Розвиток та проблеми публічних бібліотек

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА І БІБЛІОГРАФІЇ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Науковий семінар»

на тему: Система обслуговування користувачів в публічній бібліотеці

Студентки 4 курсу групи КМБ-41 з

напряму підготовки «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія»

Прегон Х.М.

Керівник: асистент Петрій І.Я.

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

м. Львів – 2014 рік

ЗМІСТ

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ВСТУП

Розділ 1. ПРІОРІТЕТНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

1.1. Розвиток та проблеми публічних

1.2.Модель публічної бібліотеки в сучасній системі соціальних комунікацій

1.3.Послуги публічних бібліотек

1.4.Система обслуговування користувачів публічних бібліотек

1.4.1.Індивідуальне,групове та фронтальне бібліотечно-бібліографічне обслуговування

РОЗДІЛ 2. ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ ОБЛАСНОЇ УНУВЕРСАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ІМ. І.ФРАНКА

2.1.Становлення Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка

2.2.Організація обслуговування читачів ОУНБ ім. І.Франка

2.3.Використання новітніх технологій для задоволення інформаційних потреб користувачів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ББО - бібліотечно-бібліографічне обслуговування

ПБ - публічна бібліотека

ДБА - довідково-фбліографічний апарат

ЕК - електронний каталог

МБА - міжбібліотечний абонемент

ОУНБ - обласна універсальна наукова бібліотека

ДБО - довідково-бібліографічне обслуговування

БД - база даних

ВСТУП

Зміни, що проходять в країні (соціальні, культурні, політичні, економічні) суттєво змінюють місце і роль бібліотек в суспільстві, ставлять перед останніми нові завдання, викликають необхідність інноваційної діяльності, пошуку сучасних форм і методів обслуговування різних груп користувачів, нових шляхів і засобів функціонування, організації нових взаємовідносин з оточуючим середовищем.

У наш час, у зв’язку з орієнтацією діяльності бібліотеки на потреби жителів, індивідуалізацією обслуговування користувачів, приділенням особливої уваги забезпеченню їхніх інформаційних, культурних, соціальних, побутових запитів, створюється образ публічної бібліотеки як центру громадського життя і культурного спілкування.

Обрана тема є актуальною в бібліотекознавстві. Вивченням проблем бібліотечного обслуговування присвячені праці науковців Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського С. П. Постернака, Л. Ю. Биковського, Д. А. Балики, М. І. Ясинського, Ю. О. Меженка, В Ф Іваницького, в яких розкриваються різні аспекти інформаційного і читацького середовища, порушуються методичні, педагогічні, організаційні питання обслуговування читачів.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) проголошує, що «інтелектуальна свобода - це право кожного мати і висловлювати свою думку, а також шукати та отримувати інформацію; це -основа демократії; це - сутність бібліотечного обслуговування. Вільний доступ до інформації, незалежно від форм її передачі та державних кордонів - головна відповідальність бібліотечної та інформаційної професії. Надання безперешкодного доступу до Інтернету в бібліотеках та інформаційних центрах сприяє свободі, процвітанню та розвитку громад і окремої особи»[21].

Розвиток новітніх технологій, зміни в інформаційних потребах суспільства спричинили докорінне оновлення характеру і форм послуг, що надаються бібліотеками. Зокрема соціокультурна діяльність ЦБС спрямована на утвердження ідеології державотворення, підтримки національних звичаїв і традицій з урахуванням історичних особливостей розвитку регіону. Широкий діапазон тем, використання" різних форм популяризації книги притягує читачів до бібліотеки.

Вся діяльність бібліотеки в кінцевому підсумку націлена на задоволення потреб користувачів. Серед потреб, які зумовлюють звернення користувача до бібліотеки, можна визначити: потреби у навчанні, самоосвіті та самовдосконаленні, у спілкуванні, у відпочинку, тощо. Але найважливішими потребами - були і залишаються - інформаційні потреби [18; 22].

Користувачами бібліотечних послуг є: юридичні і фізичні особи України та зарубіжних країн, а також особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах. Головним пріоритетом у сфері обслуговування користувачів є надання доступу до зібрань бібліотеки якнайширшому колу читачів.

Стан проблеми вимагає як теоретичного обґрунтування організаційно-технологічних аспектів, так і розв'язання прикладних завдань щодо забезпечення користувачів документами та інформацією, чим і обумовлена актуальність курсового дослідження.

