Відповідальність гаранта

Як уже зазначалося, обов’язок гаранта перед бенефіціаром обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У тому ж разі, якщо добровільне виконання гарантом взятого на себе обов'язку відповідати перед бенефіціаром за порушення принципалом зобов'язання не відбудеться, бенефіціар має право заявити позов про стягнення грошової суми з гаранта відповідно до умов гарантії у межах загального строку позовної давності. Поряд із цим бенефіціар має право вимагати від гаранта відшкодування збитків та сплати процентів річних з простроченої суми. Тобто чинне законодавство розмежовує відповідальність гаранта як поручителя за основним зобов’язанням і відповідальність гаранта за невиконання чи неналежне виконання свого обов'язку, що полягає у сплаті грошової суми, передбаченої договором гарантії. В останньому разі відповідальність гаранта, який прострочив належну сплату грошової суми за договором гарантії, нічим не відрізняється від відповідальності боржника за класичним грошовим зобов’язанням.

Бенефіціар зобов’язаний:

· вимогу про сплату грошової сумивідповідно до виданої гарантії пред’являти гаранту у письмовій формі;

· до вимоги про сплату грошової сумивідповідно до виданої гарантії додавати документи, вказані в гарантії;

· у вимозі або у доданих до неї документах про сплату грошової сумивідповідно до виданої гарантіївказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов’язання, забезпеченого гарантією;

· пред’явити вимогу до гаранта у межах строку,встановленого у гарантії, на який її видано.

Бенефіціару забороняється:

· передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Бенефіціар має право:

· вимагати від гаранта сплати грошової суми за гарантією у разі невиконання основного зобов’язання принципалом;

· подавати до суду позов про стягнення з гаранта основного боргу (грошової суми, передбаченої гарантією), завданих збитків та процентів річних з простроченої суми у випадку, коли гарант не виконає свого зобов’язання за гарантією добровільно.

Підстави для припинення гарантії

Підстави для припинення гарантії передбачені в ст. 568 ЦК, згідно з якою зобов’язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

· сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

· закінчення строку дії гарантії;

· відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов’язків за гарантією.

Всі підстави для припинення гарантії пов’язані або з належним виконанням гарантом свого обов’язку, передбаченого гарантією (п. 1, 2 ч.1 ст. 568 ЦК), або з односторонньою відмовою бенефіціара від своїх прав за гарантією (п. 3 ч. 1 ст. 568 ЦК). Аналізуючи зміст цієї статті, можна стверджувати, що згідно з наведеними підставами припиняються відносини між бенефіціаром та гарантом, тоді як між принципалом і гарантом ці відносини ще деякий час зберігаються, хоча б до моменту, доки принципал не оплатить послуги гаранта (за умови, що це передбачено в гарантії).

Види гарантій

Національне законодавство передбачає такі форми гарантії:

· відклична – гарантія, умови якої можуть бути в будь-який час змінені і вона може бути відкликана банком-гарантом за заявою принципала без попереднього повідомлення бенефіціара;

· безвідклична – гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; якщо в гарантії немає прямого застереження про її відкличність, вона є безвідкличною (ч, 3 ст. 561 ЦК України);

· умовна – гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару на підставі вимоги бенефіціара та в разі виконання ним відповідних умов або подання документів, зазначених у гарантії;

· безумовна – гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Також банк-гарант може надавати такі види гарантій:

· Гарантія платежу – письмове зобов'язання гаранта, яке видається за наказом покупця на користь продавця, сплатити останньому визначену суму у випадку невиконання покупцем своїх обов'язків по сплаті за поставлений товар.

· Гарантія виконання зобов'язання – письмове зобов'язання банку, яке видане за наказом продавця товарів або послуг або іншої уповноваженої особи на користь покупця або замовника, сплатити останньому визначену суму у випадку невиконання першим визначених зобов'язань за відповідним договором (додаток 3.2.).

· Тендерна гарантія – письмове зобов'язання гаранта, яке видане за наказом сторони, що бере участь у тендері, на користь сторони, яка є організатором тендеру, сплатити останній визначену суму за порушення учасником тендера вимог тендеру, контракту в частині відмови від його реалізації після того, як він став переможцем тендеру (додаток 3.3).

· Гарантія авансового платежу – письмове зобов'язання банку, яке видане за наказом продавця, що отримує аванс від покупця, сплатити покупцю визначену суму грошових коштів (яка не перевищує суму авансу) у випадку невиконання продавцем своїх обов'язків з постачання.

· Гарантія повернення кредиту – письмове зобов'язання банку, яке видане за наказом позичальника на користь кредитора, сплатити останньому суму основного боргу та/або процентів за кредитом у випадку невиконання позивачем своїх обов'язків за кредитним договором по відношенню до погашення боргу та/або процентів.

Особа що має намір отриматити банківську гарантію подає заявку згідно зразку наведеного в додатку 4.4.