Обряди входження у чернече життя

Упродовж століть, особливо після закінчення переслідувань, багато християн, згуртовуючись у різні спільноти, вибрали свідчення своєї радикальної приналежності Божому Царству, деякі при цьому утворювали чернечі групи, інші пустельницьким чи анахоретським життям вирішили присвятити себе з більшою свободою єдиному, що потрібне.
Важливість чернечого життя і корисність відновлення його сили у Східних Католицьких Церквах підкреслювалось у численних офіційних документах. Таку орієнтацію можна побачити у соборному декреті Unitatis Redintegratio (ч. 15); у Кодексі Канонів Східних Церков, який присвячує сімдесят канонів (кан. 433-503) цій темі; і в достатньо змістовному Апостольському листі Orientale Lumen.
Християни Сходу дають спільне свідчення традиції, трактуючи посвячення у чернече життя строго аналогічним хрещенню, за допомогою формул, символів і жестів, що нагадують ті, що використовуються для втаємничення у християнське життя.
Літургійні богослужби чернечих облечин призначені для підкреслення того, що отримання чернечого одягу свідчить про ототожнення з воскреслим Господом, так, що чернець може сказати разом з Павлом: „Живу вже не я, а живе Христос у мені“ (Гал. 2, 20). Фактично, чернець одягає новизну життя воскреслого Господа і, благодаттю сили, отриманої від Святого Духа, вступає в боротьбу проти сил зла, так, щоб перемога Пасхи поширилася до краю землі, на славу єдиного Отця.
Обряди введення у чернече життя у різних Східних Церквах є невід’ємною частиною літургійних традицій і цінним джерелом для пояснення найглибшого значення християнського монашества.
Тому необхідно зберігати ці обряди, використовувати їх для складення суто чернечих обітів і черпати в них натхнення також для складання обітів у чинах і богопосвячених згромадженнях Східних Церков.

СВЯЩЕНИЧІ СВЯЧЕННЯ