Запаси мінеральних вод основних родовищ Карпатського регіону

Найбільш розповсюдженою групою мінеральних вод регіону є вуглекислі води. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо, середньо, високо мінералізовані та розсоли, а за складом солей – на гідрокарбонатні, натрієві і кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві або калієво-натрієві.

Гідрокарбонатні вуглекислі води добре вивчені в Калечинському родовищі (Міжгірський район Закарпатської області). Найбільшу цінність мають ті води, які містять 30 мг/л FeO. Затверджені експлуатаційні запаси їх складають 500 м³ на добу і можуть забезпечити крупний санаторний комплекс і завод розливу.

Вуглекислі гідрокарбонатні натрієві води середньої мінералізації є в Полянській групі родовищ (Свалявський район) – Плосківське, Ново полянське, Полянське і Голубинське. Їх загальні експлуатаційні запаси складають майже 1000 м³ на добу.

Із родовищ вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних натрієвих і кальцієво-натрієвих вод детально розвідані і добре вивчені Гірськотисявське і Сойминське. Гірськотисівське родовище знаходиться на території с.Кваси Рухівського району. Води цього родовища унікальні в нашій країні і мають високі лікувальні властивості. Затверджені експлуатаційні запаси вод складають 301 м³ на добу, що створює широкі перспективи для будівництва на їх базі курортного комплексу. Зараз тут функціонує пансіонат „Гірська Тиса”.

Сойминстке родовище вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних натрієвих і кальцієво-натрієвих вод (с. Сойми) є одним з найбільших родовищ даного типу і відрізняється глибоким заляганням водоносних горизонтів. Затверджені запаси вод складають 500 м³ на добу. На їх базі можна побудувати крупний лікувально-туристичний комплекс.

Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з великим вмістом органічних речовин, це Трускавецька „Нафтуся”.Вченими Львівщини відкрито родовища цієї води у гірській зоні Карпат (Турківський та Сколівський райони). Вона має великі запаси біля сел Верхнє Синьо видне, де води групи „Нафтуся” у п’ять разів більше ніж у трускавецькому родовищі. Такі запаси розміщені також у Підгородцях, Крушельниці, Ямельниці, Уричі, тобто охоплюють широкі площі, на яких можна розмістити великі пансіонати для лікування і відпочинку. [Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 96 с. С 17-18]

Важливу роль у лікуванні займають запаси озокериту і торфогрязі. Цей вид ресурсів використовується на курортах Трускавця, Моршина, Великого Любеню, Шкла і Немирова. Основне родовище прісноводних торфових грязей – Нинівське розташовано у Львівській області; низькомінералізовані торфові грязі – у родовищах Кніселівське, Шкло, Великолюбинське, Немирівське (Львівська область); Синяцьке (Закарпатська область); Оборонське, Черченське (Івано-Франківська область). Лікувальні торф’яні грязі, прикарпатський озокерит, разом із сприятливими умовами для кліматолікування, дають можливість розвивати мережу бальнеологічних і кліматичних курортів, окремих пансіонатів, будинків, баз відпочинку та інших туристських закладів [5, с.258-336].

Культурно-історичний потенціал Карпатського регіону представлений різноманітними пам’ятками історії і архітектури, музеями та ін.(табл.2.3.5)  Найстаріші з пам’яток історії і архітектури розташовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам’яток архітектури ІХ-ХІХ століть.

Оцінка рекреаційно-туристичного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними показниками є важливими об’єктивними передумовами розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Карпатського регіону на світовому рівні.

Таблиця 2.3.5

Комплексна оцінка історико-архітектурного потенціалу Карпатського регіону*

* - за даними [11]