2020-04-20
148
Перед проведенням аудиту аудитор та клієнт підписують договір на проведення аудиту. Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки, він документально стверджує, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе зобов’язань, умов їх виконання та прийнятого ступеня відповідальності, необхідно максимально зрозуміло обумовлювати в договорі всі ключові аспекти взаємовідносин, які можуть виникати в процесі аудиторської перевірки.
Детальна структура договору може бути різною, проте його форма повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. Доцільно враховувати в договорі певну специфіку аудиту в Україні, на яку сторони часто не звертають уваги. Так, у договорі на аудит бажано передбачити право аудитора відмовити у видачі аудиторського висновку, визначити строки надання клієнтом документів, необхідних для проведення перевірки, тощо. У договорі можна передбачити авансування клієнтом послуг аудиторської фірми. Доцільним для аудитора буде внесення до договору пункту, що зобов’язує клієнта надавати допомогу аудитору в процесі перевірки (виділення працівників для надання допомоги при проведенні інвентаризації, надання аудиторові транспорту і готелю у разі необхідності відрядження тощо). Аудиторські фірми іноді вносять у договір пункти про надання клієнту додаткових конкретних послуг, а також пункти про оплату фактично виконаної роботи аудитора у випадку одностороннього розірвання договору клієнтом.
Структура договору має містити в собі наступну інформацію:
Розділ «Предмет договору» повинен містити назву аудиторської послуги («проведення аудиту» або «аудиторська перевірка»), мету аудиту і характеристику масштабу аудиту.
Розділ «Зобов’язання сторін» повинен містити перелік та характеристику зобов’язань, які бере на себе кожна зі сторін.
Розділ «Порядок здавання та приймання робіт» повинен містити перелік, характеристики та послідовність процедур, які виконуються сторонами при передачі результатів роботи, а також умови та порядок оформлення відмови замовника від приймання виконаної роботи.
Розділ «Термін виконання робіт» має бути вказана тривалість виконання роботи, дати її початку і закінчення, а також терміни надання результатів виконаної роботи.
Розділ «Вартість робіт та порядок розрахунків» містить відомості про розмір і порядок оплати виконаних робіт.
Розділ «Відповідальність сторін» містить умови відповідальності кожної сторони (які саме випадки тягнуть настання відповідальності і в якому вигляді передбачена відповідальність). У договорі на проведення аудиту виділяються відповідальність аудитора і відповідальність клієнта. Під відповідальністю аудитора маються на увазі моральні й матеріальні зобов’язання аудитора перед клієнтом у відповідності з чинним законодавством та договором сторін. Аудитор несе відповідальність за свій висновок про повноту його зобов’язання надавати повну інформацію для аудиторської перевірки, складати фінансову звітність, що відповідає чинному законодавству і нормативним документам, та використовувати аудиторський висновок за призначенням. Доцільно також обумовити аспекти, за які не несе відповідальності та чи інша сторона. У цьому розділі обумовлюється відповідальність за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором.У даному розділі також повинен вказуватися термін дії відповідальності.
Розділ «Термін дії договору» містить дати початку та закінчення дії договору.
У розділі «Реквізити сторін» вказуються юридичні адреси та платіжні реквізити кожної сторони.
Розділ «Особливі умови» містить положення, які сторони вважають за необхідне обумовити, та які не знайшли відображення у попередніх розділах договору (Дод.1)
Далі йде ознайомлення з підприємством, збір інформації та огляд фінансової звітності. Підприємство Телекомпанія «Мережа кабельного телебачення «Діалог» є провайдером програмної послуги, тобто це є кабельний оператор що у своїй кабельній мережі ретранслює телевізійні канали на території смт Комсомольське Харківської області. На підставі наказу функції генерального директора та головного бухгалтера виконує генеральний директор телекомпанії.
Телекомпанія при ведені фінансово господарської діяльності використовує наступний план рахунків, затверджений керівником підприємства (Дод.2)
Даний план рахунків телекомпанія застосовує на протязі останніх трьох років без змін.
Стосовно наказу про облікову політику на даному підприємстві можна зробити декілька зупинок на основних моментах які регламентують саме діяльності даного підприємства:
1. Тривалість нормального операційного циклу виконання робіт, надання послуг - 1 місяць.
2. Нормальна виробнича потужність виконаних робіт, наданих послуг - обслуговування більше 5 тисяч абонентів.
. Основні засоби, нематеріальні активи. Одиницею обліку вважати окремий об’єкт основних засобів, нематеріальних активів.
