога − творчу особистість.
Таким чином, контроль як функція управління є необхідним, притаманним всім іншим функціям керівника, повинен бути спрямованим на самоконтроль, на результат, в основному бути діагностичним. В такому разі контроль дійсно буде забезпечувати досягнення організацією своєї мети оптимальним чином.