2020-05-25
182
При визначенні рівня кредитного ризику враховуються:
- репутація клієнта;
- можливість клієнта щодо погашення боргу;
- капітал клієнта;
- умови, в яких знаходиться позичальник;
- застава.
Репутація клієнта — це бажання і рішучість позичальника погасити свої зобов'язання. Репутація клієнта визначається на підставі особистих стосунків між банком і позичальником.
Можливість клієнта — здатність позичальника отримати гроші по своїх активних операціях або по конкретному проекту, забезпечити повне та своєчасне погашення кредитної заборгованості і процентів.
Капітал. Кожен клієнт повинен мати власну капітальну базу і стійку рішучість використати свій капітал у реалізації проекту, що кредитується, тобто взяти на себе певну частину ризику.
Якщо кредитна угода зазнає невдачі і клієнт не бере участі в ній своїм капіталом, то у разі нездатності позичальника погасити кредит збитки нестиме банк. При видачі кредиту в оборотні фонди власні кошти позичальника повинні складати не менше 50% валюти балансу, або власні кошти повинні повністю покривати запаси і витрати.
Умови, в яких перебуває позичальник, тобто знання поточного стану та огляд регіональної і загальноекономічної ситуації в економіці, а також у тій галузі, до якої відноситься позичальник.
Застава — це надійне додаткове забезпечення повернення кредиту у формі застави, проте це не є головне джерело погашення кредиту. Застава — це страховка погашення кредиту. Предмет застави повинен мати такі характеристики.
1. Високу ліквідність.
2. Здатність до тривалого зберігання
3. Відносну стабільність ринкових цін на заставлений предмет та наявність реальної вартості предмета застави.
4. Низькі витрати на зберігання та можливу реалізацію застави.
Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Залежно від об'єкта застави розрізняють кілька видів застави.
1. Застава товарно-матеріальних цінностей
2. Застава дебіторських рахунків
3. Застава цінних паперів
4. Застава векселів
5. Застава депозитів, що знаходяться у тому ж банку
6. Застава нерухомості (іпотека)
7. Застава дорогоцінних металів
8. Застава рухомого майна
Оцінка і управління кредитним ризиком.
Кредитний ризик — це ризик несплати в установлений строк основного боргу і процентів по позичках, що належать кредитору.
Управління кредитним ризиком банку здійснюється на двох рівнях відповідно до причин його виникнення— на рівні кожної окремої позики та на рівні всієї сукупності кредитних операцій банку.
Управляти ризиком означає чинити дії, спрямовані на підтримання такого рівня, який відповідає поставленим на даний момент цілям управління.
У процесі управління кредитним ризиком комерційного банку слід визначити такі етапи:
- розробка цілей і завдань кредитної політики банку;
- створення адміністративної структури управління кредитним ризиком і системи прийняття адміністративних рішень;
- вивчення фінансового стану позичальника;
- вивчення кредитної історії позичальника, його ділових зв'язків;
- розробка і підписання кредитної угоди;
- аналіз ризиків неповернення кредитів;
- кредитний моніторинг позичальника і всього портфеля позичок;
- заходи з повернення прострочених і сумнівних позичок і з реалізації застави.
При визначенні рівня кредитного ризику враховуються:
- репутація клієнта;
- можливість клієнта щодо погашення боргу;
- капітал клієнта;
- умови, в яких знаходиться позичальник;
- застава.
Репутація клієнта — це бажання і рішучість позичальника погасити свої зобов'язання. Репутація клієнта визначається на підставі особистих стосунків між банком і позичальником.
Можливість клієнта — здатність позичальника отримати гроші по своїх активних операціях або по конкретному проекту, забезпечити повне та своєчасне погашення кредитної заборгованості і процентів.
Капітал. Кожен клієнт повинен мати власну капітальну базу і стійку рішучість використати свій капітал у реалізації проекту, що кредитується, тобто взяти на себе певну частину ризику.
Якщо кредитна угода зазнає невдачі і клієнт не бере участі в ній своїм капіталом, то у разі нездатності позичальника погасити кредит збитки нестиме банк. При видачі кредиту в оборотні фонди власні кошти позичальника повинні складати не менше 50% валюти балансу, або власні кошти повинні повністю покривати запаси і витрати.
Умови, в яких перебуває позичальник, тобто знання поточного стану та огляд регіональної і загальноекономічної ситуації в економіці, а також у тій галузі, до якої відноситься позичальник.
Застава — це надійне додаткове забезпечення повернення кредиту у формі застави, проте це не є головне джерело погашення кредиту. Застава — це страховка погашення кредиту. Предмет застави повинен мати такі характеристики.
1. Високу ліквідність.
2. Здатність до тривалого зберігання
3. Відносну стабільність ринкових цін на заставлений предмет та наявність реальної вартості предмета застави.
4. Низькі витрати на зберігання та можливу реалізацію застави.
Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Залежно від об'єкта застави розрізняють кілька видів застави.