. Амортизація основних засобів здійснюється за методом строку корисного використання (підприємство може застосовувати даний метод, так як є малим суб’єктом підприємницької діяльності, знаходиться на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок - 10%), що не передбачає ведення податкового обліку і нарахування амортизації за податковим методом).
. Бухгалтерський облік ведеться відповідно Плану рахунків та розробленого на підприємстві робочого плану рахунків.
. Облік витрат підприємства ведеться на рахунках класу 9 «Витрати підприємства» з використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами».
. Бухгалтерський облік ведеться в наступних облікових регістрах:
- облік господарських операцій ведеться в Головній книгі;
- відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за типовою формою № В-1;
відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товарів за типовою формою № В-2;
відомість обліку заробітної плати за типовою формою № В-8;
відомість обліку грошових коштів та фондів - форма № В-4;
відомість обліку витрат та інших операцій - форма В-5;
відомість обліку розрахунків з постачальниками - форма № В-7;
відомість (шахова) - форма № В-9.
Фінансову звітність ТК «МКТ «Діалог»и подає щоквартально
до органу статистики, та один раз на рік, тобто річний звіт, до
Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення.
На даному підприємстві фінансова звітність складається з фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (Ф1-м) та звіту про фінансові результати (Ф2-м). Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначається положенням (стандартом) 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».
Призначення основних компонентів фінансової розглянемо в таблиці.
Таблиця 2.1
| Компоненти фінансової звітності | Зміст | Використання інформації |
| Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва | Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу | Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства; Прогнозування майбутніх потреб у позиках; Оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство, ймовірно, контролюватиме в майбутньому |
| Звіт про фінансові результати | Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період | Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства; структури доходів і витрат |
Процес підготовки до складання та безпосереднього складання фінансових звітів може бути поділений на кілька етапів. Зміст деяких з них залежить від особливостей організації облікового процесу на підприємстві, зокрема класами рахунків для обліку витрат, формою обліку тощо. Проте основними для всіх підприємств є:
• закриття рахунків доходів і витрат;
• визначення чистого фінансового результату звітного періоду;
• інвентаризація залишків на рахунках активів та зобов'язань;
• внесення коригувань за наслідками інвентаризації (у разі виявлення відхилень даних обліку від даних інвентаризації);
• складання Звіту про фінансові результати. Балансу та інших форм фінансової звітності;
При проведенні інвентаризації та регулюванні її результатів слід керуватися Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94р. № 69, змінами і доповненнями.
На підприємстві за наказом керівника створюється інвентаризаційна комісія яка оформляє результати своєї роботи в інвентаризаційних відомостях, актах інвентаризації та протоколах засідань.
Інвентаризації підлягають усі активи та зобов'язання підприємства, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилася раніше 1 жовтня звітного року. Підприємство повинне також провести інвентаризацію майна і матеріальних цінностей, які йому не належать і облічуються на позабалансових рахунках.
Аудиторська перевірка проводиться у відповідній послідовності. Кожен аудитор самостійно обирає послідовність своїх дій, виходячи з особливостей діяльності клієнта й умов укладеного договору. Після вивчення установчих документів та інших загальних документів аудитор переходить до вивчення звітності підприємства.
Перевірка фінансової звітності проводиться в такій послідовності:
формальна перевірка;
аналітична перевірка;
перевірка по суті та рахункова перевірка показників звітності.
Формальна перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів звітності та виявленні наявності самостійних змін у встановлених формах звітності, необумовлених виправлень, підчисток, наявності підписів.
Таким чином, при формальній перевірці фінансової звітності ТК «МКТ «Діалог» за 2008 рік можна зробити наступні висновки: вид діяльності підприємства «Діяльність у сфері телебачення та радіомовлення» відповідає основному виду діяльності зазначеному у Статуті телекомпанії. Діяльність ТК «МКТ «Діалог» підпадає під необхідність ліцензування, телекомпанія має Ліцензію провайдера програмної послуги, яка видана Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення, також телекомпанія має Ліцензію на надання послуг з обслуговування телемереж, яка видана Національною комісією з питань регулювання зв’язку України.
Аналітична перевірка показників звітності - це перевірка показників звітності за допомогою вивчення вірогідних залежностей між показниками з метою виявлення суттєвих відхилень, вивчення яких за допомогою глибинних та наскрізних тестів дає змогу встановити факти помилок та порушень, що призводять до перекручення звітності.
На даному прикладі ми можемо сказати, що заявлений в балансі статутний капітал відповідає статутному капіталу зазначеному у змінах до Статуту.