Метою курсової роботи є дослідження питання обслуговування користувачів ОУНБ. Відповідно до мети визначені такі завдання:

· дослідити розвиток та проблеми публічних бібліотек;

· ознайомитись із моделлю публічної бібліотеки в сучасній системі соціальних комунікацій;

· проаналізувати послуги публічних бібліотек

· розглянути обслуговування користувачів в публічних бібліотек та його види;

· зібрання максимальної кількості матеріалу;

· вивчення практичного досвіду публічної бібліотеки з питань обслуговування користувачів;

· систематизація матеріалу відповідно до змісту у розділи та підрозділи.

Об'єктом курсової роботи є відділи обслуговування ОУНБ,а предметом -багатоаспектне вивчення роботи ОУНБ з питань обслуговування: функції, методи, форми роботи.

Джерельну базу становлять: фахові періодичні видання, посібники з бібліотекознавства, нормативні документи.

Структура та обсяг курсової роботи складається із вступу,списку скорочень,двох розділів,висновку,додатків та списку використаної літератури (24 позиції).

Курсове дослідження складається з двох розділів:

Перший розділ «Пріорітетні напрямки діяльності публічних бібліотек» складається з таких підрозділів:

1. Розвиток та проблеми публічних

2. Модель публічної бібліотеки в сучасній системі соціальних комунікацій

3. Послуги публічних бібліотек

4. Система обслуговування користувачів публічних бібліотек

У другому розділі курсової роботи «Обслуговування користувачів Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка» містить такі підрозділи:

1. Становлення Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка

2. Організація обслуговування читачів ОУНБ ім. І.Франка

3. Використання новітніх технологій для задоволення інформаційних потреб користувачів.

Новизна курсової роботи полягає в тому, що в ній вперше зроблено спробу дослідження системи обслуговування користувачів ОУНБ ім.І.Франка.

Практичне значення роботи полягає у виявленні в процесі дослідження матеріалу, який доповнює інформаційну базу методичної літератури з питань обслуговування користувачів бібліотек.

Відповідно до нових вимог які диктує сучасне суспільство будується і діяльність ОУНБ, метою роботи якої є вчасне і якісне задоволення потреб користувачів.

Результати даного дослідження можуть знайти практичне застосування в ОУНБ, в інших публічних бібліотеках з метою покращення обслуговування, а також використання при подальшому вивченні даної проблеми бібліотечним фахівцям, викладачам та студентам бібліотечного профілю.

Розділ 1. ПРІОРІТЕТНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Розвиток та проблеми публічних бібліотек

У кожній країні публічні бібліотеки є одними з найдемократичніших соціальних інститутів, які завжди були невід’ємною частиною соціуму. Різні трансформації в суспільстві впливають на бібліотеки і є рушійною силою змін, що відбуваються в них. Тож не дивно, що системний характер зрушень в Україні останніми роками суттєво змінив обличчя публічної бібліотеки. Період розгубленості, спричинений змінами в суспільстві, тривав недовго, життя вимагало нових рішень, нових шляхів руху вперед. Кожна бібліотека була змушена шукати своє місце в нових соціокультурних реаліях. Останнім часом змінилось уявлення про задачі й можливості публічних бібліотек, про їхню роль в культурній, освітній та інформаційній інфраструктурі країни. Сьогодні публічні бібліотеки України пропонують та успішно впроваджують нову парадигму культурної політики.

На початку 1990-х рр. здавалось, що кардинальні макрозрушення в суспільстві, які призвели до зникнення цілих соціальних інститутів, можуть змести й публічні бібліотеки. Саме тоді фактично припинила існування потужна мережа профспілкових бібліотек. Певний час катастрофічні тенденції в бібліотечній галузі ставили під загрозу існування й публічних бібліотек. Але вже наприкінці 1990-х рр. ситуація змінилася на краще. Почали зростати показники, ускладнилася і модернізувалася організаційна структура, з’явились нетрадиційні форми роботи. Таким чином, публічні бібліотеки доводять суспільству свою життєздатність, що свідчить про стійкість бібліотеки як соціального інституту. Серед факторів, що сприяли цьому, слід назвати підвищення ролі освіти в суспільстві, розповсюдження нових інформаційних технологій, які зробили публічну бібліотеку більш привабливою для молоді, зміни у свідомості бібліотечних працівників, котрі вели пошук більш адекватних форм репрезентації бібліотеки в суспільстві і знаходили їх. Вітчизняні бібліотекознавці відмовляються від поняття «масова бібліотека», яке мало певний ідеологічний відтінок, перейшовши до світового терміну «публічна бібліотека», тобто «відкрита», «видима» бібліотека.

