Порядок розробки виробничої програми

Виробнича програма – це система планових показників виробництва за обсягом, асортиментом та якістю продукції. Виробнича програма визначає обсяг випуску продукції номенклатури та асортимент продукції кількісні та якісні показники виробництва обсяги робіт промислового характеру які заплановані до виконання на підприємстві обсяги реалізованої продукції протягом планового періоду.

Виробнича програма є одним з основних планів господарсько-фінансового розвитку підприємства у зв’язку з тим що в ній формується основні показники його діяльності які визначають рівень конкурентоспроможності підприємства на ринку. Виробнича програма складається з таких розділів. 1. Планове завдання по обсягу номенклатури й асортименту продукції що випускається. 2. Планове завдання по якості продукції що випускається. 3. План по спеціалізації та кооперуванню виробництва. 4. План реалізації. 5. План введення у виробництво нової продукції, виробів.

Інформаційною базою розробки виробничої програми підприємства є: 1. Прийняті підприємством держзамовлення на виробництво продукції в розрізі номенклатури асортиментом. 2. Укладені підприємством довгострокові контакти зі споживаннями продукції. 3. Портфель замовлень що його має віділ збуту підприємства. 4. Розрахункові виробничі потужності підприємства та заплановані заходи з підвищенням ефективності їхнього використання. 5. Намічені до реалізації інвестиційні проекти щодо розширення матеріально-технічної бази підприємства.6. дані про можливості задовольнити потребу підприємства у додаткових обсягів сировини. Матеріалів робочої сили палива електроенергії можливості залучити робітників і спеціалістів відповідно рівня. 7. Прогрозна собівартість продукції її прибутковість обсяги реалізації.

 

Можливі причини та механізм ліквідації підприємства. Банкрутство підприємства.

Банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства(організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов'язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.

Закон України «Про банкрутство» під банкрутством розуміє зв'язану з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов'язання перед бюджетом. Одна з перших ознак руху до банкрутства - спад прибутковості фірми нижче за вартість її капіталу.

Ціна фірми - це приведені до теперішнього часу потоки виплат кредиторам та акціонерам.

Причини банкрутства підприємств(організацій) можуть бути:

1). Зовнішні, які практично дуже важко (іноді неможливо) врахувати:

а) Політичні;

б) Соціально економічні;

в)Науково-технічні;

г) Зовнішньоекономічні.

2). Внутрішні, що безпосередньо залежать від форм, методів, та організацій роботи на самому підприємстві.

а)Брак стратегічного плану розвитку;

б)Низька якість менеджменту;

в)Недосконалість механізму ціноутворення;

г)3більшення дебіторської та кредитної заборгованості;

д)Утримання зайвих робочих місць;

е)Технологічна неузгодженість процесу виробництва;

є)Брак довготермінового інвестування;

ж)Дефіцит власних оборотних коштів;

з) Нераціональна організаційна структура.

Сутність можливих симптомів банкрутства підприємств:

I. Банкрутство – симптоми – тотальна заборгованість - повна неплатоспроможність:

1.Зменшення обсягів реалізації продукції.

2.Спад попиту на продукцію. 3.Зниження прибуткованості виробництва. 4.Утрата клієнтів та покупців. 5. Збільшення обсягу неліквідних оборотних коштів. 6.Неритмічність виробництва. 7.Низький рівень використання виробничого потенціалу. 8.Збільшення витрат на виробництво та реалізацію продукції.

9.Зниження рівня продуктивності праці.

10.Скорочення кількості робочих місць.

факту банкрутства боржника:

1.Підтвердження факту безспірності вимог кредитора, який ініціює порушення справи про банкрутство.2.Визначення майнових актів боржника.3.Виявлення всіх можливих кредиторів.4.Обґрунтування можливого плану реструктуризації або санації.

5.Реструктуризація (санація), якщо така можлива.6.Визначення боржника банкрутом, якщо реструктуризація (санація) є з тих чи тих причин неможливою.Заяву про банкрутство можуть подати кредитори (крім кредиторів, майнові вимоги яких повністю забезпечено заставою), органи державної податкової служби, органи державної контрольно-ревізійної служби, сам боржник.

Письмова заява кредитора (боржника,органів податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби)

до арбітражного суду і є підставою для порушення справи про банкрутство.

Білет №8

Форми оплати праці.

На основі тарифної системи п-ва можна використовувати 2 форми оплати праці: відрядну і погодинну.1)за відрядної форми оплати праці – величина заробітку працівника визначається к-тю продукції виготовленої за певний проміжок часу(місяць), та відрядною розцінкою.- за прямої відрядної форми оплати праці заробіток працівника визначається к-тю виробленої ним продукції та відповідної відрядної розцінки.- за відрядно-преміальною системою форми оплати праці робітнику, крім заробітку прямими відрядними розцінками, або з/п виплачується премія за виконання та перевиконання встановлених кількісних та якісних показників роботи.- за відрядно-прогресивною системою продукція, виготовлена робітником у межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, а понад цю норму – за підвищеними.- за непрямої відрядної системи оплати праці заробіток робітника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці інших робітників, яких він обслуговує- акордна система оплати праці – полягає у тому, що працівнику, або групі працівників розцінки встановлюється не за виготовлення окремих одиниць продукції або виконання окремих операцій, а за весь комплекс робіт із встановленням кінцевого терміну його виконання.2) погодинна форма оплати праці – передбачає залежність з/п працівника від установленої тарифної ставки за одиницю часу роботи і тривалості відпрацьованого ним часу в розрахунковому періоді- пряма погодинна форма оплати праці – передбачає нарахування грошової винагороди працівнику за фактично відпрацьованим ним часом та його тарифною ставкою- за погодинно-преміальною системою з/п робітника складається з тарифного заробітку та суми преміальних доплат