Для загальної характеристики підприємства слід провести фінансовий аналіз його показників, вивчити їх у динаміці, порівняти із середніми показниками в галузі. Основні показники, які незалежно від мети аудиту повинні вивчатися аудитором: показники платоспроможності, фінансової стійкості, автономії, маневреності оборотних засобів, фінансування, кредитоспроможності, ліквідності тощо. З метою проведення такого аналізу рекомендується складання порівняльного аналітичного балансу, до якого входять основні агреговані показники бухгалтерського балансу.
Порівняльний аналітичний баланс дає змогу спростити роботу з проведення аналізу основних фінансових показників підприємства.
Так на прикладі ТК «МКТ «Діалог» проведемо аналіз основних показників підприємства (Дод.3).
Таблиця 2.2 Порівняльний аналітичний баланс (тис грн.)
| Показник балансу | Абсолютні величини | Питома вага | Зміни | |||||
| на початок періоду, | на кінець періоду | на початок періоду, % | на кінець періоду, % | в абсолютних величинах | у питомій вазі | у % до величини на початок періоду | у % до зміни підсумку балансу | |
| АКТИВ | ||||||||
| 1. Необоротні активи | 9,6 | 7,4 | 66 | 18 | -2,2 | -48 | -0,23 | -0,09 |
| 2. Оборотні активи, в т. числі: | 5,0 | 33,2 | 34 | 82 | 28,2 | 48 | 5,6 | 1,08 |
| а) дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом | 4,6 | 5,3 | 32 | 13 | 0,7 | -19 | 0,2 | 0,03 |
| б) грош. кошти та їх еквіваленти | 0,4 | 27,9 | 2 | 69 | 27,5 | 66 | 69 | 1,06 |
| БАЛАНС | 14,6 | 40,6 | 100 | 100 | 26 | х | 1,78 | х |
| ПАСИВ | ||||||||
| 1. Власний капітал | -3,4 | 27,7 | -23 | 68 | 31,1 | 91 | -9,1 | 1,2 |
| 4.Поточні зобов’язання | 18,0 | 12,9 | 123 | 32 | -5,1 | -91 | -0,3 | -0,2 |
| БАЛАНС | 14,6 | 40,6 | 100 | 100 | 26 | х | 1,78 | х |
Отримані в гр. 8 і 9 табл..2.2 показники структурних змін дають можливість виявити, що активи підприємства зменшилися за рахунок необоротних активів і збільшилися за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості.
Далі розрахуємо коефіцієнт фінансової автономії (незалежності).
Коефіцієнт характеризує долю власних коштів підприємства (власного капіталу) в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність, розрахунок коефіцієнта фінансової стійкості визначаємо за наступною формулою:
K авт = 
(2.1)
На початок звітного року: (-3,4)/14,6 = -0,2;
На кінець звітного року: 27,7/40,6 = 0,9.
Чим вищий значення даного коефіцієнта, тим фінансова стійкість підприємства більша, стабільніша і більш незалежна від зовнішніх кредитів підприємства. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, а саме таку картину ми спостерігаємо на підприємстві на початок звітного року, коли власних джерел фінансування не було на підприємстві. Але вже на кінець звітного періоду цей коефіцієнт сягає 0,9 що значно перевищує критичне значення коефіцієнту автономії (0,5).
Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії являється коефіцієнт фінансової залежності. Відношення даних коефіцієнтів дорівнює 1.Коефіцієнт фінансової залежності розраховується за наступною формулою:
K авт = 
(2.2)
На початок звітного року: 14,6/(-3,4) = -4,3;
На кінець звітного року: 40,6/27,7 = 1,5.
На початку року дане значення коефіцієнта було критичним, але на протязі року підприємство уже майже повністю дійшло до самофінансування.
Коефіцієнт фінансового риску. Даний коефіцієнт показує співвідношення залучених коштів та власного капіталу. Розрахунок даного показника визначається за наступною формулою:
K авт = 
(2.3)
На початок звітного року: 18,0/(-3,4) = -5,3;
На кінець звітного року: 12,9/27,7 = 0,5.