Подальша трансформація публічних бібліотек України стала можливою завдяки відмові від однолінійної ідеологічної спрямованості їх діяльності. Позбавлення цих негативів відкрило можливості для побудови нової плюралістичної бібліотеки. Сьогодні в суспільстві репрезентуються інші системи цінностей, змінюються пріоритети у просвітницькій, культурно-дозвільній діяльності. Публічні бібліотеки отримують певну свободу маневру в усіх складових своєї роботи.

Суттєво вплинули на публічну бібліотеку і економічні зміни, зокрема формування ринкових відносин у суспільстві. Різке скорочення державного фінансування, відсутність можливості поповнювати фонди поставило бібліотеку перед необхідністю шукати позабюджетні кошти, впроваджувати платні види діяльності, та згодом ті самі читачі поставилися з розумінням до кроку заради доступу до необхідної літератури.

Таким чином створювався новий економічний фон співпраці читачів і бібліотеки, який певною мірою віддаляє публічну бібліотеку від заявленого ідеалу безплатності.

Наприкінці 2005 р. загальний обсяг позабюджетних джерел фінансування публічних бібліотек України становив 4,8 %, у т. ч. 41 % – платні послуги. [1]

Зрозуміло, що платні послуги виникли як реакція на різке недофінансування бібліотек, а не як можливість розширювати асортимент послуг. Вирішити свої фінансові проблеми самостійно, без втручання держави, бібліотека неспроможна, але в той же час це допомагає їй отримати більшу незалежність від мізерного бюджетного фінансування.

Постійне недофінансування протягом багатьох років призвело до втрати належного рівня інформативності фондів публічних бібліотек.

Згідно з рекомендаціями ІФЛА, актуалізація бібліотечних фондів відбувається, за умов якщо нові надходження щорічно становлять 5 % загального фонду. На сьогодні надходження до публічних бібліотек України в середньому становлять 1,5 %, до сільських бібліотек – 0,7 %.[1]

У публічних бібліотеках України відбувається стабільний процес старіння фондів. Бібліотеки мають цілий пласт літератури 1960–1980-х рр., яка не має попиту з боку читачів, але залишається на полицях.

Міжнародні стандарти вимагають, щоби фонди публічних бібліотек оновлювались кожні 10 років і мали 10 % документів останніх двох років видання та 30–40 % тих, що вийшли друком протягом останніх п’яти років.

Природно, інформаційні можливості публічних бібліотек України абсолютно не відповідають цим вимогам [2].

Проблема недофінансування має ще один аспект, – розшарування публічних бібліотек за рівнем бюджетної підтримки. Фінансові можливості місцевих бюджетів надто різні [1].

Публічна бібліотека дуже чутлива і до демографічних змін. Статистика свідчить, що збільшується вікова відстань між користувачами, зростає кількість молоді та людей старшого покоління. щоправда, ця тенденція не є чисто демографічною: з одного боку, діє природний фактор старіння населення, з другого – приплив у бібліотеку молоді, обумовлений освітнім бумом. Молодь у публічних бібліотеках становить 60–70%, серед них 45% – студенти. Публічній бібліотеці довелося реагувати на цю ситуацію корекцією політики комплектування, зміною форм доступу до інформації.

Перебудова економічних відносин у суспільстві урізноманітнила соціальну структуру і, відповідно, читачів. Сформувались нові групи населення, з'явились нові професії. Все це сформувало новий потік читацьких потреб, і хоча місія публічної бібліотеки не розрахована на задоволення інформаційних потреб таких категорій читачів, до яких належать підприємці, менеджери, вона змушена враховувати їх.

Активними читачами публічної бібліотеки є сьогодні і будуть завтра, на думку відомого українського соціолога І. Ф. Надольного, люди незаможні та середній клас, особливо ті, хто звик читати, хто навчається, перекваліфіковується, отримує додаткову освіту. Публічна бібліотека повинна мати це на увазі.

