Рис. 2.2.1. Основні країни-постачальники туристів в

Карпатський регіон (за даними 2002 р оку) поновити

Існує помітна тенденція до переважання поїздок з метою оздоровлення, відпочинку та з діловою метою. Важливим є збільшення поїздок з метою лікування, адже цей тип туризму вважається більш прибутковим. Позитивним є те, що зменшується кількість туристів, що від’їжджають за кордон (в більшості з метою заробітку) та збільшується кількість внутрішніх туристів. Слід відмітити тенденцію скорочення частки організованого туризму у міжнародних туристичних потоках. Все більше людей подорожують, але збільшення їх кількості відбувається за рахунок тих, хто самостійно організовує свої поїздки, уникаючи послуг туристичних агентств. Це пов’язано, перш за все із розширенням доступності інформації через Інтернет, спрощенню порядку перетину кордонів між країнами.

 В Карпатському регіоні можна виділити ряд оздоровчих зон, які мають загальнодержавне значення. В першу чергу, - це приміські зони навколо обласних центрів та деяких великих міст. В основному, приміські зони використовуються для організації відпочинку вихідного дня. З інших оздоровчих зон виділяються Сколівська, Верхньодністровська, Розтоцька в межах Львівської області; Косівська, Верховинська, Яремчансько-Ворохтинська Івано-Франківської; Рахівсько-Ясінська, Великоберезнянська – Закарпатської. Крім цього, можна виділити Дністровську зону в межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Основною спеціалізацією зони є оздоровлення та водні види спорту.

Найпопулярнішим курортом є Трускавець (курорт державного і міжнародного значення), що спеціалізується на лікуванні захворювань нирок, сечовивідних шляхів, а також органів травлення й обміну речовин. Основний природний фактор курорту – мінеральні води різного хімічного складу і мінералізації. У Трускавці понад 25 мінеральних джерел, воду використовують для питного лікування, ванн, зрошень, інгаляцій та інших бальнеологічних процедур. Саме тут родовище найбільш відомої мінеральної води „Нафтуся”, унікальної за своїм складом і фізіологічною дією. Крім бальнеотерапії на курорті застосовують озокеритолікування, лікувальну фізкультуру, штучні вуглекислі мінеральні води та інші процедури. У Трускавці функціонує 19 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням загальною місткістю близько 13 тис. осіб одноразово. Із загально курортних установ діють 2 курортні поліклініки, 2 бальнеозокеритні лікарні. Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Працюють також підприємства, які надають туристичні та інші послуги.

Другим за потужністю і популярністю є курорт Моршин. У Моршині лікують захворювання нирок, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення обміну речовин. За рік на курорті обслуговується понад 75 тис. чоловік. На кліматолікуванні спеціалізуються курорти в Яремчі, Ворохті, Косові. Основні курорти Карпатського регіону представлені в таблиці 2.3.5.

Таблиця 2.3.5

Основні курорти Карпатського регіону

Перспективи розвитку туризму в регіоні

Основна мета розвитку рекреаційно-турисчтичної діяльності в Карпатському регіоні полягає в створенні конкурентоспроможної на світовому ринку сфери рекреаційно-туристичних послуг, спрямованої на максимальне задоволення рекреаційно-туристичних потреб населення України, забезпечення на цій основі комплексного розвитку території і її соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги.

Значні можливості в Карпатському регіоні має спортивний вид рекреаційно-туристичної діяльності. В першу чергу це стосується гірськолижного, туристичного, мисливського, спелеологічних підвидів. У регіоні виділяють декілька зон гірськолижного спорту. Значення даних зон зростатиме, оскільки Карпати – єдиний регіон України, який має всі можливості для його розвитку. Основними зонами гірськолижного спорту є Славська і Розлуцька у Львівській, Воловецька, Рахівська, Ясінянська у Закарпатській, Ворохтянська в Івано-Франківській областях. До оздоровчих видів рекреаційної діяльності належать купально-пляжний та прогулянковий. Основними природними ресурсами, які забезпечують їх функціонування, є мальовничі ландшафти, наявність водних акваторій, придатних для купання, сприятливі кліматичні умови. Західний регіон має найбагатші мисливські угіддя на Україні. Спортивне полювання можливе практично на всій території Карпат. Середня щільність мисливських видів тварин в 2-5 разів перевищує відповідні показники сусідніх територій. Із створенням відповідних умов дані території можуть стати популярними на міжнародному рівні. В Чернівецькій області відомо ряд великих карстових печер, серед них одна з найбільших у світі "Попелюшка" біля с. Подвірне. Тому тут можна виділити окрему Подвірнянську зону для організації спелеотуризму. Карпатські ріки (Черемош, Прут, Тиса, Латориця, Ріка, Теребля, Уж, Стрий, Дністер) мають сприятливі умови для організації водних видів спорту, в першу чергу сплав на каяках і каное. Для організації альпінізму придатні деякі вершини Чорногори (Шпиці, Ребра, південні схили Говерли та Петроса), окремі скелі в Івано-Франківській, Закарпатській областях, Мармароський кристалічний масив на Закарпатті. Дані території можуть використовуватись для тренувань спортсменів. Для організації спортивного туризму найбільші можливості мають хребти Чорногори та Свидівця. Для розвитку культурно-пізнавального виду рекреаційної діяльності Карпатський регіон має одні з найкращих можливостей. Тут розташовані старовинні міста, в яких зосереджена культурна спадщина європейського рівня (Львів, Жовква, Чернівці, Ужгород, Галич), збереглися численні замки, палаци, монастирі різних епох. Тут народилися і жили представники науки, культури і політики багатьох народів. Все це дає можливість розвивати пізнавальні види рекреації на європейському рівні.

В цілому, формування регіональної політики розвитку туризму зумовлює необхідність оцінки туристського потенціалу Карпатського регіону, визначення туристських цінностей, параметрів та перспектив їх використання. Це в свою чергу вимагає вивчення просторової організації природно-ресурсного та історико-культурного потенціалу і його використання в туристичних цілях. Освоєння природних ресурсів території зумовлюється специфікою їх функціонального призначення. Саме вона і визначає переважаючий профіль рекреаційного використання окремих областей.

Кримський регіон