Даний коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має доволі просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Ріст показника в динаміці показує про підсилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про зменшення фінансової стійкості, і навпаки. На початок періоду значення цього коефіцієнту було біль ніж критичним, а на кінець звітного року підприємство достигло оптимального значення даного коефіцієнта - 0,5.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Цей показник показує, яка доля власного оборотного капіталу знаходиться в обігу, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення власного оборотного капіталу до власних джерел фінансування. Значення величини власного капіталу можна получити безпосередньо з пасиву балансу, що ж стосується такого розповсюдженого абсолютного показника, як величина власних оборотних коштів, то його розрахунок потребує коментарів. Даний показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка являється джерелом покриття його поточних активів. Даний показник можна розрахувати двома способами:
1) від суми власного капіталу відняти вартість необоротних активів:
К с. об = стр. 380 Ф1м - стр. 080 Ф1м
від суми оборотних активів відняти суму позикового капіталу:
К с. об = стр. 260 Ф1м - стр. 630 Ф1м
Таким чином, формула розрахунку коефіцієнта маневреності отримає наступний вигляд:
K ман = 
= 
(2.4)
На початок звітного року: (-3,4) - 9,6 / (-3,4) = 3,8
На кінець звітного року: 27,7 - 7,4 / 27,7 = 0,7
Даний показник може значно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства. Нормальною є ситуація, при якій коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. Різкий зріст даного коефіцієнту може говорити про нормальну діяльність підприємства. Пов’язано це з тим, що збільшення даного показника можливе або при збільшенню власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. В зв’язку з цим різке збільшення даного показника, автоматично викличе зменшення других показників, наприклад коефіцієнта фінансової автономії, що приведе в посилену залежність підприємства від кредиторів. Для визначення значення коефіцієнта маневреності необхідно зрівняти даний показник по конкретному підприємству із середнім показником по галузі або у конкурентів.
Табл. 2.3 Аналіз показників ліквідності ТК «МКТ «Діалог»
| Показники | На початок звітного року | На кінець звітного періоду |
| Грошові кошти, тис. грн. | 0,4 | 27,9 |
| Дебіторська заборгованість, тис. грн. | 4,6 | 5,3 |
| Запаси і затрати, тис. грн. | - | - |
| Поточні зобов’язання, тис. грн.. | 18,0 | 12,9 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,02 | 2,16 |
| Коефіцієнт миттєвої ліквідності | 0,28 | 2,57 |
| Коефіцієнт загальної ліквідності | 0,28 | 2,57 |
Згідно таблиці 2.3 можна зробити висновки про наступне:
- коефіцієнт абсолютної ліквідності - в західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко В країнах з перехідною економікою його оптимальне значення признається на рівні 0,2-0,35, про що ми не можемо сказати на підставі даних на початок звітного року. Значення вище 0,35 (2,16 на кінець звітного періоду) не завжди вимагається, так як лишок грошових коштів свідчить про неефективне їх використання.
- коефіцієнт миттєвої ліквідності - бажано, щоб цей коефіцієнт був приблизно 1,5, однак в наших умов достатнім признається його значення, рівне 0,7-0,8. Так цей показник має високу тенденцію росту, і на кінець звітного періоду досяг високого значення, цей ріст пояснюється низьким ростом дебіторської заборгованості та високим ростом надходження грошових коштів.
коефіцієнт загальної ліквідності - згідно загальноприйнятим стандартам цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах від одиниці до двох. В нашому випадку на початок звітного періоду цей показник є меншим 1 (0,28), це свідчить про те, що у підприємства недостатньо оборотних коштів для погашення короткострокових зобов’язань, а на кінець звітного періоду коефіцієнт значно підвищився (до 2,57) і досяг потрібного рівня. Далі слід проаналізувати показники платоспроможності підприємства.
Табл.2.4 Аналіз показників платоспроможності ТК «МКТ «Діалог»
| Показники | На початок року | На кінець періоду |
| Поточний або загальний коефіцієнт покриття | 0,28 | 2,57 |
| Темпи росту поточного коефіцієнту покриття, % | - | 917,9 |
| Коефіцієнт співвідношення кредит.ї і дебіторської заборгованості | 3,91 | 2,43 |
| Темпи росту коефі. співвідн. кредит. і дебіт. заборгованості, % | - | 62,1 |
Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, спочатку був низьким і не відповідав нормативному значенню на початок звітного року (0,5) але вже на кінець звітного періоду значно перевищував його і становив 2,57 при нормативі 0,5. Відбувається також зменшення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської.
Однак, можна говорити про ліквідність та платоспроможність цього підприємства. Так, як кредиторська заборгованість є поточною, а дебіторська - це страхові пенсійні внески зараховані в складі єдиного податку сплаченого підприємством. ТК «МКТ «Діалог» не має проблем з реалізацією своїх послуг, і не мобілізує вільні кошти в виробничі запаси і затрати. Також, в ході проведеного аналізу ми бачимо значний темп росту коефіцієнту покриття (917,9%).з чого видно, що підприємство значно зменшило залучений капітал.
