Плутарх про герусію в Спарті

Геронтів Лікург призначив спочатку, як кажуть, з осіб, що брали участь в його задумі. Пізніше він встановив порядок, щоб на місце померло­го призначали з людей старших від 60 років, хто буде визнаний найкращим доблестю. І це здавалось найвеличнішим і найбільш гідним змаганням серед людей. Треба було бути визнаним на суді не найбистрішим серед бистрих і не найсильнішим серед сильних, але найкращим і найрозсудливішим серед добрих і розсудливих, щоб потім все життя володіти, як переможною наго­родою, всією, так би мовити, силою в державі, маючи владу карати смертю і позбавляти громадянської честі і взагалі вирішувати найважливіші справи. А робився добір так: коли збирались народні збори, обраних для винесення судження людей замикали в приміщенні, що було поблизу, так що вони не бачили того, що діялось, і самі були сховані, а тільки чули крики учасників народних зборів. Річ в тому, що як усіх взагалі, так і тих, що змагалися на. виборах в герусію, вони обирали по крику, причому кандидатів вводили на_і збори не всіх відразу, а за жеребом одного за другим, і проходили вони пе­ред зборами мовчки. Замкнуті, маючи дощечки для письма, відмічали на₍них за кожним силу крику не знаючи, до кого це стосується, а знаючи тіль-! ки, що це перший, другий, третій або будь-який по черзі з тих, кого прово- _

60

дять. При появі кого було криків більше і вони лунали найголосніше, того і оголошували обраним.

Хрестоматія з історії стародавнього світу / За ред. академіка В. В. Струве. — Том II. — К., 1954. — С 89.