2020-08-05
91
Карпатський регіон включає Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку і Львівську області, розташований на крайньому заході України і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Регіон має площу 56,6 тис. км2, (9,4% території України). Географічне положення його досить вигідне, так як він знаходиться у центрі Європи на перетині транспортних шляхів із Заходу на Схід та з Півночі на Південь [7, с. 113-114].
Щільність населення становить 86 чол./кв.км, що на 20% вища за середньодержавні показники, але досить нерівномірна - в гірських районах вона зменшується до 20 чол. на км2. В міських поселеннях проживає 49,9%, що менше ніж в середньому по Україні [12, с.323]. Серед міст одне велике – Львів та декілька середніх - Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Дрогобич, Мукачеве та інші. Регіон повністю забезпечений власними трудовими ресурсами, існує навіть їх надлишок.
З огляду на нерівномірне розміщення рекреаційних ресурсів і, насамперед, природно-ресурсної бази, у регіоні виділяють три райони: Прикарпатський і Закарпатський курортно-оздоровчі та Гірсько-Карпатський туристсько-оздоровчий.
|
|
|
Природні умови регіону досить різноманітні. Карпатське пасмо гірських хребтів у формі дуги простягається в напрямі з північного заходу на південний схід і проходить через усі області регіону. Висота гір коливається від 500 до 1500 м. Окремі шпилі (Говерла, Піп Іван) перевищують 2000 м. Вся територія передгірних і гірських районів Карпат розділена долинами гірських річок, притоків великих рік - Тиси, Дністра і Прута - належить до лісолучної природної рослинної смуги, але завдяки особливостям геологічної будови, рельєфу, а головне, різниці в висотах над рівнем моря тут спостерігається велика різноманітність ґрунтових і кліматичних умов, клімат її - континентальний. Континентальність клімату пом'якшується в результаті дії двох факторів: по-перше, переміщення повітряних мас із заходу, а по-друге, особливостями рельєфу - висотою над рівнем моря. З цим пов'язана і різниця в сумах опадів і в температурному режимі. В цілому, територію регіону за кліматом можна поділити на шість вертикальних грунтово-кліматичних полів: Передкарпатське і Закарпатське передгір'я, Закарпатська низина, гірські лісолучні райони, полонинна (субальпійська) та надполонинна (альпійська) частина територій [5, с.59 ].
Загальна структура основного природно-ресурсного потенціалу регіону [13, с.260] представлена в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1
Природно-ресурсний потенціал Карпатського регіону*
| Територія | Сумарний потенціал, % від сумарного по Україні | Потенціал ресурсів, % | |||||
| мінераль-них | водних | земель-них | лісових | фауніс-тичних | природ-них рекреа-ційних | ||
| Закарпатська область | 2,5 | 3,0 | 31,5 | 19,4 | 17,4 | 0,1 | 28,6 |
| Івано-Франківська область | 2,2 | 7,5 | 33,3 | 24,1 | 17,6 | 0,1 | 17,4 |
| Львівська область | 3,7 | 22,5 | 22,7 | 29,2 | 11,1 | 0,2 | 14,3 |
| Чернівецька область | 1,3 | 5,2 | 18,3 | 50,0 | 12,6 | 0,2 | 13,7 |
| Всього по регіону | 2,4 | 9,6 | 26,5 | 30,7 | 14,7 | 0,2 | 18,5 |
* - за даними [13]
|
|
|
Основними водними артеріями є ріки Дністер, Прут та інші річки.
Важливу роль в соціально-економічному розвитку регіону відіграють ліси, що є джерелом деревини та продуктів з лісових рослин, великою є і їх середовищезахисна та рекреаційна роль. Загальна площа лісів в регіоні досягає 2269,4 тис. га. Природний склад лісів досить різний: хвойні, твердолистяні породи, лісоутворюючими є ялина, бук, дуб, смерека, а в домішках до них - граб, ясен, клен, береза, осика і інші. Господарське значення Карпатських лісів незрівнянне в державному масштабі - як для рекреації (Карпатський державний природний національний парк), так і для водоохоронних заходів.
Таблиця 2.3.2
Площа рекреаційних лісів Карпатського регіону, тис. га *
| Області | Всього | в тому числі | ||
| ліси саніт.-гігієнічних і оздоровчих функцій | ліси ПЗФ** | ліси вздовж берегів річок | ||
| Закарпатська | 136,7 | 79,4 | 42,6 | 14,7 |
| Івано-Франківська | 112,6 | 70,8 | 34,4 | 7,4 |
| Львівська | 154,8 | 141,8 | 2,3 | 10,7 |
| Чернівецька | 49,5 | 42,1 | - | 7,4 |
| Всього по регіону | 453,6 | 334,1 | 79,3 | 40,2 |
| В % до показника відповідного типу лісів по Україні | 20,1 | 20,3 | 36,3 | 13,3 |
* - за даними [11]
** - ліси природно-заповідного фонду
В Карпатському регіоні нараховується біля 800 джерел мінеральних вод практично усіх бальнеологічних типів із експлуатаційними запасами 5893,2 м³/добу (табл. 2.3.3.). Особливу рекреаційну цінність мають лікувальні мінеральні води державного та світового рівня, найбільш інтенсивно використовується мінеральна вода «Нафтуся», сірководневі типу «Мацеста», азотні, метанові і вуглекислі типу «Єсентуки-17», Трускавецьке, Моршинське, Полянське, Шаянське, Соймовське родовища мінеральних вод [5, с.151-233].
Таблиця 2.3.3
Запаси мінеральних вод Карпатського регіону *
| Області | Запаси мінеральних вод, м³/добу | Використання експлуатаційних запасів мінеральних вод | ||||
| прогноз-ні | розвідані | експлуа-таційні | м³/добу | % від експлуа-таційних запасів | Не викорис-тані запаси, м³/добу | |
| Закарпатська | 2562,6 | 14947,6 | 4368,4 | 263,4 | 6,0 | 4105,0 |
| Івано-Франківська | 13274 | 360,3 | - | - | - | - |
| Львівська | 109259 | 3329,6 | 1284 | 120,7 | 9,4 | 1163,3 |
| Чернівецька | 3543 | 34,5 | 240,8 | н.в. | н.в. | 240,8 |
| Всього по регіону | 128638,6 | 18672 | 5893,2 | 384,1 | 6,5 | 5509,1 |
| В % до показника по Україні | 93,1 | 26,1 | 9,2 | 7,8 | - | 9,3 |
* - за даними [11]
Запаси мінеральних вод, які розвідані, затверджені і дійсно функціонують наведено в табл.2.3.4. [Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 96 с. С17] Крім відомих родовищ існує багато інших, зокрема в Сколівському, Стрийському, Самбірському районах, які необхідно вводити в дію для використання, але із значним дефіцитом бюджету. Ці родовища залишаються як запаси для пізнішого їх введення в експлуатацію. Майже не використовуються великі запаси лікувальних мінеральних вод Старосамбарського району.
Таблиця 2.3.4.