Соціально-економічні зміни, що відбулися протягом останніх років збіглися з інформатизацією суспільства. Віра в те, що використання комп’ютерних технологій забезпечить більш повний, зручний та швидкий, доступ до інформації була сприйнята як нова ідеологія і модель розвитку публічної бібліотеки.

Відомо, що в основу процесів комп’ютеризації зарубіжних бібліотек покладені управлінські ідеї скорочення витрат, спрощення внутрішньо-бібліотечних функцій (комплектування, обробки літератури, обліку тощо), зручність доступу до інформації в бібліотеці.

Проте у вітчизняних публічних бібліотеках комп’ютеризація не передбачала оптимізацію діяльності. Автори численних публікацій, присвячених різним аспектам впровадження у бібліотечну практику нових технологій, розглядають переважно технологічні підходи, тоді як організаційно-управлінські проблеми автоматизації залишали поза увагою. Питання про заміну праці бібліотекарів новими технологіями у професійному середовищі навіть не підіймалося.

Впровадження комп’ютерних технологій передбачало вкладання певних коштів у цей напрямок роботи. Однак в умовах недостатнього бюджетного фінансування розраховувати на державу бібліотеки не могли. Тому вони звернули увагу на благодійницьку діяльність міжнародних фондів, участь в якій дала можливість публічним бібліотекам отримувати певні кошти під конкретні ідеї. Таким чином отримані значні суми для реалізації проекту «Інтернет для читачів публічних бібліотек». Але в цілому процес упровадження новітніх інформаційних технологій у практику роботи публічних бібліотек йде повільно: лише незначна частина цих установ має сучасне комп’ютерне обладнання та електронні видання на магнітних і оптичних дисках. В окремих регіонах ситуація останніми роками трохи покращилась.

Звичайно ж інформатизація не обмежується придбанням бібліотеками комп’ютерів. Технологічна модернізація бібліотек призводить до глибоких суттєвих змін, а саме: бібліотеки завжди надавали документи у тимчасове користування, тепер же завдяки новим технологіям користувачі отримують документи у постійне користування. Тобто документ можна вивести на персональний комп’ютер, роздрукувати на принтері, відсканувати і стати власником його копії.

Це вже принципово інший характер зв’язків у системі «користувач – документ». За цими проблемами стоять інші, які раніше обходили бібліотеку, зокрема проблема авторського права.

Технологічні зміни створюють умови для того, щоб публічна бібліотека відчула себе важливим елементом глобального інформаційного середовища. В той же час це викликає і певні побоювання того, що технологія, головним принципом якої є уніфікація, може стирати унікальність кожної бібліотеки.

Отже ідеологічні, економічні, демографічні й технологічні фактори змінили обличчя вітчизняної публічної бібліотеки.

Фахівці називають і більш глибинні причини оновлення публічної бібліотеки, пов’язуючи їх з методологією синергетики, тобто теорією самоорганізації систем. Розпад структур, що вже вичерпали себе, відкрив можливості для іншої їх самоорганізації. При цьому оновлення не означає заперечення усталених традицій.

Інформатизація суспільства спричинила посилення інформаційної функції публічної бібліотеки. Повноцінно виконувати цю функцію публічним бібліотекам нелегко. У вітчизняній бібліотечній практиці не враховується чіткий розподіл та обмеження місії бібліотек.

У 1990-ті рр. сформувались професійні міфи про те, що публічна бібліотека як частина єдиного інформаційного простору країни повинна обслуговувати всіх її жителів. Тим самим ця ідея перетворилась на недосяжну мету екстенсивного бібліотечного розвитку «все для всіх», на спробу покласти на себе виконання таких обов’язків, які не можуть бути виконаними.

Розуміючи це, деякі публічні бібліотеки почали обмежувати свої задачі чітко сформульованою місією бібліотеки.

Публічні бібліотеки зобов’язалися бути сполучною ланкою між величезними масивами інформації та користувачами, стати справжніми інформаційними центрами.

Отже, непрості реалії сьогодення змусили публічні бібліотеки швидко розвиватися, еволюціонувати відповідно до змін у потребах населення. І хоча бібліотека завжди асоціювалась з інерційним соціальним інститутом, сьогодні вона демонструє неабияку мобільність, здатність відповідно реагувати на зміни макросередовища. Публічній бібліотеці вдалося підтвердити свою необхідність суспільству і на практиці довести, що це життєздатний унікальний соціальний інститут.