Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання

Правовий статус завдатку як способу забезпечення виконання зобов’язання регламентується параграфом 5 гл. 49 ЦК.

Відповідно до ст. ч.1 ст. 570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Ознаки завдатку:

● завдатком можуть забезпечуватися тільки зобов'язання, що виникають з договорів;

● завдатком може бути забезпечене тільки виконання грошового зобов'язання;

● в ролі завдатку можуть виступати як грошові засоби, так і рухоме майно;

● нерухоме майно виступати в ролі завдатку не може;

● угода про завдаток укладається у письмовій формі;

● порушення письмової форми укладання угоди про завдаток передбачає визнання цієї угоди нікчемною. У тому разі, якщо відповідна грошова сума передається без фіксації цієї угоди письмово, то вона вважається авансом, який виконує лише доказову та платіжну функцію і ніяким чином не забезпечує виконання зобов’язання. Відсутність забезпечувальної функції авансу пояснюється тим, що сторона, яка його видала, має право вимагати повернення авансу у всіх випадках невиконання договору, а сторона, яка отримала аванс, ні за яких умов не може бути зобов'язана до його повернення у більшому розмірі. Отже, щоб сплачена сума вважалася завдатком і виконувала забезпечувальну функцію, це треба прямо зазначати у письмові формі;

● угода про завдаток вважається укладеною лише після фактичної передачі предмета завдатку контрагенту;

● якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

● якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

● сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором;

● у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

● виконує ряд функцій:

Ø платіжна функція полягає в тому, що завдаток видається в рахунок належних платежів і являє собою часткове виконання зобов’язання боржником. Наприклад, якщо покупець під час купівлі трактора вартістю 500 000 грн передав продавцю 125 000 грн завдатку, то йому належить доплатити в майбутньому ще 375 000 грн;

Ø доказова функція полягає в тому, що підтверджує факт укладення договору (факт виникнення договірного зобов'язання), адже завдаток передається боржником кредитору після підписання відповідної угоди;

Ø забезпечувальна функція полягає в тому, що безпосередньо гарантує виконання сторонами взятих на себе зобов’язань. Якщо сторона, яка передає завдаток, ухиляється від виконання договору, вона втрачає завдаток, а в разі порушення зобов'язання стороною, яка отримала завдаток, остання зобов'язана повернути його другій стороні в подвійному розмірі;